неділю, 28 жовтня 2018 р.

Як писати есе Останнім часом у шкільній практиці став дуже популярним твір-роздум в жанрі есе. Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь. Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим. Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати. Стиль есе вирізняється: – афористичністю; – образністю; – парадоксальністю. Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності: – символи; – метафори; – порівняння; – алегоричні і притчові образи. Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно: – використовувати всілякі асоціації; – проводити паралелі; – добирати аналогії. Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні: – непередбачувані(парадоксальні) висновки; – несподівані повороти; – цікаві зчеплення. Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики. Цікавим прикладом есе, написаним у формі «сократівського діалогу» (або у формі «запитання – відповідь»), є робота М. Бачмаги з м. Львова. – У мене до тебе є дивне запитання, але ти все ж спробуй на нього відповісти. – Ну, спробую. – Ти – людина? – Дійсно, дуже дивне запитання. Невже ти не бачиш перед собою мене – людину? – Так, я бачу тебе, але чи впевнений, що ти насправді – людина? – Ти справді дивний? – Вчора я серйозно задумався над цим. – І якого ти дійшов висновку? – Я не маю сумніву в тому, що ми з тобою Homo sapiens, але чи не здається тобі, що наші права утискаються, принижуючи нашу гідність? – Ну, не знаю. Я про це якось не думав. – Впевнений, що коли тебе надто це образить, то і ти над цим задумаєшся. – А що сталося? – Сьогодні ще нічого, але пам’ятаєш той випадок, коли ми ввечері верталися додому після футболу? – Таке забудеш. Нас трьох тоді зупинила міліція. І чого? – Як це чого? Вони ж нам чітко сказали: «Пацани, – гроші, або цілими ваші батьки вас не побачать». – Так, але якби ми були п’яні, або що. Шкода, що ми їм не віддали ті 10 гривень. Обійшлося б без синців і поламаних ребер. – Так. До речі, ти не знаєш, як там Він? Його вже виписали з лікарні? Тому я і питаю, чи ти відчуваєш себе людиною. В Конвенції про захист прав людини та основних свобод сказано, що «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». А Україна, до речі, ратифікувала цю Конвенцію. А те, як з нами поводилась міліція… – …принизило мою гідність. – Мене теж це принизило. Але це таке. А ти пам’ятаєш справу Онопрієнка? – Звісно, але ти це до чого? – Якщо я не помиляюся, то в тій же Конвенції сказано, що кожен вважається невинним у скоєнні правопорушення, поки не буде доведено протилежного. А наш Президент у інтерв’ю назвав Онопрієнка винним ще перед остаточним рішенням суду. І не ми з тобою у розмові, а сам Президент у інтерв’ю по телебаченню, а це говорить саме за себе. І якщо вже ми торкнулися загальнодержавних справ, то згадаймо вибори Президента України 2004 року. – Ти хочеш сказати про те, як одна з найцікавіших рубрик нашої улюбленої газети не виходила на її шпальтах два тижні перед проведенням виборів тільки через те, що її автор писав про негативні сторони політики всіх кандидатів? – Так, але не тільки. Діджея однієї місцевої радіостанції керівництво послало у відпустку через те, що він у прямому ефірі вказав на негативні сторони кандидата з найбільшими шансами на перемогу. А ще студентів академії змусили прийти на зустріч з цим кандидатом. Хто не прийшов, тому не зарахували заліків. – І це в нас називається правом на свободу вираження поглядів. Тепер ти розумієш моє питання. І як ти тепер на нього відповіси? – Я відповіді не зміню. Я – людина, ніхто не зможе цього заперечити. – Так, але ти не заперечуєш, що твої права в нашій державі порушуються, і випадковостями ці порушення назвати важко. Це скоріше нагадує політику, спрямовану на приниження твоєї гідності. – І цього я не заперечую. Але скажи мені, хто як не ми повинні відстоювати свої права і свою людську гідність? – Невже ти захищаєш тих кондукторів, які, штрафуючи за безбілетний проїзд, обзивають порушника останніми словами; посадових осіб, які використовують службове становище для власних вигод, одним словом, людей, які так чи інакше утискають наші права? – Ні, я хочу сказати, що… – Я знаю. Ти хочеш сказати, що я мушу щодня виборювати право на свободу слова, гідне поводження та ще безліч прав, які мають надаватися мені беззастережно і за які я не повинен боротися? – А ти, в свою чергу, хочеш, щоб всі твої права, гарантовані Конвенцією, автоматично почали виконуватися з дня ратифікування її Україною? А згадай, скільки років нашій державі? Точно, вісімнадцять. А чи мали якісь права і свободи наші з тобою батьки ще п’ятнадцять років тому? Так, майже ніяких. І як ти думаєш, чи звикли вони до того, що свою гідність можна захистити через суд? А саме це – найважливіше. Я зовсім не виправдовую правопорушення як з боку держави, так і з боку окремих осіб. Але ми не зможемо їх припинити самими словами, а от судовими позовами — інша річ. Ми з тобою говорили про той випадок з міліціонерами. Але ж ми не подали на них в суд, і вони залишилися непокараними і зможуть зробити таке ще і ще раз. Але якби ми оскаржили їхню поведінку, то вони, мабуть, не повторили такого, а їхній приклад застеріг би інших. І так у всьому. Ніхто за нас не зробить нашу державу правовою не на папері, а в реальному житті. Тільки наша ініціатива всіх разом – як громадян і кожного зокрема – як особистості, зможе змінити ситуацію. – А як щодо правопорушників? – Звичайно, вони повинні бути покарані і будуть, якщо ми цього справді схочемо. Я відповів на твоє запитання? – Так. Ми – люди і це — незаперечний факт. А от чи дозволимо ми порушувати наші права, покаже час і наша ініціатива. Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них. • Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів. 1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати. 2. Несподіваний – це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований. 3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе. 4. Авторитарний – пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі. 5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі. 6. Цитатний – вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально). 7. Діалоговий – з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями. • Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період. • Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе. • Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням. • Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу. • Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід. Приклад твору-есе публіцистичного характеру. Я – українець Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати – це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак – чудовий, жвавий, енергійний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у найек-стремальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око. Я – українець? У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте за Конституцією) забарвлення, як і його маленькі копії, що супроводжують мене на життєвих шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно увіллються у новий правопис, то вживатиму частіше. Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно українською. Я – українець? У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств, але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно і там, де дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я – українець. Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, російщення, ще ходять вулицями колишні райкомівські і обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил, стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я живу серед моїх співвітчизників, які лаються і б’ються у громадському транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився читати і самостійно мислити. Я – українець. Тут є студенти, які, бажаючи отримати заповітний «корінець» диплома, можуть навіть прийти на пари з предмета, який їм абсолютно до лямпи, а прийшовши, займатися віршуванням або написанням sms. Тут на грошах ми побачимо гетьманів, бо президенти на таке ставлення ще не заслужили. Часом тут жартують: то дотепно, то грубо, а посміхаються то щиро, то натягнуто. Моя етнічна приналежність завжди зі мною і не зникає лише від того, що її не зафіксували у паспорті. Вона у моїх генах, у моїй свідомості, у світовідчутті. Я – українець! Я по-своєму люблю як міста з їхніми мережами центрального опалення, площами, стадіонами, театрами, книгарнями і неоновими вивісками, так і села з їхньою екологією і простим щирим ставленням до життя, без силіконових тілом і розумом жінок. Я люблю вузькі бруковані вулички Львова і дивуюся помпезно-сірим кварталам Харкова. Одеса і Донецьк не потрапляли до сфери моїх мандрів, але хочеться сподіватись, що й там є чому дивуватися й чому радіти. Затишна і напівсонно-спокійна Полтава є милим провінційним містом. Я впритул бачив «патріотів на трибунах» і тому впевнений, що в окопах їх точно не буде. Я вірю в Україну, але не довіряю окремим індивідам і суспільним групам. Моє повітря переважно наповнене спокоєм і свіжістю. Гори дають відчуття мети і змушують міркувати й про духовні вершини. Крім того, на них значно менше людей і ближче до неба. Приємно дивитись на наше небо за будь-якої погоди, особливо ясної ночі, коли видно такі маленькі і водночас велетенські, відділені мільйонами кілометрів зірки. І хоча сни я бачу рідко, довколишня природа з яскравими соняшниками з надлишком компенсує таку особливість. Цокіт підборів на Хрещатику відрізняється від тупотіння у столицях інших держав. Сніг у Карпатах, мабуть, не схожий на свої канадські чи швейцарські відповідники, а кримська галька шурхотить інакше, ніж турецька. Українські пісні й колискові завжди зі мною, як і горбата, натоптана бруком спина Андріївського узвозу. Свого часу одна з вулиць, де я мешкав, мала лише номер, але вона не стала від того менш рідною. Якщо у мене будуть діти, то швидше за все вони народяться в Україні. Бо я – українець. Дев’ять правил написання креативного есе Як радять писати есе? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти дев’ять правил. 1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає). 2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої). 3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.) 4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.) 5. Різні слова (синонімія.) 6. Лаконічність. 7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст). 8. Активна життєва позиція. 9. Книги про есе — це здорово.

понеділок, 27 серпня 2018 р.

Літературні диктанти для 10 класу

І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» 1. Визначте жанр твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»? 2. Яка реальна сім’я стала прототипом Кайдашів? 3. Назвіть імена Кайдашів. 4. Як називалося село, де жили Кайдаші? 5. Хто був головою в сім’ї Кайдашів? 6. Хто в сім’ї Кайдашів заробляв основну частину грошей? 7. У кого із персонажів «серце з перцем»? 8. Хто з героїв повісті мав ніжну, поетичну вдачу? 9. Про кого сказано: «До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне»? 10. Про кого йдеться: «Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятися »? 11. Куди пішла Мелашка від свекрухи? З ким? 12. Який злочин скоїла Мотря проти Кайдашихи? Відповіді 1. Соціально-побутова повість. 2. Сім’я Мазурів. 3. Омелько, Маруся, Карпо і Лаврін. 4. Семигори. 5. Маруся Кайдашиха. 6. Омелько Кайдаш, бо був стельмахом. 7. У Мотрі. 8. Мелашка. 9. Про Марусю Кайдашиху. 10. Про Карпа. 11. До Києва з бабою Палажкою. 12. Виколола око.
Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні ?» 1. Визначте жанр твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 2. Укажіть прізвище співавтора роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 3. Із скількох частин складається роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 4. Село, де відбувається більша частина подій роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 5. Яким іменем «батюшка охрестив» головного героя твору? 6. Кого з персонажів твору названо «польовою царівною»? 7. Що стало вирішальним моментом у виборі злочинного шляху центральним персонажем? 8. Коли стався остаточний духовний злам Чіпки? 9. Кому належало село Піски за часів кріпацтва? 10. Де вперше зустрілися Чіпка та Галя? 11. За що заслали Чіпку на каторгу? 12. Хто така Мотря Жуківна? Відповіді 1. Соціально-психологічний роман. 2. Іван Білик. 3. Із чотирьох. 4. Село Піски. 5. Нечипір. 6. Галю Гудзь. 7. Утрата землі. 8. Після того, як його вигнали із земства. 9. Панам Польським. 10. У полі. 11. Разом з бандою на хуторі вирізав сім’ю козака Хоменка. 12. Мати Чіпки Варениченка.
Теорія літератури 1. Мистецький напрям, що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях. 2. На які роди ділиться художня література? 3. Наука про художню літературу, яка висвітлює її походження, сутність і розвиток. 4. Особлива форма функціонування літератури в певній країні у певну історичну добу. 5. Невеликий епічний твір, характерними ознаками якого є незвичайна життєва подія, напружений розвиток дій і несподівана розв’язка. 6. Порівняно великий розповідний твір, у якому описи приватного життя персонажів упродовж тривалого часу поєднуються з широкими соціальними узагальненнями. 7. Як називається зіткнення інтересів, прагнень, вчинків персонажів. 8. Один із різновидів романного жанру, у якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. 9. Кого Олесь Гончар назвав «першим симфоністом української прози»? 10. Що об’єднує між собою роман, повість, оповідання? 11. Кого І.Франко назвав «колосальним, всеобіймаючим оком» Правобережної України? 12. Назвіть автора картини «Бій М.Кривоноса з Єремією Вишневецьким». Відповіді 1. Реалізм. 2. Лірика, епос і драма. 3. Літературознавство. 4. Літературний процес. 5. Новела. 6. Соціально-побутова повість. 7. Конфлікт. 8. Соціально-психологічний роман. 9. Панаса Мирного. 10. Це жанри (види) епосу. 11. І. Нечуя-Левицького. 12. Микола Самокиш.
І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля» 1. Хто є автором п’єси «Мартин Боруля»? 2. Яку безклопітну роботу, що дає прибуток, знайшов Трандалєв? 3. Як звелів Мартин Боруля своїм дітям називати батьків? 4. Чому Мартин заборонив Марисі братися за «чорну» роботу? 5. Де служить Степан? Ким? 6. За кого Мартин мріє віддати заміж дочку Марисю? 7. Кого кохає Марися? За кого збирається заміж? 8. Хто такий Гервасій Гуляницький? 9. Кого відлупцював Мартин Боруля? За що? 10. Назвіть основне прагнення Мартина Борулі? 11. Чим для Борулі обертається конфлікт з Красовським? 12. Із яким твором французького драматурга перегукується п’єса «Мартин Боруля»? Відповіді 1. І. Карпенко-Карий. 2. Одночасно веде справу Борулі проти Красовського і справу Красовського проти Борулі. 3. «Папінька», «мамінька» чи «папаша», «мамаша». 4. Бо руки «зіпсує». 5. У земському суді канцеляристом. 6. За чиновника Націєвського. 7. За Миколу. 8. Багатий шляхтич, сільський приятель Мартина, батько Миколи. 9. Націєвського. За свій сором, за те, що той утік із заручин. 10. Стати справжнім дворянином. 11. Відмовою Красовського Борулі в оренді землі. 12. «Міщанин-шляхтич» Мольєра. М. Старицький. «Облога Буші»
1. Дайте жанрово-змістове визначення твору Михайла Старицького «Облога Буші». 2. Як автор визначив жанр твору? 3. Коли відбуваються події, описані в повісті? 4. Уривок з якого твору взято за епіграф повісті? 5. Що означає назва Буша? 6. Кому належав замок «Орлине гніздо» ? 7. Як звали сотника? 8. Як звали коханого Орисі? 9. Кого чи що козаки у творі називали «товстопузихою», «плющихою», «бабою», «панянкою»? 10. Що вирішили оборонці Буші, коли побачили переважаючі сили ворогів? 11. Який віщий сон бачила Орися? 12. Яка головна ідея твору? Відповіді 1. Романтична історико-пригодницька повість. 2. Історична повість із часів Хмельниччини. 3. 1654 року. 4. Уривок з народної думи. 5. Торговий майдан. 6. Роду Чарнецьких. 7. Михайло Завісний. 8. Антось Корецький. 9. Гармати. 10. Якщо боротися, то всім боротися, якщо умерти, то всім умерти, але не здатися ворогові. 11. Явір і калину. 12. Ідея єдності, абсолютної однодумності. Теорія літератури
1. Як називається літературний рід, у творах якого, призначених для постановки на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах і діях персонажів? 2. Яку назву отримав професійний український театр другої половини ХІХ століття? 3. Драматичний твір, в основу якого покладено гострий конфлікт, головна дійова особа діє в екстремальних ситуаціях, потрапляє у безвихідне становище і гине фізично або морально. 4. Назвіть провідні жанри драми? 5. Драматичний твір, у якому дійові особи зображуються у смішних ситуаціях, нещадно висміюються людські пороки та негативні соціально-побутові явища. 6. Кого називають батьком української комедії та трагедії? 7. Назвіть прізвище організатора професійного українського театру. 8. Кому належать слова: «Сцена – мій кумир, театр –священний храм для мене!» 9. Хто написав п’єси «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук»? 10. Чим знаменита родина Тобілевичів? 11. Як називається сукупність драматичних творів певного письменника, народу, епохи? 12. Кому М. Старицький присвятив історичну драму «Оборона Буші»? Відповіді 1. Драма. 2. Театр корифеїв. 3. Трагедія. 4. Трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама. 5. Комедія. 6. І. Карпенка-Карого. 7. М. Старицький. 8. І. Карпенку-Карому. 9. М. Кропивницький. 10. Дала світові чотирьох видатних діячів. 11. Драматургія. 12. І. Франкові.
І. Франко. Поетична творчість 1. Яку назву мала перша поетична збірка І. Франка? 2. Кому Іван Франко присвятив збірку поезій «З вершин і низин»? 3. У якому творі змальований символ вічної жіночності, краси, материнства? 4. Як називається ліричний вірш, що складається з двох катренів і двох терцетів? 5. Визначте жанр твору І. Франка «Мойсей». 6. Які події стали поштовхом до написання твору «Мойсей»? 7. У якому композиційному елементі твору «Мойсей» виражено ідею? 8. Яка поезія починається словами «Я бачив дивний сон»? 9. Кому І. Франко присвятив поезію «Декадент»? 10. Як автор визначив жанр збірки «Зів’яле листя»? 11. Яка поезія стала заспівом до збірки «З вершин і низин»? 12. У якому творі йдеться про чудодійний горіх, що приносить безсмертя? Відповіді 1. «Баляди і розкази». 2. Дружині Ользі Хоружинській. 3. «Сікстинська Мадонна». 4. Сонет. 5. Філософська ліро-епічна поема. 6. Революція 1905 року в Російській імперії. 7. У пролозі. 8. «Каменярі». 9. Критикові В. Щурату. 10. Лірична драма. 11. «Гімн». 12. «Легенда про вічне життя». І. Франко. «Сойчине крило» 1. Визначте жанр твору «Сойчине крило». 2. Напередодні якого подвійного свята починається дія у творі? 3. Звідки прийшов лист, якого отримав головний герой? 4. Що, крім листа, було в конверті? 5. Хто у творі названий Сойкою? 6. Чому Маня вбила сойку? 7. Назвіть причину розлуки головного героя з Марією? 8. Чим закінчується загадкове зникнення героїні для її батька та коханого? 9. Який вислів став життєвим кредо головного героя? 10. Що призвело Марію до моральних та фізичних страждань? 11. Про що героїні нагадувала на чужині червона в білі цятки сукня? 12. Як закінчується твір? Відповіді 1. Новела. 2. Новий рік і 40 років з дня народження оповідача. 3. Із Порт-Артура. 4. Засушене сойчине крило. 5. Маня, дівчина, з якою раніше зустрічався оповідач. 6. Ревнувала коханого до сойки, яка будила його раніше за неї. 7. Утекла з молодим практикантом Генрисем, який виявився злодієм. 8. Батько помирає, а коханий залишає громадську діяльність. 9. Слова давньоримського поета Горація «Зберегти рівновагу духу!» 10. Гірка помилка у своєму виборі. 11. Нагадувала останні хвилини, пробуті зі своїм першим коханням напередодні втечі. 12. Марія повертається до свого коханого.
І. Франко. «Перехресні стежки» 1. Що символізує назва твору «Перехресні стежки»? 2. Кого першого зустрів Євгеній Рафалович, коли приїхав до провінційного містечка? 3. З якою метою Євгеній прибув до містечка? 4. Який епізод з гімназійного життя згадав Рафалович під час зустрічі з колишнім домашнім інструктором? 5. Що спричинило душевну драму Рафаловича? 6. Скільки сюжетних ліній у творі? Назвіть їх. 7. Що означає поняття «акустичне» місто? 8. Хто була «дама в чорному»? 9. Символ «найбільшого нещастя» Регіни Стальської? 10. Що є кульмінацією лініі кохання ? 11. Хто убив Стальського? 12. Що уособлює образ селянина, який заблукав у лісі? Відповіді 1. Життєві шляхи персонажів, які перетинаються . 2. Валеріана Стальського. 3. Щоб стати народним захисником, спонукаючи селян до боротьби за соціальні та національні права. 4. Як Стальський за шматок вкраденої ковбаси знущався над котом. 5. Несподіване заміжжя його коханої Регіни з іншим. 6. Дві. 1 – історія кохання Євгенія і Регіни; 2 – боротьба Рафаловича за права народу. 7. Усі в місті знали все один про одного. 8. Регіна Стальська (Твардовська). 9. Весільна сукня. 10. Візит Регіни до Євгенія, остання можливість героїв повернути колишнє кохання. 11. Регіна 12. Долю українського народу, який не знає, куди йти.
Б. Грінченко. «Каторжна» 1. Назвіть ім’я головної героїні оповідання Бориса Грінченка «Каторжна». 2. Хто був єдиною подругою Докії? 3. Чому дівчина так ставилася до калини? 4. Коли Докія співала? 5. Чому мачуха послала Докію до тітки Одарки? 6. Назвіть три причини, чому Докія не ходила на вулицю чи на вечорниці? 7. Кого покохала головна героїня? 8. Укажіть кульмінаційний момент оповідання «Каторжна»? 9. Чому Докія підпалила хату? 10. Чому Докія кинулась гасити пожежу? 11. Хто оплакував смерть Докії? 12. Що є розв’язкою оповідання? Відповіді 1. Докія. 2. Калина. 3. У тяжкі хвилини дівчина потайки приходила до калини і виповідала їй своє горе. 4. Коли знала, що її ніхто не чує. 5. Попрохати глечика. 6. 1) Не пускала мачуха; 2) не любила хлопців і дівчат, боялася їх; 3) не мала в чому піти. 7. Семена. 8. Зрада Семена; пожежа. 9. Вирішила спалити хату з усіма, хто сміявся з неї. 10. Там була дівчинка Санька. 11. Тільки Санька. 12. Смерть Докії.

Методичні рекомендації щодо ведення зошитів

1. УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КОМУНАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» С. І. Січкар, Л. О. Ющенко, В. А. Юрчак Методичний порадник Вимоги до виконання, оформлення й перевірки письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної літератури в 5-11 класах Черкаси 2016 2. ББК74.268.0 В47 Схвалено та рекомендовано до друку вченою радою комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Протокол №3 від 2016 року Упорядники: Січкар С. І., завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Ющенко Л. О., методист української мови і літератури лабораторії гуманітарних дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Юрчак В. А., методист російської мови і зарубіжної літератури лабораторії гуманітарних дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» В47 Вимоги до виконання, оформлення й перевірки письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної літератури в 5-11 класах : методичний порадник / [упоряд.: С. І. Січкар, Л. О. Ющенко, В. А. Юрчак]. − Черкаси, 2016. – 12 с. Методичний порадник укладено відповідно до вимог Державного стандарту для вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури. ©КНЗ «ЧОІПОПП ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», 2016. 3. Передмова Головним завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для особистісного розвитку, що реалізується через оновлення змісту навчальних програм, інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу, зокрема й контрольно-оцінної діяльності. Численні зміни, що відбуваються останнім часом у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів, зумовили появу методичного порадника «Вимоги до виконання, оформлення й перевірки письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної літератури в 5-11 класах», розробленого відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів», від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови та зарубіжної літератури у 5-11 класах». Якісна і вчасна перевірки (оцінювання) письмових робіт (зошитів) зумовлена дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання. Методично правильно організоване виконання й оформлення письмових робіт та їх контроль із боку вчителя позитивно впливає на формування важливих якостей особистості (відповідальності, дисциплінованості, охайності, самостійності), стимулює учня до систематичної наполегливої праці та порядку. Упорядники збірника мають на меті сприяти ознайомленню педагогічних працівників із методичними рекомендаціями, розробленими й затвердженими Міністерством освіти і науки України, і дотриманню вчителями єдиних вимог щодо перевірки письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах. 4. Вимоги до виконання, оформлення й перевірки письмових робіт (зошитів) із української мови і літератури та зарубіжної літератури в 5-11 класах Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти зумовили перегляд вимог до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури. 1. Види письмових робіт. 1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є: • класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи); • словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі); • навчальні диктанти, твори й перекази; • самостійні роботи; • тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм); • складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами. 1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української та зарубіжної літератури є: • відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; • написання навчальних класних і домашніх творів; • виконання самостійних робіт; • складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами. 1.3. Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів: Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації: − розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань; − урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.; 5. − формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо). При визначені форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та уподобання тощо. Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного. конструктивно-варіативного та творчого характеру. Домашні завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їхніх індивідуальних особливостей сприйняття, пам яті, мислення,᾿ урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер. Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування. утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально- виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 5-6-му класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. Не рекомендовано давати домашні завдання на канікули, на вихідні та святкові дні. Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку. Домашнє завдання можна давати з предметів інваріантної частини навчального плану, із будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність умотивована. Успішне виконання учнями домашніх завдань значною мірою залежить від співпраці учителя з їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашніх завдань, їхня посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв’язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Учитель повинен знайомити батьків з основними програмними вимогами до навчальних предметів, усного та писемного мовлення школярів, повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань. Давати домашнє завдання можна на будь-якому етапі уроку. Не допускається оголошувати домашнє завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно не фіксується дітьми вповні, учні позбавлені можливості ставити запитання, а вчитель не встигає пояснити суть завдання. Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети завдання. 6. 2. Кількість контрольних робіт. 2.1. Кількість тематичних контрольних робіт з української мови. Фронтальні види контрольних робіт (5-9 класи) Форми контролю 5 6 7 8 9 І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ ПЕРЕВІРКА МОВНОЇ ТЕМИ* 4 4 4 4 3 3 2 2 2 2 ПИСЬМО: ПЕРЕКАЗ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 ТВІР – 1 – 1 – 1 1 1 1 1 ПРАВОПИС: ДИКТАНТ** 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 АУДІЮВАННЯ* – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 ЧИТАННЯ МОВЧКИ* 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи) (рівень стандарту, академічний рівень) Форми контролю 10 11 І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми* 2 2 2 2 Письмо: переказ 1 1 1 1 твір 1 - 1 - Правопис: диктант** 1 1 1 1 Аудіювання* – 1 – 1 Читання мовчки* 1 – 1 – Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи) (філологічний напрям: профіль – українська філологія) Форми контролю 10 11 І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми* 3 3 3 3 Письмо: переказ 1 1 1 1 твір 1 1 1 1 Правопис: диктант** 1 1 1 1 Аудіювання* 1 1 1 1 Читання мовчки* 1 - 1 - * Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання. 7. ** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо. Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться). 2.2. Кількість видів контролю з української літератури. З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель- словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо. Обов’язкова кількість видів контролю 5–9 класи Класи 5 6 7 8 9 Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Контрольні роботи 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 у формі: контрольного класного твору; – 1 1 1 1 1 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Уроки розвитку мовлення* 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 У 8-9 класах із поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт). 10-11 класи Класи 10 11 10 11 8. Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Рівень стандарту, академічний Профільний рівень Контрольні роботи 3 3 3 3 4 4 4 4 у формі: контрольного класного твору; 1 1 1 1 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2 2 2 2 3 3 3 3 Уроки розвитку мовлення* 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 1 1 1 1 2 2 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох контрольних уроків розвитку мовлення: одного уроку – усного мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення в таблиці – (у + п). Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. 2.3. Кількість видів контролю з зарубіжної літератури. З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо. Обов’язкова кількість видів контролю 5–9 класи Класи 5 6 7 8 9 Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Контрольні роботи 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 у формі: контрольного класного твору; – 1 1 1 1 1 1 1 1 1 9. виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Уроки розвитку мовлення* 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 У 8-9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт). 10–11 класи У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох контрольних уроків розвитку мовлення: одного уроку – усного мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення в таблиці – (у + п). Класи 10 11 10 11 10 11 Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Рівні Рівень стандарту Академічний рівень Профільний рівень Контрольн і роботи 2 2 2 2 3 3 3 3 4 4 4 4 у формі: контрольн ого класного твору; 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 1 1 1 1 2 2 2 2 3 3 3 3 Уроки розвитку мовлення* 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 3 1у+2п 3 2у+1п 3 1у+2п 3 2у+1п Уроки позакласно го читання 1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 10. 3. Аналіз контрольних робіт. Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів учні виконують у робочому зошиті. 4. Кількість і призначення учнівських зошитів. 4.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами: • 5-9 класи – по два зошити; • 10-11 класи – по одному зошиту. Кількість робочих зошитів з української і зарубіжної літератури – по одному в кожному класі. 4.2. Для контрольних робіт з української мови, української та зарубіжної літератури в усіх класах використовують по одному зошиту. 4.3. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом). 4.4. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року. 5. Порядок перевірки письмових робіт. 5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють: • у 5-6 класах – двічі на тиждень; • у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць; • у 10-11 класах – двічі на місяць. 5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української та зарубіжної літератури учитель перевіряє один раз на місяць у кожному класі обов язково᾿ , а за потреби (особливо в 5-9 класах) − частіше. 5.3. Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів. Оцінку за ведення зошитів з української мови і літератури та зарубіжної літератури виставляють у зошит і класний журнал щомісяця в кожному класі протягом семестру та враховують як поточну до найближчої тематичної. Оцінку за ведення зошита учитель виставляє на тій сторінці, де записана остання учнівська робота, позначаючи це, наприклад, так: Зошит – 8 балів У журналі для оцінки за зошит відводиться окрема колонка під записом: зошит. 5.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії: • наявність різних видів робіт; • грамотність (якість виконання робіт); • охайність; 11. • уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). При виставленні балу за роботу вчитель керується критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів. 5.5. Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку. 6. Орфографічний режим. 6.1. Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець). 6.2. Між класною й домашньою роботами пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають). 6.3. Дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови й літератури та зарубіжної літератури в 5-11 класах оформляють так: на першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад: Сьоме вересня Класна робота У 10-11 класах у зошитах з української та зарубіжної літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад: Класна робота |07.09.2016 В інших класах дату й назви робіт з української та зарубіжної літератури учні оформляють так, як і з української мови. У зошитах для контрольних робіт із української мови та літератури й зарубіжної літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад: П’ятого лютого Читання мовчки 6.4. Після заголовків, назв видів робіт крапку не ставлять. 6.5. Зразок підпису зошита: Зошит для робіт із української мови учня 5 А класу Жовнинського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради Черкаської області Захарченка Сергія 12. Зошит для контрольних робіт із української (зарубіжної) літератури учениці 7 В класу Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Золотоніської міської ради Черкаської області Устенко Олени Прізвище та ім’я учня/учениці записується в родовому відмінку однини. У кінці підпису зошита крапка не ставиться. 6.6. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором). 7. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт. 7.1. Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах учителю слід виконувати ручкою з червоним чорнилом. 7.2. Виявлені помилки позначають так: • орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному виставленні оцінки. • лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки). Список використаних джерел 1. Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» 2. Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів» 3. Лист Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови та зарубіжної літератури у 5-11 класах».