ДПА 9 клас 2020-2021 навчальний рік
Дев'ятий клас – це час першого відповідального вибору. ДПА – один із серйозних іспитів в житті школярів. Його успішна здача свідчить про готовність продовжити навчання в старшій школі або ж піти отримувати профільну середню освіту. Результати державної підсумкової атестації дають можливість об'єктивно поглянути на успіхи школяра, щоб окреслити картину майбутніх перспектив. ПЕРЕЛІК ПРЕДМЕТІВ ДПА В 9 КЛАСІ У 2021-МУ РОЦІ Учні 9 класів складатимуть 3 іспити на ДПА 2021 р.. Два предмета будуть обов'язковими для всіх, а третій предмет ДПА буде вибрано рішенням педагогічної ради закладу освіти, затвердженим наказом керівника закладу освіти. У 2021-му році обов'язковими ДПА для 9 класу будуть математика і українська мова. Третій предмет вибиратимуть із переліку: іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька - в залежності від того, який учні вивчали протягом декількох років); біологія; географія; фізика; хімія; історія України; всесвітня історія; зарубіжна література; інформатика; правознавство. Для учнів класів з навчанням або вивченням мови національної меншини також буде доступна мова національної меншини або мова корінного народу. ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ДПА В 9 КЛАСІ У 2021-МУ РОЦІ ДПА 2021-го року для 9-х класів проводиться в письмовій формі в школах. Дати проведення ДПА в закладі освіти щороку затверджують керівники цих закладів. Завдання для проведення атестації в закладі освіти також затверджують керівники школ. Інформація про звільнення від проходження ДПА учнів 9-х класів та/або її проходження онлайн є недостовірною - про це повідомило Міністерство освіти. На що впливають результати ДПА? Результати державної підсумкової атестації виставляються у атестат про базову середню освіту окремою графою. Результати ДПА не враховуються під час виставлення річних оцінок. Однак для тих учнів, які продовжують навчання в старшій школі, оцінка з ДПА буде вирішальною. Школярі, які складуть іспити на високі бали, будуть вчитися в «сильному» класі, а учні, які не змогли здати предмети на «Добре» і «Відмінно», будуть закінчувати школу в іншому класі. Саме тому класні керівники радять усім школярам регулярно готуватися до ДПА, щоб в 10-й клас піти повним складом, не розбиваючи колектив. Якщо батьки бачать, що у дитини виникають труднощі з розумінням предмета, який потрібно скласти, то не зайвими будуть заняття з репетитором. Слід також розуміти, що ДПА - це свого роду лакмусовий папірець, який свідчить про бажання школяра вчитися далі і отримувати більш глибокі знання. Якщо протягом 9 класу успішність учня серйозно знизилася, батьки не спостерігають в дитині відповідальності і бажання йти далі, то слід розглянути варіант вступу до ліцею. Можливо, робоча спеціальність серйозно зацікавить підлітка і відкриє для нього нові горизонти і можливості. Звільнення від ДПА в 20121-му році: коли учні не здають іспити? У деяких ситуаціях можна звернутися до керівника школи щодо проведення ДПА для учня в інші дати або щодо звільнення учня від складання ДПА. Для цього батьки учня чи інші законні представники мають письмово звернутися до керівника школи та додати документи для підтвердження. Перелік причин, на основі яких учень може просити про перенесення дат складання ДПА: хворів під час проведення атестації; не з'явився для проходження атестації через поважні причини (смерть членів сім'ї чи близьких родичів, надзвичайні ситуації природного та техногенного походження, інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють присутність здобувача освіти на атестації); тимчасово здобував загальну середню освіту за кордоном і повернувся в Україну після проведення атестації; було призвано (мобілізовані) на військову службу; виїжджає на постійне місце проживання за кордон. Строки атестації таких здобувачів у закладі освіти визначаються наказом керівника закладу освіти. Перелік причин на основі яких учень може просити про звільнення від складання ДПА вказано в інструкції: 1. Школярі, які мають проблеми зі здоров'ям. Перелік захворювань можна подивитися в Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900 2. Учні з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями розвитку. 4. Учні, які знаходяться в період здачі ДПА на міжнародних спортивних змаганнях чи конкурсах. 5. Учні, які проживають у зоні стихійного лиха або іншого надзвичайного стану. 6. Учні, які є учасниками міжнародних предметних олімпіад і фінальних етапів турнірів, конкурсів та переможці IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад. 7. Учні, які є переможцями III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України. 8. Школярі, які знаходяться в соціальній відпустці (декрет). Учням, які в поточному або попередньому календарному році отримали сертифікат міжнародного мовного іспиту з іноземної мови рівня A-2 і вищого рівня (для класів, які вивчають іноземну мову за рівнем стандарт або академічним рівнем) або рівня B-1 і вищого рівня (для класів із поглибленим вивченням іноземних мов), можна не складати ДПА з іноземної мови. Боятися ДПА не варто! Це перший відповідальний іспит в житті школяра, але ставитися до нього потрібно як до нормального явища і здатності підтвердити свої знання. При підготовка до ДПА була завчасно спланоана, то учень отримає хороші результати. Намагайтеся докласти максимум зусиль, для того щоб отримати найвищий бал! Детальніше: https://buki.com.ua/news/dpa-v-9-klasi-uchni-budut-zdavaty-predmet-na-vybir/
У МОН пояснили, скільки триватиме навчальний рік, коли відбудеться ЗНО та вступна кампанія
У Міністерстві освіти й науки склали два сценарії завершення навчального року, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії у залежності від тривання карантину.
Про це повідомили в Міносвіти.
Якщо карантин завершується до 1 червня:
- Усі учні, крім 11 класу, закінчують навчальний рік до 1 липня. Після карантину відбувається корегувальне навчання: вчитель узагальнює вивчене під час дистанційного навчання та знаходить теми, які потрібно допрацювати;
- 11-класники навчаються до кінця червня, готуються до ЗНО.
- ЗНО триватиме з 25 червня до 17 липня. Результати основної сесії — до 31 липня.
- Вступна кампанія розпочинається з 1 серпня. Прийом документів — з 13 до 22 липня.
- Зарахування на бюджет — 1 вересня. Початок навчання для першокурсників — 15 вересня.
Якщо карантин продовжується до серпня:
- усі учні, крім 11 класу, закінчують навчання наприкінці травня та отримують відповідні документи. Під час першого місяця наступного навчального року відбувається узагальнення вивченого під час дистанційного навчання. Вчителі повинні будуть зробити зріз знань. Навчальний рік 2020-2021 триватиме до кінця червня.
- ЗНО триватиме з 17 серпня до 4 вересня. Результати основної сесії — до 17 вересня.
- Вступна кампанія стартує з 25 вересня. Прийом документів триває з 25 вересня до 3 жовтня.
- Зарахування на бюджет — до 23 листопада. Початок навчання для першокурсників — 2 листопада. Навчання інших курсів — з 1 вересня.
Крім того, 15 квітня Міносвіти оприлюднить онлайн-пробне ЗНО. Учасники зможуть отримати онлайн тестовий зошит. Згодом усім, хто зареєструвався і заплатив за пробне тестування, дозволять скласти його очно. Дата пробного ЗНО залежить від терміну карантину.
Фото:
За обох сценаріїв:
- для студентів вишів не випускних курсів навчальний рік завершиться, як і планувалось,
- сесія може бути проведена дистанційно за графіком, який затвердив заклад. Якщо іспит чи залік неможливо провести дистанційно — виш має перенести його на наступний навчальний рік;
- для студентів випускних курсів захисти дипломних робіт та атестаційні іспити проводитимуться дистанційно, крім єдиного державного кваліфікаційного іспиту та атестації людей, які здобувають ступені доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук.
Нагадаємо, через карантин Міносвіти вже скасувало державну підсумкову атестацію для 4 та 9 класів.
Також 25 березня Кабінет міністрів України запровадив режим надзвичайної ситуації та продовжив дію карантину по всій країні до 24 квітня.
У Міністерстві освіти й науки склали два сценарії завершення навчального року, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії у залежності від тривання карантину.
Про це повідомили в Міносвіти.
Якщо карантин завершується до 1 червня:
- Усі учні, крім 11 класу, закінчують навчальний рік до 1 липня. Після карантину відбувається корегувальне навчання: вчитель узагальнює вивчене під час дистанційного навчання та знаходить теми, які потрібно допрацювати;
- 11-класники навчаються до кінця червня, готуються до ЗНО.
- ЗНО триватиме з 25 червня до 17 липня. Результати основної сесії — до 31 липня.
- Вступна кампанія розпочинається з 1 серпня. Прийом документів — з 13 до 22 липня.
- Зарахування на бюджет — 1 вересня. Початок навчання для першокурсників — 15 вересня.
Якщо карантин продовжується до серпня:
- усі учні, крім 11 класу, закінчують навчання наприкінці травня та отримують відповідні документи. Під час першого місяця наступного навчального року відбувається узагальнення вивченого під час дистанційного навчання. Вчителі повинні будуть зробити зріз знань. Навчальний рік 2020-2021 триватиме до кінця червня.
- ЗНО триватиме з 17 серпня до 4 вересня. Результати основної сесії — до 17 вересня.
- Вступна кампанія стартує з 25 вересня. Прийом документів триває з 25 вересня до 3 жовтня.
- Зарахування на бюджет — до 23 листопада. Початок навчання для першокурсників — 2 листопада. Навчання інших курсів — з 1 вересня.
Крім того, 15 квітня Міносвіти оприлюднить онлайн-пробне ЗНО. Учасники зможуть отримати онлайн тестовий зошит. Згодом усім, хто зареєструвався і заплатив за пробне тестування, дозволять скласти його очно. Дата пробного ЗНО залежить від терміну карантину.
Фото:
За обох сценаріїв:
- для студентів вишів не випускних курсів навчальний рік завершиться, як і планувалось,
- сесія може бути проведена дистанційно за графіком, який затвердив заклад. Якщо іспит чи залік неможливо провести дистанційно — виш має перенести його на наступний навчальний рік;
- для студентів випускних курсів захисти дипломних робіт та атестаційні іспити проводитимуться дистанційно, крім єдиного державного кваліфікаційного іспиту та атестації людей, які здобувають ступені доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук.
Нагадаємо, через карантин Міносвіти вже скасувало державну підсумкову атестацію для 4 та 9 класів.
Також 25 березня Кабінет міністрів України запровадив режим надзвичайної ситуації та продовжив дію карантину по всій країні до 24 квітня.
Графік проведення тестів
- 21 травня — математика
- 26 травня — українська мова і література
- 28 травня — фізика
- 1 червня — іспанська, німецька, французька мови
- 2 червня — англійська мова
- 4 червня — історія України
- 9 червня — біологія
- 11 червня — географія
- 15 червня — хімія
Додаткову сесію ЗНО проведуть з 25 червня до 17 липня. Тоді тести писатимуть ті, хто з поважних причин не зміг взяти участь в основній сесії.
Новий правопис і ЗНО
Українська мова і література - єдиний предмет, який обов'язково мають здавати всі випускники.
Рік тому уряд ухвалив нову редакцію українського правопису, але на тестах ЗНО з української мови це не позначиться.
Хтось з учасників ЗНО вже опанує нові норми правопису, хтось — ні, кажуть в Українському центрі оцінювання якості освіти. Там вирішили, що протягом п'яти років не буде вважатися помилкою написання слів за нормами попередньої редакції правопису.⠀ 63 відео за мотивами творів української літератури до ЗНО 2020
Твори з української літератури на ЗНО 2020 року
Перелік творів з української літератури, що є обов'язковими для текстуального вивчення учасниками зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року. Зазначений перелік визначений чинною програмою ЗНО з української мови та літератури.
Подані у переліку твори згруповані за хронологічним принципом, починаючи від усної народної творчості та закінчуючи сучасним літературним процесом.
Твори усної народної творчості
- «Віють вітри» (пісня Марусі Чурай)
- «За світ встали козаченьки» (пісня Марусі Чурай)
- «Ой Морозе, Морозенку» (історична пісня)
- «Чи не той то хміль…» (історична пісня)
- «Дума про Марусю Богуславку» (народна дума)
- «Ой летіла стріла» (балада)
Твори давньої української літератури
- «Повість минулих літ» (уривок про заснування Києва, уривок про помсту княгині Ольги)
- «Слово про похід Ігорів»
- «Dе Ііbеrtatе» (Григорій Сковорода)
- «Всякому місту - звичай і права» (Григорій Сковорода)
- «Бджола та Шершень» (Григорій Сковорода)
Твори літератури кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.
- «Енеїда» (Іван Котляревський)
- «Наталка-Полтавка» (Іван Котляревський)
- «Катерина» (Тарас Шевченко)
- «Кавказ» (Тарас Шевченко)
- «Сон (У всякого своя доля...)» (Тарас Шевченко)
- «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (Тарас Шевченко)
- «Заповіт» (Тарас Шевченко)
- «Чорна рада» (Пантелеймон Куліш)
- «Кайдашева сім'я» (Іван Нечуй-Левицький)
- «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний) - 1 та 4 частини
- «Мартин Боруля» (Іван Карпенко-Карий)
- «Захар Беркут» (Іван Франко)
- «Чого являєшся мені у сні?..» (Іван Франко)
- «Мойсей»(Іван Франко)
Твори літератури ХХ ст.
- «Тіні забутих предків» (Михайло Коцюбинський)
- «Іntermezzo» (Михайло Коцюбинський)
- «Камінний хрест» (Василь Стефаник)
- «Valse mélancolique» (Ольга Кобилянська)
- «Соntra spem spero!» (Леся Українка)
- «Лісова пісня» (Леся Українка)
- «Блакитна Панна» (Микола Вороний)
- «Чари ночі» (Олександр Олесь)
- «О слово рідне! Орле скутий!..» (Олександр Олесь)
- «О, панно Інно...» (Павло Тичина)
- «Пам’яті тридцяти» (Павло Тичина)
- «Ви знаєте, як липа шелестить…» (Павло Тичина)
- «У теплі дні збирання винограду…» (Максим Рильський)
- «Я (Романтика)» (Микола Хвильовий)
- «Майстер корабля» (Юрій Яновський)
- «Любіть Україну!» (Володимир Сосюра)
- «Місто» (Валер'ян Підмогильний)
- «Моя автобіографія» (Остап Вишня)
- «Сом» (Остап Вишня)
- «Мина Мазайло» (Микола Куліш)
- «Різдво» (Богдан-Ігор Антонич)
- «Зачарована Десна» (Олександр Довженко)
- «Пісня про рушник» (Андрій Малишко)
- «Ти знаєш, що ти - людина...» (Василь Симоненко)
- «Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко)
- «Лебеді материнства» (Василь Симоненко)
- «Наша мова» (Василь Голобородько)
- «Модри камінь» (Олесь Гончар)
- «Три зозулі з поклоном» (Григір Тютюнник)
- «Господи, гніву пречистого...» (Василь Стус)
- «Балада про соняшник» (Іван Драч)
- «Два кольори» (Дмитро Павличко)
- «Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко)
- «Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
Твори українських письменників – емігрантів
Сучасний літературний процес
- Учасники ЗНО мають орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури та визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.
Ознайомитись з вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки абітурієнтів можна, переглянувши програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури.
Повні і неповні речення
57433 Синтаксис і пунктуація
За наявністю членів, потрібних для висловлення думки, прості речення поділяються на повні і неповні.
У повному реченні є всі потрібні члени речення. Воно зрозуміле й поза контекстом.
У неповному — бракує одного або більше потрібних членів, які встановлюються з контексту або ситуації.
Наприклад, речення 3 одного берега у ставок сосни заглядають, а з другого, протилежного — дуби (Остап Вишня) складається з двох простих: 1. З одного берега у ставок сосни заглядають. 2. Аз другого, протилежного — дуби. Перше речення зрозуміле без другого. Воно повне. Друге ж речення — саме по собі незрозуміле. Воно неповне, бо в ньому пропущено слова берега, у ставок, заглядають (як повне воно б мало такий вигляд: ...аз другого, протилежного берега у ставок заглядають дуби).
У неповному реченні можуть бути неназвані:
а) підмет: Вона одразу підвелася. Підвелася [вона], може, аж надто квапливо (О. Гончар). Що то — голод? [Голод —] Невелике слово, а страшне (М. Коцюбинський);
б) присудок: Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як до тебе [тягнеться] серце, стороно моя (В. Сосюра). Я [кинувся] в двері, а вона [подалася] за мною в сад (Марко Вовчок);
в) обидва головні члени: Час летів, немов [він летів] по крилах, і, мов сон, життя минало (Леся Українка). У мудреця багатство відіграє службову роль, а в дурня — [багатство відіграє] панівну [роль] (Ю. Мушкетик);
г) будь-який другорядний член: В дитинстві ми всі ще такі, як [нас] задумала доля (О. Забужко). Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки [в неї] не лий уже, більше [в ній] не вміститься (О. Довженко);
ґ) кілька членів речення: Він виривався на волю, наче птах [виривається на волю] з клітки (Ю. Яновський). Ніхто не командує так народом, як [командують ним] його слуги (В. Чемерис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте [матір за шмат гнилої ковбаси] (Т. Шевченко).
Неповні речення вживаються в суцільному тексті, щоб уникнути зайвого, нудного повторення відомих уже слів і словосполучень. Пропуск окремих членів у неповних реченнях не лише дає змогу стисло й економно викласти інформацію, а й робить компактнішим, пов'язанішим увесь текст і, отже, полегшує його сприймання.
Залежно від того, на основі чого відбувається відновлення неназваних членів, розрізняють неповні речення контекстуальні, ситуативні та еліптичні.
У контекстуальних неповних реченнях пропущені члени відновлюються завдяки тому, що вони перед тим уже називалися: Шевченко не зводить очей з флюгера, дивиться, звідки дихає вітер. По вітру [Шевченко] визначає сторони морські... Ні, це не звідси [дихає вітер], звідки мав би прибути жаданий човен (О. Ющенко).
У ситуативних неповних реченнях недомовлене стає зрозумілим із ситуації (такі речення часто трапляються в усному мовленні): Палажечка принесла в пелені картоплі — не дуже великої, але й не дрібної: щоб швидше спеклася. — Ти яку [картоплю] любиш? — поспитала Тимоху лагідно й заклопотано. — Червону чи білу [картоплю ти любиш] ? — Тимоха помовчав, роздумуючи над тим, яка [картопля] краща, але, так нічого й не придумавши, сказав: — Усяку [картоплю я люблю]. Аби тільки [вона була] піскувата, а не водяна...
(Григір Тютюнник).
В еліптичних неповних реченнях відсутній присудок, який домислюється приблизно зі змісту другорядних членів — обставин, додатків. Наприклад, у реченні Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники (О. Довженко) є обставина місця навколо, яка стосується неназваного присудка. А присудком тут можуть бути слова ростуть, висо-чаться, підносяться, здіймаються.
Еліптичні речення найчастіше трапляються в повідомленнях про:
а) існування, перебування чогось чи когось у певному місці, стані: Вище трохи — млин. В долині — луки, трава по пояс, а квіток... так і рябіють, метелики так і майорять (А. Тесленко). Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима (Нар. творчість). Сьогодні ніч великих передчуттів і високих бажань (О. Довженко);
б) рух у певному напрямку: Я в тютюн. Пірат за мною (О. Довженко). Полетіла Катерина і не одяглася... А москалі їй назустріч, як один, верхами... До їх... коли гляне — попереду старший їде (Т. Шевченко). За добою — доба. За ерою — ера. Кремінь, Бронза, Залізо
(Є. Маланюк);
в) джерело й характер певної репліки (пропускається дієслово зі значенням мовлення): — Не треба/ Я доповім сама! Смачного/ — палець із перснем вимкнув телефон (В. Яворівський). Він слово, а Карпо йому — десятеро (Панас Мирний);
г) наказ, побажання, заклик: На прю! Без ляку і зневіри — за правду, волю й рідний край! Бо заповзялися бузувіри народ наш винищити вкрай (М. Старицький).
На місці пропущеного члена речення залежно від інтонації може ставитися або не ставитися тире.
Наприклад: Вгорі — ліси сріблясто-сині, внизу — розлив молочних нив (М. Бажан). В зелених травах яблука червоні, в листві чубатій синій виноград (М. Стельмах). Тут у першому реченні
після вгорі та внизу робиться вичікувальна пауза і далі тон підвищується, тому після цих слів і поставлені тире; у другому — цього немає, тому тире не ставиться (так забажав автор).
Неповні речення не слід сплутувати з односкладними, у яких за їхньою природою не повинно бути другого головного члена — присудка чи підмета. Наприклад, речення Нас тягло до лісу (О. Досвітній) — повне, хоч у ньому й немає підмета;, бо воно безособове і підмет йому не потрібний.
За наявністю членів, потрібних для висловлення думки, прості речення поділяються на повні і неповні.
У повному реченні є всі потрібні члени речення. Воно зрозуміле й поза контекстом.
У неповному — бракує одного або більше потрібних членів, які встановлюються з контексту або ситуації.
Наприклад, речення 3 одного берега у ставок сосни заглядають, а з другого, протилежного — дуби (Остап Вишня) складається з двох простих: 1. З одного берега у ставок сосни заглядають. 2. Аз другого, протилежного — дуби. Перше речення зрозуміле без другого. Воно повне. Друге ж речення — саме по собі незрозуміле. Воно неповне, бо в ньому пропущено слова берега, у ставок, заглядають (як повне воно б мало такий вигляд: ...аз другого, протилежного берега у ставок заглядають дуби).
У неповному реченні можуть бути неназвані:
а) підмет: Вона одразу підвелася. Підвелася [вона], може, аж надто квапливо (О. Гончар). Що то — голод? [Голод —] Невелике слово, а страшне (М. Коцюбинський);
б) присудок: Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як до тебе [тягнеться] серце, стороно моя (В. Сосюра). Я [кинувся] в двері, а вона [подалася] за мною в сад (Марко Вовчок);
в) обидва головні члени: Час летів, немов [він летів] по крилах, і, мов сон, життя минало (Леся Українка). У мудреця багатство відіграє службову роль, а в дурня — [багатство відіграє] панівну [роль] (Ю. Мушкетик);
г) будь-який другорядний член: В дитинстві ми всі ще такі, як [нас] задумала доля (О. Забужко). Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки [в неї] не лий уже, більше [в ній] не вміститься (О. Довженко);
ґ) кілька членів речення: Він виривався на волю, наче птах [виривається на волю] з клітки (Ю. Яновський). Ніхто не командує так народом, як [командують ним] його слуги (В. Чемерис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте [матір за шмат гнилої ковбаси] (Т. Шевченко).
Неповні речення вживаються в суцільному тексті, щоб уникнути зайвого, нудного повторення відомих уже слів і словосполучень. Пропуск окремих членів у неповних реченнях не лише дає змогу стисло й економно викласти інформацію, а й робить компактнішим, пов'язанішим увесь текст і, отже, полегшує його сприймання.
Залежно від того, на основі чого відбувається відновлення неназваних членів, розрізняють неповні речення контекстуальні, ситуативні та еліптичні.
У контекстуальних неповних реченнях пропущені члени відновлюються завдяки тому, що вони перед тим уже називалися: Шевченко не зводить очей з флюгера, дивиться, звідки дихає вітер. По вітру [Шевченко] визначає сторони морські... Ні, це не звідси [дихає вітер], звідки мав би прибути жаданий човен (О. Ющенко).
У ситуативних неповних реченнях недомовлене стає зрозумілим із ситуації (такі речення часто трапляються в усному мовленні): Палажечка принесла в пелені картоплі — не дуже великої, але й не дрібної: щоб швидше спеклася. — Ти яку [картоплю] любиш? — поспитала Тимоху лагідно й заклопотано. — Червону чи білу [картоплю ти любиш] ? — Тимоха помовчав, роздумуючи над тим, яка [картопля] краща, але, так нічого й не придумавши, сказав: — Усяку [картоплю я люблю]. Аби тільки [вона була] піскувата, а не водяна...
(Григір Тютюнник).
В еліптичних неповних реченнях відсутній присудок, який домислюється приблизно зі змісту другорядних членів — обставин, додатків. Наприклад, у реченні Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники (О. Довженко) є обставина місця навколо, яка стосується неназваного присудка. А присудком тут можуть бути слова ростуть, висо-чаться, підносяться, здіймаються.
Еліптичні речення найчастіше трапляються в повідомленнях про:
а) існування, перебування чогось чи когось у певному місці, стані: Вище трохи — млин. В долині — луки, трава по пояс, а квіток... так і рябіють, метелики так і майорять (А. Тесленко). Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима (Нар. творчість). Сьогодні ніч великих передчуттів і високих бажань (О. Довженко);
б) рух у певному напрямку: Я в тютюн. Пірат за мною (О. Довженко). Полетіла Катерина і не одяглася... А москалі їй назустріч, як один, верхами... До їх... коли гляне — попереду старший їде (Т. Шевченко). За добою — доба. За ерою — ера. Кремінь, Бронза, Залізо
(Є. Маланюк);
(Є. Маланюк);
в) джерело й характер певної репліки (пропускається дієслово зі значенням мовлення): — Не треба/ Я доповім сама! Смачного/ — палець із перснем вимкнув телефон (В. Яворівський). Він слово, а Карпо йому — десятеро (Панас Мирний);
г) наказ, побажання, заклик: На прю! Без ляку і зневіри — за правду, волю й рідний край! Бо заповзялися бузувіри народ наш винищити вкрай (М. Старицький).
На місці пропущеного члена речення залежно від інтонації може ставитися або не ставитися тире.
Наприклад: Вгорі — ліси сріблясто-сині, внизу — розлив молочних нив (М. Бажан). В зелених травах яблука червоні, в листві чубатій синій виноград (М. Стельмах). Тут у першому реченні
після вгорі та внизу робиться вичікувальна пауза і далі тон підвищується, тому після цих слів і поставлені тире; у другому — цього немає, тому тире не ставиться (так забажав автор).
Неповні речення не слід сплутувати з односкладними, у яких за їхньою природою не повинно бути другого головного члена — присудка чи підмета. Наприклад, речення Нас тягло до лісу (О. Досвітній) — повне, хоч у ньому й немає підмета;, бо воно безособове і підмет йому не потрібний.
Художні засоби (таблиця)
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
Епітет
|
Художнє означення.
|
«стежки скриті», «грім залізний», «синь прозора»
|
Порівняння
|
В основі — схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.
|
«мов зачарований, стоїть Бахчисарай»; «горами хвилі підійма»; «…дівчина така гарна, як зірка».
|
Метафора
|
Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності.
|
«Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «облетіли надії».
|
Персоніфікація
|
Різновид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх.
|
«Чистенькі віконця сміються до сонця».
|
Метонімія
|
Різновид метафори: перенесення назви предмета/явища предметів на інший предмет/явище на основі суміжності.
|
«Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни);
«читати Франка» (замість «читати твори Франка»).
|
Синекдоха
|
Різновид метонімії: вживання однини замість множини, видового порівняння замість родового і навпаки.
|
«І на оновленій земні врага не буде, супостата, а буде син і буде мати…» (однина замість множини).
|
Алегорія
|
Інакомовлення; перенесення значень одного кола явищ на інше, напр. відтворення людських характерів в образах тварин, предметів тощо.
|
«Бджола і Шершень» (Бджола – працьовита людина, Шершень – людина, що звикла жити за рахунок праці інших).
|
Символ
|
Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.
|
Свічка як символ життя («І згасла свічка, як твоє життя»).
|
Оксиморон
(оксюморон)
|
Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, → виникає нове смислове значення (алогізм)
|
«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «трупи живі».
|
Гіпербола
|
Художнє перебільшення.
|
«Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море».
|
Літота
|
Надмірне неприховане применшення.
|
«це такий чоловік, що в ложці води втопиться».
|
Рефрен
|
Повторення рядка чи кількох рядків.
|
«Я ж у полоні нав'язливих дум. / Лише одне непокоїть мій ум» (у Сковороди)
|
Тавтологія
|
Повторення одного й того ж слова чи схожого на нього.
|
«Диво-дивнеє», «рано-вранці».
|
Анафора
|
Єдинопочаток.
|
Всякому місту звичай і права
Всяка тримає свій ум голова…
|
Епіфора
|
Єдність кінцівок.
|
З серця землі підіймать пласти,
Чорного золота давні пласти.
|
Градація
|
Своєрідне угруповання визначень за наростанням або ослабленням.
|
Зросте любов моя, всякчас нова,
Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.
|
Риторичні пи-тання, оклики, звертання
|
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді
|
«За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»; «Село! Село! Веселі хати!»; «І вам слава, сині гори, кригою окуті!»
|
Антитеза
|
Протиставлення
|
Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю
|
Паралелізм
|
Паралельне зображення чимось подібних предметів.
|
«Тече вода в синє моpе, та не витiкає; шука казак свою долю, а долi немає».
|
Інверсія
|
Порушення узвичаєного порядку слів.
|
«Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?»
|
Алітерація
|
Повторення приголосних звуків.
|
«Тінь там тоне, тінь там десь…» - т
|
Асонанс
|
Повторення голосних звуків
|
«І день іде, і ніч іде». - і
|
Іронія
|
Прихована насмішка.
|
«На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!»
|
Сарказм
|
Їдка, викривальна, дошкульна насмішка; не є прихованим.
|
«Отам-то милостивії ми / Ненагодовану і голу / Застукали сердешну волю / Та й цькуємо».
|
Гротеск
|
Явне спотворення, перебільшення чи применшення зображуваного, поєднання різних контрастів.
|
Сцена «генерального мордобитія» із поеми «Сон» Т.Шевченка.
|
Тренувальний тест з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
Аудіокниги з української літератури
Графік ЗНО - 2015.
Основна сесія
24 квітня українська мова і література
3 червня французька мова
5 червня німецька мова
8 червня іспанська мова
10 червня англійська мова
12 червня математика
15 червня російська мова
17 червня біологія
19 червня історія України
22 червня фізика
24 червня географія
26 червня хімія
Додаткова сесія
9 червня українська мова і література
18 червня французька мова
23 червня німецька мова
25 червня іспанська мова
30 червня англійська мова
1 липня математика
2 липня російська мова
3 липня біологія
6 липня історія України
7 липня фізика
8 липня географія
9 липня хімія
ВідповістиВидалитиТвори з української літератури на ЗНО 2020 року
Перелік творів української літератури, обов'язкових для вивчення учасниками ЗНО 2020 року
ДрукуватиЗапитатиНадіслати другуПоділитисьПідписатись на новини
Твори з української літератури на ЗНО 2020 року
Перелік творів з української літератури, що є обов'язковими для текстуального вивчення учасниками зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року. Зазначений перелік визначений чинною програмою ЗНО з української мови та літератури.
Подані у переліку твори згруповані за хронологічним принципом, починаючи від усної народної творчості та закінчуючи сучасним літературним процесом.
Твори усної народної творчості
«Віють вітри» (пісня Марусі Чурай)
«За світ встали козаченьки» (пісня Марусі Чурай)
«Ой Морозе, Морозенку» (історична пісня)
«Чи не той то хміль…» (історична пісня)
«Дума про Марусю Богуславку» (народна дума)
«Ой летіла стріла» (балада)
Твори давньої української літератури
«Повість минулих літ» (уривок про заснування Києва, уривок про помсту княгині Ольги)
«Слово про похід Ігорів»
«Dе Ііbеrtatе» (Григорій Сковорода)
«Всякому місту - звичай і права» (Григорій Сковорода)
«Бджола та Шершень» (Григорій Сковорода)
Твори літератури кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.
«Енеїда» (Іван Котляревський)
«Наталка-Полтавка» (Іван Котляревський)
«Катерина» (Тарас Шевченко)
«Кавказ» (Тарас Шевченко)
«Сон (У всякого своя доля...)» (Тарас Шевченко)
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (Тарас Шевченко)
«Заповіт» (Тарас Шевченко)
«Чорна рада» (Пантелеймон Куліш)
«Кайдашева сім'я» (Іван Нечуй-Левицький)
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний) - 1 та 4 частини
«Мартин Боруля» (Іван Карпенко-Карий)
«Захар Беркут» (Іван Франко)
«Чого являєшся мені у сні?..» (Іван Франко)
«Мойсей»(Іван Франко)
Твори літератури ХХ ст.
«Тіні забутих предків» (Михайло Коцюбинський)
«Іntermezzo» (Михайло Коцюбинський)
«Камінний хрест» (Василь Стефаник)
«Valse mélancolique» (Ольга Кобилянська)
«Соntra spem spero!» (Леся Українка)
«Лісова пісня» (Леся Українка)
«Блакитна Панна» (Микола Вороний)
«Чари ночі» (Олександр Олесь)
«О слово рідне! Орле скутий!..» (Олександр Олесь)
«О, панно Інно...» (Павло Тичина)
«Пам’яті тридцяти» (Павло Тичина)
«Ви знаєте, як липа шелестить…» (Павло Тичина)
«У теплі дні збирання винограду…» (Максим Рильський)
«Я (Романтика)» (Микола Хвильовий)
«Майстер корабля» (Юрій Яновський)
«Любіть Україну!» (Володимир Сосюра)
«Місто» (Валер'ян Підмогильний)
«Моя автобіографія» (Остап Вишня)
«Сом» (Остап Вишня)
«Мина Мазайло» (Микола Куліш)
«Різдво» (Богдан-Ігор Антонич)
«Зачарована Десна» (Олександр Довженко)
«Пісня про рушник» (Андрій Малишко)
«Ти знаєш, що ти - людина...» (Василь Симоненко)
«Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко)
«Лебеді материнства» (Василь Симоненко)
«Наша мова» (Василь Голобородько)
«Модри камінь» (Олесь Гончар)
«Три зозулі з поклоном» (Григір Тютюнник)
«Господи, гніву пречистого...» (Василь Стус)
«Балада про соняшник» (Іван Драч)
«Два кольори» (Дмитро Павличко)
«Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко)
«Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
Твори українських письменників – емігрантів
«Тигролови» (Іван Багряний)
«Уривок з поеми» (Євген Маланюк)
Сучасний літературний процес