Тема. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями.

Мета: відновити в пам'яті учнів, узагальнити й систематизувати матеріал про речення з однорідними членами, звертаннями, вставними та вставленими конструкціями; удосконалювати вміння знаходиш* у тексті, правильно використовувати в усному й писемному мовленні, обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою правил, знаходити та виправляти помилки на вивчені правила; розвивати пам'ять, уміння виділяти головне; виховувати любов до рідного краю, природи, традицій рідного народу.

Очікувані результати: учні вміють знаходити речення з однорідними членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями; обґрунтовують уживання розділових знаків за допомогою правил; знаходять та виправляють помилки на вивчені правила; доречно використовують ці речення в усному й писемному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Завдання учням.

Назвіть якомога більше форм ввічливого звертання, привітання.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Лінгвістичне спостереження.

Порівняйте подані пари речень. Чи відрізняються вони за змістом?

Свою відповідь аргументуйте.

Сьогодні зранку я спостерігала за тим, як сходило сонце.— Сьогодні зранку, мамо, я спостерігала за тим, як сходило сонце.

Увечері буде дощ.— Увечері, майте на увазі, буде дощ.

У темряві прокинувсь я.— У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я. (М. Рильський)

ü Запитання учням.

— Якої мети ви хочете досягти на цьому уроці?

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Робота в групах.

Складіть зв'язне повідомлення в науковому стилі за поданими темами.

1 група. «Речення з однорідними членами».

2 група. «Звертання».

3 група. «Вставні слова».

ü Переклад.

Перекладіть текст українською.

...Ты являешься сюда как проповедник лучшей, честной жизни, вроде этакого спасителя погибающих душ. Знаешь, как на заре христианства иные светлые отцы вместо того, чтобы стоять на столпе тридцать лот или жить в лесной пещере, шли на торжища в дома веселья.

Видишь ли, меня притягивает и интересует в этой жизни ее... как бы это выразиться? ее страшная, обнаженная правда. Понимаешь ли, с нее как будто бы сдернуты все условные покровы. Нет ни лжи, ни лицемерия, ни ханжества, нет никаких сделок ни с общественным мнением, ни с навязчивым авторитетом предков, ни со своей совестью.

(По А. Куприну)

ü Робота з підручником.

Виконання вправ і завдань.

ü Творча робота в групах.

1 група. Складіть із поданими словами висловлювання в художньому стилі.

Сліпучий, сонячний, пишний, травневий (ранок); сніжно-білі, фантастичні, кучеряві (хмари); повний, витончений, золотистий, таємничий (місяць).

2 група. Утворіть з поданими звертаннями речення в офіційно-діловому стилі.

Пане, добродію, громадянине; вельмишановний, шановна громадо, високопоставлений; товариші, дорогі друзі, пане міністр.

3 група. Утворіть з поданими словами речення в публіцистичному стилі.

Мабуть, на щастя, на мою думку, по-перше, скажімо, уявіть собі, либонь.

ü Редагування.

Відредагуйте текст. Зробіть синтаксичний аналіз двох речень (на вибір).

1 група.

Прокидаюсь на берегі Десни під дубом. Солнце високо, косарі далеко, коси звенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Вода ласкава, солодка. Стрибаю на кручу і гайда до сінокосу і вже не хожу, а тільки літаю.

Отак я радію днів два або три, аж поки не скосять траву. Ношу дрова до куріня, росвожу огонь, чищу картошку, ожину збираю.

(За О. Довженком)

2 група.

А там за Россю, на росдолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки в вишневих садках, в яблунях та кучерявих грушах. Городи скрісь пообсаджувані понад Россю високими вербами, а на ровах росте рятками густими, як руно, зелена дереза. Так хороше, так чудово кругом — і нанизу й на горах, де зелені ліси то виглядають з долин кучерявими верхами, то виходять і виступають сміливо на самі гори...

(За І. Нечуєм-Левицьким)

3 група.

Це було незвичайне наддніпрянське сило. Низважаючи на те, що воно росташоване за сотню метрів від Дніпра, його майже зовсім не видно з пароплава. Видно тільки п’ять-шість хат, що стоять на невеликих тирасах одна над однією в зелені яблунь, груш, в червоному россипі низеньких, але родючих вишень. Вершини гір покриті сосновим, дубовим та березовим лісом. На вершинах хат видно кілька хат. Усі хати побілені росчином крейди з синькою і тому здаюця лехкими, прозорими, ніби висіченими з небесної бірюзи.

(За М. Руденком)

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Завдання учням.

Складіть кросворд або ребус за поданою темою.

1 група. «Вставні слова».

2 група. «Однорідні члени речення».

3 група. «Звертання».

ü Інтерактивна вправа «Рефлексія».

За одну хвилину запишіть у зошитах, що вам сподобалось і що не сподобалось на сьогоднішньому уроці.

Тема:Василь Симоненко Коротко про письменника Вірш-пісня"Лебеді материнства"

І. Організаційний момент.

1. План уроку:

1. Визначенння теми та мети уроку.

2. Ознайомлення з біографією письменнника.
3. Виразне читання та аналіз поезії
4. Робота в групах.

5. Підведення підсумків уроку
Вступне слово вчителя

У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди і незрадливої любові до України. Це Василь Симоненко. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив нетлінне. Слово його – коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу – вона прийшла до нього посмертно й утвердилася на віки.
Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи.
Олесь Гончар зазначав: «Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи - її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!»
Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову присвячений наш урок.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда за питаннями
- Які твори художньої літератури В.Симоненка вам відомі?
Казки «Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон».
- Чим вони запам’яталися?
Цікавим напруженим сюжетом, своєю повчальністю.
- Чому твори Василя Андрійовича є популярними і цікавими для сучасного читача?
Проблеми, які розкриває у своїх казках поет, є і сьогодні, тому твори письменника являються актуальними для сучасного читача.
- Чим повчальні казки В.Симоненка?

Автор засуджує жорстокість, зло, песимістичний світогляд образів царя Плаксія, а підносить добро та оптимізм в образі Лоскотона. А в казці «Подорож до країни Навпаки» автор вчить цінувати своїх батьків, допомагати їм, не лінуватися. Отже, твори Василя Симоненка повчальні.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Уявіть собі учня, який читає більше за вчителів, який щодня йде до школи за 9 км (такий же і зворотний шлях), при цьому навчається на «відмінно» і закінчує школу із золотою медаллю. Це про майбутнього видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка.

Індивідуально учні отримали випереджувальне завдання підготувати повідомлення про те : Яким був поет? Хто і як вплинув на формування його світогляду? Матеріал, що готують діти:

Корені Симоненківського роду

Він з’явився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївцях на Полтавщині.

Корені Симоненківського роду сягають в далеку сивину віків. Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна замолоду були високими статурними та вродливими, як проходили по селу, то всі біївчани дивилися їм услід. Рано, у 42 роки не стало улюбленої бабусі, а дід Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше - натхненником майбутнього поета. Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертав навіть шкільний підручник з географії чи історії.

Сусідські діти іноді жартували: „ Дід Щербань готується до екзаменів.”

У роки війни дід Щербань, добре знаючи усі броди у болотах над Удаєм, не раз переводив ними партизанів, ховав в очеретах утікачів від поліцейських пересллідувань. Він нікого не боявся, допомагав вдовам та сиротам, а фашистів ненавидів так, що при зустрічі з ними одвертався. Одним словом, Федір Трохимович був людиною високої громадської совісті – чому вчив і свого онука.

Дитинство поета

Мати поета з дитинства мріяла стати вчителькою, але не склалося і на життя вона заробляла важкою працею швачки.

Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові.

Про це ми можемо дізнатися зі спогадів Василевого однокурсника й товариша Миколи Сома. Оскільки він сам ріс без батька й матері, то їхати на канікули йому було нікуди. Тому у січні 1955 року він поїхав до Симоненка в село Біївці. Там вони відзначали своє двадцятиріччя: Василь народився на другий день після Різдва, а Микола — на Новий рік за старим стилем. Свято було незвичайним. Микола про нього весь час розповідав з великим захопленням. Ганна Федорівна приготувала святкові страви, а серед усього іншого на столі був справжнісінький кавун, який мати зуміла дбайливо зберегти для свого сина аж до січня.

Згадуючи про чоловіка , Симоненкова мати казала: „ То не батько був ,а вітер: прилетів і полетів, а нам з малим Васею завдав

багато болю і клопоту.”

А сам Василь Андрійович в одному з віршів писав:

В мене була лиш мати,

Та був іще старий дід,-

Нікому не мовив „тату”

І вірив, що так і слід.

Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях. До школи доводилося ходити щодня 9 кілометрів.

Однак школу він закінчив на відмінно, із золотою медаллю.

Із спогадів Ганни Щербань: „ Вчитися йому було, ой, нелегко.Важка була дорога до школи.Навесні чи восени – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні зими були люті, сніжні. А пальто у Васі пошарпане, чоботи – діряві. Тільки жодного разу він не запізнився на урок.”

Становлення поета

Вищу освіту Василь Симоненко здобував, навчаючись на факультеті журналістики Киїського університету ім. Т.Г.Шевченка, потім працював у газетах „Молодь України”, „Черкаська правда”,

„Робітнича газета.”

На перший погляд , небагате на події коротке життя поета.

Але за двома датами, між якими пролягли його дороги – чимало добрих справ і напружена творча праця.За життя поета вийшла лише одна його збірка – „Тиша і грім.” Непростий шлях долали його наступні книжки „Вино з троянд”, „Поезії”, „Лебеді материнства” та ще книжечка для дітей.

Уже перші поезії В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.

О.Гончар писав: „З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.З мужності народу , з горя його й звитяжної боротьби...”

Поет звертався до різних жанрів та форм. Він – автор громадянської патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових нарисів і казок для дітей, щоденникових записів.

У багатьох своїх творах В.Симоненко порушував болючі проблеми доби, викривав псевдопатріотів, носіїв націнального нігілізму,бюрократів, кар’єристів.

14 грудня 1963року Василя Симоненка не стало. Йому було всього 28 років. Офіційна версія – важка,невиліковна хвороба.

Вчитель: Сьогодні ми ознайомимось з поезією „Лебеді Материнства”.

Цікава ритмічна будова, яскрава образність, близькість до народної колискової привабили відомого композитора й диригента Анатолія Пашкевича.

Можливо, не кожна людина в Україні знає цей вірш, але крилаті рядки „Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину" відомі, певно, кожному.

Тривалий час ім’я автора спеціально замовчувалося. Нині ми гордо називаємо його В.Симоненко. Пісня лише частина поезії

„ Лебеді материнства”. Композитор Анатолій Пашкевич написав до неї прекрасну музику, у силі впливу якої ми уже переконалися. Наше завдання на сьогоднішньому уроці переконатися ще і в силі її слів. Зараз ми прослухаємо поезію у прочитанні самого автора, запис якої зберігся у фондах українського радіо і є доступним для нас завдяки мережі Інтернет.

В.Симоненко „ Лебеді материнства”.

Вчитель: Скажіть, будь ласка, яке враження справив на вас голос Василя Симоненка? Як ви вважаєте, якою людиною він був?( Діти висловлюють свої думки. ).

Назва поезії романтична. В.Симоненко знайшов яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму – найсвятіше почуття людини. Кожен із нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб висловити любов, - важко.
В.Симоненко знайшов такі слова. Він зумів передати у поезії глибину любові до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої – України у простих і щирих словах.
Читаючи поезію «Лебеді материнства», серце наповнюється любов’ю і ніжністю. Можна з певністю твердити, що цей поетичний шедевр Василя Симоненка, найпопулярніший серед читацького загалу, здобувся на любов і глибоку шану в народі.

Вірш цей – слово ніжної синівської любові до матері і батьківщини. На мою думку, він нікого не може залишити байдужим. Зараз ви доведете , що теж умієте виразно читати , прочитайте про себе вірш (сприйміть прочитане розумом і серцем...)

Читаємо ланцюжком. Хто бажає повністю прочитати вірш! Перевірка сприйняття учнями тексту (фронтально)

— Які емоції викликала у вас ця поезія?

— Сформулюйте тему твору. (Материнська любов до дитини, турбота за її долю).

— У яких рядках виражається ідея вірша? („Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину").

У чому оригінальність побудови(композиції).

Вірш можна умовно поділити на дві частини. Перша частина закінчується словами: „ лоскотали марево золотим сузірям.”

Початок поезії подібний до народної колискової, любляча мати вимріює щасливу долю своїй дитині. Тут чується перегук з народними побажаннями добра, любові, щастя. Поет зібрав золоті розсипи із рідної мови - образні словосполучення(епітети, метафори, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, ми проймаємося тим дивовижним казковим світом.

Вчитель: А як називається пісня, яку співає мати над колискою немовляти? (Колискова)

Вчитель:Отже, вірш-пісня написаний у жанрі колискової. Про що друга частина поезії ?

Палка материнська молитва піснею злітає в темно-синє вечорове небо аж до зір – до самого Бога, прохаючи щастя-долі своїй дитині.

Та виросте син, і життя поставить перед ним нові вимоги

Але за сином завше будуть мандрувати „очі материнські і білява

хата.”У ній непомітно образ матері переростає в образ України, що теж схилилася над колискою улюбленого сина, бажає йому добра, але водночас повчає і хоче застерегти.

Вчитель: В чому ж ця пересторога ? Знайдіть у тексті ці рядки.

Аналіз вірша В. Симоненка «Лебеді материнства»

У центрі уваги автора — мати. Найкраща, наймиліша, найрідніша у світі! Вона завжди в турботах і клопотах про своїх дітей. Це її добре серце, невтомні руки роблять наше дитинство щасливим, схожим на дивну казку, повну чарівних видінь.

Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Втомлена постійною нескінченною роботою, піклуючись про добробут сім'ї, мати і ввечері знаходить час попестити дитину, розповісти казку, заспівати колискову. І з'являються чарівні видіння: у хаті на стіні танцюють лебеді. І ніби чується тихесеньке тріпотіння їхніх крил, чується, як вони лопочуть «крилами і рожевим пір'ям». Ласкавий неньчин голос благає, щоб зорі опустились під вії синові. Наступає тихий, спокійний сон, який оберігатиме мамина турбота і її велика, свята материнська любов.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

Але як би далеко не завела доля сина, завжди за ним «будуть мандрувати очі материнські і білява хата». З'являться на його життєвому шляху і брати по духу, і диво-наречені, але нетлінною, найбільшою завжди буде материнська любов.

Багато в людському житті буває випробувань. Може, й доведеться десь впасти на чужому полі, але завжди треба пам'ятати, що навіть і в такий час «прийдуть з України верби і тополі», «тугою прощання душу залоскочуть» і зроблять легшими навіть останні твої хвилини...

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Бо вона, Батьківщина, як і мати, в тебе одна. Не забувай же цього ніколи. І хай життя наше, освітлене святою материнською любов'ю, завжди буде чесним, незаплямованим, гідним, щоб ніколи ні матері, ні Батьківщині не було соромно за нас, щоб могла вона пишатися нашими ділами, радіти нашим успіхам, величатися нашими іменами.

Цьому вчать нас Лебеді материнства, які злітають із теплих співучих долонь талановитого витязя молодої української поезії — Василя Симоненка. Летять у вічність.

ІV.Закріплення вивченого матеріалу

Робота в групах, на допомогу - папки в яких є словник-ключ.

І група

Знайти художні засоби (епітети,метафори, уособлення і т. д.) які використав автор у поезії.

(У вірші багато різних зображувальних засобів. Надзвичайно яскраві епітети. Письменник чимало застосовує уособлень і метафор.)

„Заглядає в шибу казка сивими очима". Це уособлення.

„Завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". Дане уособлення застосоване поетом, щоб довести, що мати завжди поруч з дитиною, відчуває її проблеми, готова допомогти. Та й спогади про рідний дім, близьких людей постійно з людиною.

Таке ж значення має і уособлення „прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть".

„Темряву тривожили криками півні". Це метафора. У ній образно письменник каже, що дитину захищають сили добра — „півень" — від сил зла, „темряви".

метафора „танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір'ям" підкреслює, що в стінах рідної домівки дитина може сподіватися на підтримку і добро.

Порівняння „лебеді, як мрії".)

У вірші чимало риторичних звертань: „припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії". Звертання вжиті у множині, перше непоширене, друге поширене. Надає мові виразності.

Двічі у тексті вживається звертання „сину". Воно більш конкретне. Називає не просто сина, а дитину — батькову, дитину України.

Звукова анафора „в" — „виростеш", „вирушиш", „виростуть" — підкреслює майбутній час, те, що чекає на дитину.

Алітерація звука „р" у фразі „темряву тривожили криками півні" передає крик півня.

Алітерація звука „л" у фразі „лопотіли крилами і рожевим пір'ям, лоскотали марево золотим сузір'ям"надає просторовості, уяви ПОЛЬОТУ.

Градація „друзі" — „дружина" — „Батьківщина"; „друг" — „по духу брат" — „мати". Підсилюється створене враження морального вибору, яке є в кожної людини.

Заперечення „вибрати не можна тільки Батьківщину", „не можна рідну матір вибирати" експресивно виражає в розповідному реченні неможливість даної дії.

Уміло застосована інверсія в кількох реченнях сприяє виграшності слів, які опиняються в кінці речення. „За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". „...Прийдуть з України верби і тополі". „Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорно чубих диво-наречені".)

ІІ група

Які образи є в поезії. Пояснити їх роль ( словник- ключ) на допомогу.

образи ( лебеді, півні, зорі, лиман, марево, ніч, хата, верби, тополі...) є в поезії? Поясніть їх роль. У разі потреби зверніться до словника-ключа.

(У творі є буквальний і символічний зміст. Слів - образів, що мають символічне значення, багато. Вони сприяють розумінню тексту)

„Лебеді рожеві". Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди. У дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим.

„Зорі сургучеві". Епітет „сургучеві" допомагає уявити не лише темний брунатний колір. Оскільки це в'язка речовина, то можна передбачити, що автор використовує його, щоб описати картину дитячого сну.

„Приспані тривоги". Тривоги, проблеми для дитини поки що не існують. Тому вони приспані.

„ Тихі зорі". Зорі не можуть бути іншими. Вони не вміють видавати ніяких звуків. Епітет „ тихі" підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон.

Лебеді — символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це — птах матері.

Зорі — присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то в даній поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини.

Лимани (вода) — символ народження; символ мінливого людського життя.

Мати є символом усіх духовних речей. „Материнська добра ласка в неї за плечима": мати — джерело духовності, усього доброго і ніжного.

Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.

Перевіряємо роботу груп.

V. Підсумок уроку

1. «Незакінчене речення».
« Я поглибив поняття …» про ліричного героя, образи символи, біографію письменника…
«Я вмію …» виразно читати і аналізувати поезію
« Я можу в поезії визначити…» художні засоби, образи – символи…

2. Заключне слово вчителя.

« Двадцять вісім – це дуже мало.
Двадцять вісім – це наче й не жив.
І поклали поета в хмари –
І до хмари немає стежин.»

Так про Василя Симоненка сказав дніпропетровський поет Анатолій Кравченко.
І за ці 28 років – поезії, казки, новели, статті. Досконалість, ніжність, краса, вишуканість мови – це риси його письменницького стилю, які роблять Симоненка близьким і зрозумілим кожному з нас.

Хочу завершити наш урок віршем Василя Бута, директора середньої школи на Полтавщині, у якій навчався В.Симоненко.

Свій шлях у всіх колись кінчається,
І майже кожному до ніг кладуть вінки.
Одні жили, помруть і забуваються,
А інші пам'ять залишають на віки.
На їх могилах виростають бур 'яни і квіти,
Бо тіло тлінне, та душа жива,
І для народу вічно будуть жити —
їх пам'ять, совість і палкі слова.
Ти знав тоді, якщо тебе не буде,
То в кожнім слові кожного вірша —
Живий поет, поки живі є люди,
Бо в кожного із нас живе твоя душа.
І хоч землею стисло тобі груди,
Та голос твій лунає звідтіля:
„Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Поки живий він буде — житиму і я".

VI. Оцінювання за роботу на уроці

VII. Домашнє завдання:

І. Вивчити поезію напамять.

ІІ. Намалювати обкладинку до умовної книжки „ Лебеді материнства”.
Тема: Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай". Історико-фольклорна основа, зміст твору, проблематика.

Мета: поглиблення знань про творчість Ліни Костенко, роман «Маруся Чурай», формування навичок та умінь аналізу роману у віршах, дослідження проблематики твору;

Виховування любові до творчості поетеси, поваги до минулого та гордості за свій народ, формування високих моральних якостей
Розвиток пізнавальних інтересів, естетичного смаку.

Тип уроку: засвоєння знань.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, роман "Маруся Чурай", епіграф, запис пісні "Засвіт встали козаченьки".

Епіграф: І загула б та книга голосами,

І всі б щось говорили не те саме.

І чорні бурі пристрастей людських

Пройшли б над полем буковок хистких.

Ліна Костенко « Маруся Чурай»

І попелом розвіяний Чурай

Безсмертним болем дивиться у душу.

Ліна Костенко « Маруся Чурай»

Хід уроку

I. Організація учнівського колективу.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання та завдання для учнів.
1) Які твори Ліни Костенко на сторичну тематику ви знаєте?

Цикл поезій «Душа тисячоліть шукає себе в слові»
Роман у віршах «Берестечко»
Поема-балада «Скіфська одіссея»
Драматична поема «Дума про братів неазовських»

Імена яких народних поетів зберегла пам’ять народу

Маруся Чурай
Семен Климовський

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку

(Запис у зошит теми уроку)

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання. Цей твір поетеси представляє в українській літературі рідкісний жанр — роман у віршах.
У романі "Маруся Чурай" Ліна Костенко змальовує, з одного боку, цілу галерею епічних образів (Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Гордій Чурай та інші) в їх складних взаємостосунках.

З іншого боку, в сюжетну тканину роману та епічної розповіді вплітаються ліричні мотиви, що висвітлюють безпосередню оцінку поетесою тих чи інших вчинків і дій героїв. Саме тому "Маруся Чурай" сприймається не лише як об'єктивна історія життя автора твору. Форма роману у віршах дала поетесі можливість показати широке тло української дійсності XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до зображуваного.

1979 рік — щасливий рік для України: до читача прийшла "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Життя твору починалося непросто. В. Брюхове-цький писав: "Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість... Лише після спеціальної ухвали Спілки письменників України твір був випущений у 1979 році "Радянським письменником."

Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" є перлиною української літератури XX століття.

(Звучить запис пісні "Засвіт встали козаченьки.")

Вважають, що автором цієї пісні була співачка-поетеса з Полтави Маруся Чурай.

-Що відомо про цю напівлегендарну дівчину?

Надамо слово дослідникам-історикам

Повідомлення учня про Марусю Чурай

Історики

Перша романтизована біографія Марусі Чурай була створена відомим російським драматургом Олександром Шаховським (1777—1846). У виданому 1839 року збірнику «Сто русских литераторов» було надруковано його історичну повість «Маруся, малороссийская Сафо». За О.Шаховським, Маруся Чурай народилась у 1625 році, її батько козацький урядник Гордій Чурай як один з провідників антипольського повстання 1637 р. був страчений у Варшаві. Маруся залишилась сиротою і разом з матір’ю Горпиною Чурай жила в Полтаві. Саме в Полтаві й розкрився її дар поета-піснетворця.
Маруся була надзвичайно музикальною і володіла рідкісної краси голосом. Вона імпровізувала як слова, так і мелодії до своїх пісень, які за короткий час заспівала вся Україна. Особисте життя Марусі не склалося. В неї був закоханий значковий товариш козак Іскра, але Маруся полюбила свого молочного брата, теж козака Полтавського полку Грицька Бобренка. Це кохання закінчилось трагічно. Мати Гриця мріяла оженити свого сина на дочці впливового і заможного осавула Федора Вешняка Галі. Незважаючи на палку любов Гриця і Марусі, Гриць підкорився волі матері й оженився на Галі Вешняк. Маруся намагалася покінчити життя самогубством, але її врятували. Після цього життя Марусі стало нестерпним. Зустрівши одного разу Гриця на вечорницях, Маруся запросила його до себе. Смертельний напій був вже готовий. Отруївши Гриця, Маруся не приховувала свого злочину, її було засуджено до страти. Під час виконання смертного вироку в Полтаві з’явився вершник з універсалом Богдана Хмельницького про помилування Марусі. Це був козак Іскра. Марусю звільнили з- під варти. Через рік вона померла в одному з жіночих монастирів. Це версія романтичної повісті О. Шаховського.
А тепер розглянемо деякі документальні свідоцтва, що збереглися до наших часів. У 60-х роках XX ст. український поет Іван Хоменко (1919— 1968), працюючи над поемою «Марина Чурай», знайшов в Центральній науковій бібліотеці України текст вироку, винесеного Полтавським полковим судом Марусі Чурай. Він зробив копію цього документа, яка була вперше опублікована у 1973 році музикознавцем Л. Кауфманом (Леонид Кауфман «О популярных украинских песнях и их авторах», М., 1973, Всесоюзное издательство «Советский композитор»).

Наводимо цей текст:

«Літа от нарождення Сина Божого тисяча шістьсот п’ятдесят другого, місяця іюня 18 дня. За ведомом єго милости пана Павла Семеновича полковника Полтавського, пред нас: Костя Кублицкого судді полку Полтавського, Андрея Нещинського отамана городового, Федора Суховія войта, Петра Юревича бурмистра і при многих общих персонах, постановившаяся пред нас дівиця Марина, дочка покойного урядника Полтавського охочекомонного полку Гордія Чурая, з Полтави року теперешнєго загубила страх Божий, смертельний гріх учинила. На лугах зібрала; коріння отруйного, зелія — цикути, з поміччю злого духа отруіла Григорія, сина хорунжого Полтавського полку Петра Бобренка.
Ведле (відповідно до. — Aвт. ) того добровольного признаття, той сваволи недопускаючі шириться, винайшли сим декрет з порядку прав Махдебурських часті четвертой, на листу сто двадцать девятому куконцы: «Злодійка по квестом маєт быти отдана тепер кату на отсеченье голови ея».
Той же карности і сіє реченнє зрайци подлеглим зостали справу сію в книги міскиє полтавскии вписати, что і єсть вписано року і дня вишеположеного.
На покаяння перед Богом і краткой молитві дано время злодійке»

Слово вчителя.
Основні моменти життя Марусі Чурай були використані в сюжеті роману. Вони немовби ожили, набули реальності, психологічної змістовності. Художній світ роману "Маруся Чурай" відображає найсуттєвіші моменти соціально-політичного та духовного життя України середини XVII ст. Читаючи твір, ми проймаємось атмосферою того часу, перебуваємо в Україні періоду Хмельниччини.

Виступ літературознавців

Жанр твору – роман у віршах – різновид змішаного жанру, що поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам. В українській літературі відомі такі романи у віршах «Марина» М. Рильського, «Червоногвардієць» В. Сосюри, «Поліська трилогія» О. Підсухи, «Молодість брата» Л. Первомайського.

Роман у віршах – одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет поєднується з глибоким ліризмом.
Роман складається з дев'яти розділів, які є яскравою поетичною картиною багатостраждальної української історії з її трагічною героїкою, колоритними народними типами, взятими з різних "поверхів" українського життя XVIII ст., з коханням дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань, пристрасними роздумами про місію слова, поезії в людському житті загалом і в українській долі — зокрема. І. Дзюба писав: «Маруся Чурай" нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається "сам із себе" за законом внутрішньої необхідності і зовнішньої доцільності. Кожна частина необхідна для цілості, а цілість надає кожній частині вищого значення. Все живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю, взаємопідсиленням."

І розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Розповідає про суд над Марусею, яку звинувачують в отруєнні Гриця Бобренка. Виступають свідки як зі сторони захисту, так і звинувачення. Маруся мовчить ні підтверджуючи, ні відкидаючи свою вину. (Читання уривків розділу). На основі розгляду справи Марусі Чурай дівчину засуджено до страти. Особливо тяжко переживає вирок Іван Іскра, який щиро любить дівчину. Лесько Черкес бореться проти суду своїми методами.

Запитання для бесіди.

До яких соціальних груп належать представники звинувачення?
Чому козак – представник Січі захищає Марусю?
Прокоментуйте виступ Мартина Пушкаря?
Що ви думаєте про вчинок Леська Черкеса?

ІІ розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Поетична розповідь про виступ Полтавського полку на війну, бо « потрібна поміч і потрібен порох, Потоцький йде назустріч Радзивілу». Акцентується увага на тому, що «самотній вершник зникне за туманом, сторожа вслід подивиться йому, той вершник зветься Іскрою Іваном, йому сьогодні тяжче, ніж кому».

ІІІ розділ «Сповідь». Розділ має особливе значення. Перебуваючи у в’язниці, Маруся згадує своє життя: дитинство, батьків, родинні стосунки. Аналізує життя родини Гриця. Знов переживає кохання, зраду. Готується до вічності. (Читання уривків)

Яка роль діда Галерника у житті Марусі?
Чому Маруся нікому не сказала, що Гриць сам випив отруту?
Роль матері у долі Гриця?

IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб випросити помилування Марусі. Гетьман дає універсал про скасування смертного вироку дівчині.

Дослідіть майстерність у змалюванні прагнення Іскри якнайшвидше потрапити до гетьмана.
Дослідіть зміст універсалу гетьмана.

V розділ «Страта» (Читання уривків)

Поясність сцену розмови дітей з Марусею.
Поясніть єдність змісту і форми останнього шляху Марусі.
Проаналізуйте поведінку людей під час страти.

VІ розділ «Проща». Маруся іде на прощу до Києва, по дорозі зустрічає мандрівного дяка-філософа, який знайомить її з історією рідного краю, про борців за свободу Якова Остряницю, Северина Наливайка та зрадника і ката українського народу Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює і боляче переживає страждання рідного народу.

(Читання уривків розділу про рідну землю, про Київ)

Кого нагадує мандрівний дяк?
Як дяк дізнається, хто така Маруся?
За що дяк так поважає дівчину?
Які думки і почуття виникають у Марусі під час подорожі?

VІІ розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, який 20 літ був у турецькій неволі. Живе дід Галерник під Полтавою і робить з дерева вироби, чим заробляє собі на життя. Іскра вмовляє діда переселитися до міста, бо вороги дуже близько. Дід відмовляється, бо не боїться уже нікого і нічого. Іван скаржиться дідові,що Маруся не приймає жодної допомоги, тихо помираючи в своїй домівці.

Що радить дід Галерник Іванові?
Поясніть повтор вислову «А той димок із Дідової балки курить собі у небо та й курить».

VІІІ розділ «Облога Полтави». Четвертий тиждень мужньо тримається Полтава у ворожій облозі. Іван Іскра пропонує Марусі одружитися. Маруся не згоджується. (Читання уривків розділу)

ІХ розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння».

(Читається розділ повністю)

Чим закінчується твір?
Поясніть символізм закінчення твору піснею?

V. Осмислення знань.

Які проблеми піднімає автор у творі?

Проблема митця і суспільства.
Проблема індивідуальної свободи людини.
Проблема любові і зради.

То кому ж належатиме майбутнє, якщо життя таке несправедливе до гарних людей, бо ж "у всіх цих скорботах і печалях, у всіх оцих одвічних колотнечах — і чураївські голови на палях, і вишняківські голови на плечах."

У пам'яті народу загубляться всі Горбані й Вишняки, а залишаться зі своєю бойовою славою і Пушкар ("Про нього потім думу іскладуть"), і Лесько Черкес ("утне ще штуку не одну. Він стане потім побратимом Разіна — Леськом Хромим. Загине на Дону.")

VI. Домашнє завдання.

Виписати з роману крилаті вислови. Підготувати характеристику образів-персонажів твору.

VІІ. Підсумки уроку

Тарас Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Життєвий і творчий шлях письменника, основні періоди творчості

Урок позакласного читання. Тарас Шевченко

Урок на тему: «Т.Г.Шевченко – геніальний син українського народу»

Конспект уроку: України син – Тарас Шевченко

Розробка уроку: Тарас Шевченко. Україна – твоя мати, розповідь про поета

Узагальнення та систематизація знань з лексикології та фразеології.

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. Життєвий і творчий шлях письменника

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Івана Петровича Котляревського, визначити нові творчі орієнтири літературної та історичної епохи; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості.

Обладнання: портрет Івана Котляревського, електронна презентація «Іван Котляревський. Спроба відкриття», твори письменника.

Епіграф: Ми не лукавили з тобою,

ми просто йшли…

Т. Шевченко

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

На уроці працюють дослідницькі групи, що опрацювали біографію та підготовили запитання. За кращі запитання, повідомлення нової інформації учні отримують додаткові бали.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Слово вчителя.

У 1845 році, подорожуючи, Т. Шевченко творив свій художній цикл – «Мальовнича Україна». Його цікавили особливі, наповнені духовної сутності місця. У Полтаві він знайшов їх, зображуючи Воздвиженський монастир та будинок Котляревського на Івановій горі.

( слайди картин Т. Шевченка )

2. Прийом «А я думаю так».

Чому проста хатина письменника для Т. Шевченка була такою ж важливою як і монастир?

3. Слово вчителя.

Відповідь можна знайти у Шевченкових рядках:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

4. Проблемне запитання.

Якою особистістю був Іван Котляревський? Що зробив він для своєї Вітчизни, що Т. Шевченко назвав його своїм батьком?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Полтава! Красуня Полтава над срібною Ворсклою. Зелені пагорби застиглими хвилями прикрашають її береги. І сьогодні, коли стоїш на Івановій горі, бачиш неозорі заворсклянські краєвиди, ліси і гаї, стародавній монастир на горі, вишневі садки, не перестаєш говорити лише одне: «Краса!».

Все це збереглося з тих далеких часів. Такою любив її й І. Котляревський.

( Слайди художнього зображення Полтави).

2. Відкриття через портрет.

1. Чому художник створив саме такий портрет? Що він прагнув нам відкрити в особистості митця?

2. Чому акцент зроблено на контраст світла і тіні?

3. Яка роль допоміжних деталей?

4. Що найбільше вражає і чому?

3. Складання асоціативного ряду:

· Дослідження долі митця через ключові слова: ДВОРЯНИН

( вчитель записує ключові слова, що визначають самі учні, на дошці у рядок, дослідницькі групи доповнюють інформацію )

· Повідомлення дослідницької групи.

І. Котляревський - дворянин, батько мав славний родовід, який походив з волелюбного українського духовенства, а мати - з козацького роду Жуковських.

( Слайд герба роду )

Здавалося, його життєва дорога наперед відома: ґрунтовна початкова освіта, Полтавська духовна семінарія, державна служба в канцелярії. Але для талановитої людини це замало. І тоді людина шукає себе. Він їде на село вчителювати. Це була його перша втеча із світу, який йому набрид.

· Запитання групи дослідників:

- Чим збагатив його – дворянина – цей період життя? ( «Записував пісні й слова, вивчав мову, звичаї, обряди, повір’я, перекази українців, ніби готуючи себе до наступної праці» ( С. П. Стеблін – Каменський). Пісня, танці, звичаї, героїчна історія, народний гумор поглибили його знання, отримані у духовній семінарії. З’явилося нове розуміння світу Батьківщини. )

- Що важливого було зроблено? ( Не лише усвідомлена для себе значимість власного народу, а й з’явилося прагнення розказати про це іншим. Це час написання 1 – 3 частини «Енеїди». Він перший, хто підняв камінь з руїни державності і заклав його у підмурівок майбутнього.)

· Дослідження долі митця через ключові слова:

ФОЛЬКЛОРИСТ, ЕТНОГРАФ.

4. Слово вчителя.

«За милу все терять готові: клейноди, животи, обнови, одна дорожче милой – честь…» ( «Енеїда»). Кохання – воно єдине здатне різко змінити долю. Таким було кохання до Марії.

“ Я тікав у світ честі й відваги, а потрапив у болото салдафонства, моральної нікчемності, де карти й горілка є головним змістом буття. Вісім років я був ад’ютантом генерала, та тільки-но почалася війна проти турків, радо подався на фронт. Це була друга втеча: від нудьги, презирства – у суворість і небезпеку.” (І. Котляревський )

( слайди, що розкривають суть війни )

· Дослідження долі митця через ключові слова: ВІЙСЬКОВИЙ

· Запитання групи дослідників:

- Скільки років військової служби припало на долю? ( 11 років )

- У яких битвах російсько-турецької війни відзначився І. П. Котляревський? (Битва під Бендерами та Ізмаїлом. )

- За що отримав військове звання штабс-капітан? ( Повів в атаку, що сприяло взяттю турецької фортеці Ізмаїл. )

- Чого найбільше не терпів? ( Знущання людини над людиною. Для нього не було різниці: пан чи кріпак. Про це свідчать службові листування. )

5. Слово вчителя.

Майже всі жителі Полтави знали його особисто й поважали. Був простим і привітним до людей. Як і батько, який, будучи письменним, писав все, що приносили люди і не брав за свою працю гроші, І. Котляревський допомагав кожному, хто до нього звертався, ніколи не чванився своєю доброчинністю.

· Повідомлення дослідницької групи.

Він був знайомий з найвпливовішими ( цар Олександр І, міністр внутрішніх справ В. Кочубей), бо мав дар розповідати розумно про серйозні речі. Його цінували найталановитіші люди свого часу ( історик, академік І.Срезневський, письменник М. Гоголь ).

І. Срезневський, приїхавши до Полтави, запитав себе: «Чого я в Полтаві?». І відповів: «Могила ( цебто Шведська) й Котляревський, ніщо інше не могло мене привабити в Полтаву.» І. Котляревський вірив у ідеали справедливості, рівності, добра. Своїм розумом, щирістю та гостинністю він вмів привертати до себе людей.

· Дослідження долі митця через ключові слова: ДИПЛОМАТ

· Запитання групи дослідників:

- Як в реальному житті проявлялися дипломатичні здібності? ( Бере участь у переговорах з буджацькими татарами під час російсько-турецької війни, переконує татарських старшин прийняти миролюбні пропозиції; як дипломат декілька раз їздив до Німеччини, не раз виконував доручення і царя, і міністра В. Кочубея. )

- Чим було відзначено І. Котляревського за вдалі дипломатичні переговори під час російсько-турецької кампанії? ( Орден Анни ІІІ степеня)

- Чим відзначився під час війни з Наполеоном? ( Створення козацького полку )

- Як ще після військової служби було реалізовано організаторські здібності? (Стає наглядачем «Будинку виховання дітей бідних дворян». Він відзначається гуманністю, теплим ставленням до дітей, розсудливою вимогливістю. )

- Ідеї яких французьких просвітителів захоплювали І. П. Котляревського? (Сервантеса, Вольтера )

- Як відбились прогресивні декабристські погляди у долі І. Котляревського? (Став членом масонського ложа «Любов до істини», член «Товариства аматорів красної словесності» )

6. Дослідження через світ хати.

Як світ хати розкриває людину? На що варто звернути увагу?

(слайди із садиби-музею І. Котляревського)

7. Прийом «А я думаю так». (Невідповідність зовнішньої простоти та елегантності, вишуканого смаку у самій хатині, дорогі шпалери із зображенням античних героїв, багато картин, скульптур, позолочені підсвічники, вишукані меблі, вишиті рушники )

· Дослідження долі митця через ключові слова: МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ

· Запитання групи дослідників:

- Власну мову він вивчав, спілкуючись із простими хлопцями та дівчатами, а які вивчив у духовній семінарії? ( Грецьку, латинь, німецьку, французьку, російську, турецьку, польську ( дві останні вивчив сам). Це дало змогу читати твори в оригіналі. )

- На якому музичному інструменті любив грати? ( На скрипці.)

- Чим міг здивувати? ( Умів захоплююче розповідати прочитане, навіть цілий роман, цитував, мав чудову пам'ять. Добре знав героїчну та бурлескно-травестійну українську поезію. )

- Твори якого античного митця І. Котляревський читав в оригіналі? (Твори Вергілія; добре знав давньогрецьку та римську літературу.)

8. Слово вчителя.

Часи І. Котляревського – це епоха руйнації української державності, рабської покори: за 5 років до його народження - 1764 р. – скасовано гетьманство, коли йому було 6 років - 1775 р. – зруйнована Запорізька Січ. Малим він пам’ятав, як царські війська йшли повз його двір. Тоді він мало що розумів, та бачив сумні очі батька і сльози матері. То було народне горе. До 1800 р. – Україна вже московська провінція, були затерті всі сліди української державності.

“Він перший почав писати мовою, якою говорило населення цілого краю. Він зробив цю м'яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що її звуки рознеслися по всій Росії.” ( В. Короленко)

Напевне, розумів: щоб знищити націю, не потрібна й війна, в народу треба забрати лише 4 речі : мову, історію, традиції та національну церкву ( віру).

Тому задумана «Енеїда» - це спроба все це повернути і відкрити малоросам Україну.

· Дослідження долі митця через ключові слова: одинока постать з надією на воскресіння держави. ПИСЬМЕННИК

· Запитання групи дослідників:

- У якому місті було надруковано І – ІІІ частини «Енеїди»? ( Петербург )

- У якому місті було вперше надруковано «Енеїду»? ( Харків )

- Скільки років витратив автор, щоб написати поему? ( 26 років.)

9. Слово вчителя.

«Енеїда» - це твір-звернення до нового покоління, що знатиме своє призначення, буде собі і небом, і сонцем, не плаватиме за течією, співатиме не сумних пісень, а героїчних, не любитиме пустих слів, не загубиться у лабіринтах вічності, а буде справжнім.

· Дослідження долі митця через ключові слова: ПОЛІТИК

10. Слово вчителя.

Бути політиком – це не говорити про серйозні речі із кам’яним обличчям. У чому особливість політики І. Котляревського спробуємо дослідити.

11. Дослідження через текст: читання уривка із поеми «Енеїда», визначення особливостей художнього письма.

( Серед сміху – підтекст, що потребує роздуму. )

· Дослідження долі митця через ключові слова: ГУМОРИСТ

12. Слово вчителя.

Володіючи даром глибокої спостережливості, вмінням художнього образного узагальнення, він творив оригінальні образи, часто гумористичні, але для І. Котляревського «Енеїда» жартом ніколи не була. «Ніхто не присвячує жарту кращих років молодості, не вважає його завданням свого життя … Котляревський відчував усю важливість та серйозність задуманої справи.»

( М. Мінський )

13. Відкриття через портрет.

Чи можна згодитися із думкою: « Лицар із лицем філософа, який приваблював людей розумом та веселою вдачею». Доведіть чи спростуйте.

14. Слово вчителя.

Любив гарні харчі з національних страв та добре вино. Був не проти пограти в карти, бостон чи віст, а дам займав дотепними сповідями. На кінець вечора завжди зберігав якийсь анекдотець.

А театр став стихією його душі. Всього дві п’єси : «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» - а в них ожила українська душа, з її оберегами та її сутністю.

· Дослідження долі митця через ключові слова:

ТЕАТРАЛЬНИЙ ДІЯЧ

· Повідомлення дослідницької групи.

Він брав участь у виставах. Грав сам і був режисером аматорських п’єс. Якщо потрібно було переробити якесь місце у п’єсі, він зараз же придумував нові діалоги чи вирази, дуже добре володів версифікацією. З 1816 р – директор театру. Багато допомагав артистам. При його сприянні їм було надано житло поблизу театру. Напевне, тоді прийшло усвідомлення: «Зміст має лише життя прожите для інших».

( слайд – Полтавський театр )

· Запитання групи дослідників:

- Які ролі вдавалися йому найкраще? ( Прегарно виконував комічні ролі ).

- Скільки років був режисером та директором Полтавського театру? ( 5 років. )

- Чи була воля для митця просто словами, які вчинки це підкреслюють? ( Мав 8 відданих кріпаків, яких перед смертю відпустив на волю.)

15. Слово вчителя.

Скільки граней таланту мала ця людина? Чи варто рахувати. Та найбільшим є, напевне, його вміння відчувати талант іншої людини, сприяти його розвитку. Те тепле ставлення Т. Шевченка до І. Котляревського не випадкове, бо він показав приклад: як рятувати талант від неволі, сприяючи викупу з кріпацтва актора М. С. Щепкіна. ( слайд – портрет М.С. Щепкіна )

І, може, це і є дорога до висоти.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Роздум над епіграфом.

То чи й справді – « Ми просто йшли…»?

2. Творче завдання.

Визначити життєві позиції І. Котляревського.

3. Слово вчителя.

У 1903 році у Полтаві споруджено пам’ятник І. Котляревському, на кошти зібрані серед народу. То було істинне визнання таланту.

4. Прийом «Якби ти був скульптором».

Узагальнити знання про особистість, з ряду інформації виділити головне, дати власну характеристику. Створити пам’ятник І. Котляревському через символічні деталі.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Заповнити таблицю-опору: «Особистість Івана Котляревського», враховуючи: час, місце народження, родина, навчання, робота, місце проживання, життєві позиції, творчість, основні твори, жанр, особливості стилю, новаторство.

2. Прочитати матеріали про історію написання «Енеїди» та її значення у літературному процесі.

3. Прочитати І частину поеми «Енеїда», визначити ключові епізоди.

4. Індивідуальне етнографічне дослідження.

СПРОБА ВІДРОДИТИ НАЦІОНАЛЬНУ СУТНІСТЬ,

АБО КОЛИ НЕМАЄ ЧАСУ НА ПОРАЗКИ

( За поемою І. П. Котляревського «Енеїда». )

Мета: дослідити через систему деталей основні причини написання поеми, прослідкувати як через художній твір реалізується основна його ідея; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості.

Обладнання: портрет письменника, слайди «Енеїд» різних часів, слайди з етнографії, таблиця «Дорога випробувань Енея», карта «Середземномор’я».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Слово вчителя.

Інколи для митця достатньо лише одного твору, щоб кардинально змінити літературну епоху. Таким твором і стала «Енеїда».

2. Проблемне запитання.

Чи й справді, змінилася літературна епоха та з’явилася надія на відродження нації? Спробуємо розібратися.

3. Думка-речення: «Енеїда» І. Котляревського твір про …

4. Запитання для дослідження:

- Чому увагу привернула саме Вергілієва «Енеїда»?

( 1. Жанр героїчної поеми був особливою ознакою літературної епохи.

2. І. Котляревський володів вмінням віртуозного римування.

· Словникова робота. Поема – віршований ліро-епічний твір про неординарні події та сильні характери, розвинутий сюжет поєднаний з ліричними відступами.

3. Твори Вергілія читав в оригіналі; добре знав давньогрецьку та римську

літературу.

4. «Енеїда» Вергілія про подорож Енея – сина дарданського царя Анхіза і богині Афродіти, але вона має зачепку пов’язану з Україною – це Троя.

Римський поет Вергілій, описуючи заснування Риму, проводить ниточку від славної Трої. Про те ж давнє коріння нашого народу часів Трипілля говорить й І. Котляревський.

5.Сюжет зруйнування відповідав історичній добі. А показ дороги, побудови нового - задуманій ідеї твору.

6. Політична ситуація не дозволяла прямо виражати свої ідеї, тому підтексти приховані. Твір ніби про одне – знищення Трої, подорож Енея, заснування Риму, але зрозумілим є інше: зруйнування Січі, як основи державності, дороги до відродження.)

5. Слово вчителя.

В. Шевчук: « У XVII ст. існувала традиція називати Київ Троєю… І. Котляревський добре знав літературу українського бароко: в його поемі знаходимо не один її мотив, по-своєму перероблений» . Значить і про цю традицію знав також. А так як поняття Україна та Київська держава набули синонімічності, то на думку В. Шевчука: «Чи не стала Троя Вергілія спробою згадати Трою-Київ, тобто знову пов’язати античне і місцеве, нагадавши, що дух незнищенний.»

6. Запитання для дослідження:

- Що вказує на свідоме стильове переформатування поеми?

( 1. Стильова заміна з високого стилю на низький ( героїчна поема в травестійно-бурлескному стилі ) дала можливість зразу ж заявити про оригінальний твір, а не переробку.

· Словникова робота. Травестія – літературна переробка серйозного героїчного твору в жартівливий. Виникає дисгармонія змісту і форми.

Бурлеск – трактування «високої» теми низьким стилем.

2. Пряма вказівка на «український світ»: « Еней … козак…». А значить і змінюється часовий простір та місце дії. «В античні умови, в прадавні міфи повів він своїх запорожців, та вони від того не перестали бути запорожцями» (О. Гончар ).

3. Смілива заява про самобутність української мови, самодостатність українського народу, його життя і подвиги.)

- Що дало змогу так яскраво представити «український світ» у творі? (Фольклорно-етнографічні записи, вивчення мови допомогли на межі України й Малоросії, держави і губернії ствердити: український народ існує, і не лише існує, він живе, бо має свою мову, історію, традиції, віру.)

7. Етнографічне індивідуальне дослідження ( з використанням слайдів).

- У поемі використані назви українських міст: Полтава, Опішня, Лубни, Кемберда, Гадяч, Будища, Горбанівка, Київ; місцевість: степ.

- Українські імена: Ганна, Терешко, Панько, Охрім, Харко, Лесько, Олешко, Пархом, Феська, Тарас.

- Одяг: бриль у Меркурія, очіпок грезетовий у Венери, кожухи, свити, червоні чоботи, кораблик бархатовий у Дідони, запаска, жупани, лахміття.

- Згадано більше українських страв, ніж у спеціальній праці Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», 1860 р.; лубенський коровай, полтавські пундики.

- Власне українські речі: рушники, ослін, макогон, полив’яні миски, казани, люлька і кресало, кремінець, мітли.

- Українські танці: панас, журавель, хрещатик, гори дуб, гоцак, третяк, хлюст.

- Музичні інструменти: «бандура горлиці бриньчала, сопілка зуба затинала, а дудка грала по балках… санжарівки на скрипці грали…»

- Звичаї та обряди: йти з хлібом і сіллю, триразові поклони, підшіптування від переляку, нашити рушників для старостів, рвати трави на Костянтина, вечорниці, ворожіння, тризна ( поминки); герої казок та речі: цар Горох, Баба-Яга, Телесик, Коти горох, Іван Царевич, сап’янці - скороходи, килим-самольот, скатерть-самобранка.

- У поемі використано більше 80 фразеологізмів.

- Цілющі рослини: васильки, папороть, шавлія, Петрів батіг, конвалія, любисток, просерень, чебрець, м’ята, дурман, очерет.

- Транспорт: берлин, ридван.

- Історичні події та часи: часи татар, походи запорожців проти турків, Гетьманщина, Полтавська битва 1709 р., згаданий Максим Залізняк; часи чумакування.

- Козацька зброя: бунчук, бубни, булава, списи, мушкети, палаші.

Отож, «Енеїда» І. Котляревського – справжня етнографічна енциклопедія.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Поема «Енеїда» починається спаленням Трої. По суті, поразкою. Це кінець, але це і початок… Вся дорога, всі випробування – це спроба розібратися, чому відбулася ця поразка. Хто винен у тому, що давнє могутнє державне утворення Троя – Україна-Гетьманщина із Січчю знищено. Це дорога перетворення героя і цілого народу. І щоб зрозуміти її – потрібно нею пройти.

( Протягом дослідження будується « Дорога випробувань Енея»:

Троя_____Середземне море _____Карфаген______________________________

2. Бесіда.

- Троя. З предковічної землі – «скирта гною». А яка реакція ватажка?

( «Тягу дав», «П’ятами з Трої накивав», «куди очі почухрав».)

· Словникова робота. «Тягу дав», «П’ятами накивав» - жартівливі фразеологізми – «втекти»; ««куди очі почухрати» - «абикуди».)

- Чому використані саме такі засоби? ( Це показ суті героя: головне врятуватися, але життєвої цілі не усвідомлено.)

- Чому ж твір починається так: « Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди , козак… завзятіший од всіх бурлак…». Яка роль цієї цитати? Чому з’являється невідповідність слів « моторний», «козак», «завзятіший»? ( Він сильна особистість здатна змінити світ, вибраний богами збудувати сильне царство – Рим, але це не є його життєвою ціллю. )

- Які деталі-характеристики можуть це підтвердити – героя немає? ( «Слізьми троянці облились», «Еней прочумався, проспався… обридло», «І сам не знав куди слонявсь», «Волочимся без талану…», «Еней по берегу попхався… слонявсь і в город причвалав…» )

Дослідження слова.

Іти – слово пов’язане з дорогою, але у творі автор свідомо замінює його синонімами, які розкривають психологічний стан особистості, що рухається, і якось має дійти до своєї цілі:

« слонятися» - іти без цілі;

« волочитися» - іти дуже повільно;

« причвалав» - насилу йти.

- Чи виправданою є думка Венери: « Куди йому уже до Риму?» ( Слабкість духу: постійний плач, страх і тікання від проблем - не дає можливості до звершень. Це підкреслюють і фразеологічні авторські характеристики: «піджав хвіст, мов собака» ( страх і слабкість), «дав драла» ( втечі ); його троянці – «обідрані» - доведені до цілковитого зубожіння.)

3. Слово вчителя.

Причини такої слабкості варто шукати не у самій суті Енея, а в тому світі, що його оточує.

4. Запитання.

- Що це за світ? ( Світ моря –життя та тих, кому воно підвладне – боги.)

5. Складання асоціативного ряду.

Боги – вершителі доль, закон, миролюбність, доброта, любов, чудеса.

6. Робота в групах.

- Світ богів – вершителів долі нації, еліти, який він? Чи може така еліта сприяти розквіту держави?

( Три групи проводять текстове дослідження, заповнюючи схему:

Боги	Авторська характеристика	Які риси розкриваються
Зевс ( Юпітер – за рим. міфол. ) – верховний бог, глава олімпійської сім’ї.	- постійні бенкети: « …тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав, він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав»; - «Я в правді твердий так, як дуб»; - мова лайлива: «Занишкніть, уха наставляйте і слухайте, що я скажу: мовчіть! Роти пороззявляйте, хто писне, - морду розміжжу!»	П’янство, самодурство, пихатість, грубість
Юнона – дружина Зевса, богиня шлюбу ( посварилася з Афродітою за яблуко краси Паріса)	- постійні сварки та інтриги: «розкухкудахалась, як квочка»; «чи довго будете казитись… щодень поміж себе сваритись і смертних з смертними травить»	Інтриги, заздрощі, жорстокість
Афродіта ( Венера – за рим. міфол. ) – богиня краси і кохання, богиня Весни	«Венера молодиця сміла, бо все з воєнними жила, і бите з ними м'ясо їла, і по трактирах пунш пила…»	Гулянки, бездуховність
Іол	«пане-свату» «Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора…»	Хуторянство ( думає лише про себе ), продажність, хабарництво
Нептун	«Нептун іздавна був дряпічка… шатнувся зараз із запічка, півкопи для його кусок…»	Хабарництво, ледарство
Меркурій	«Прискочив, мов котище мурий до сирних в маслі пирогів.»	Зажерливість

7. Запитання.

- Чи випадково автор наголошує на ці риси? ( Жоден з них не думає про державні інтереси, не звертає увагу на культуру, освіту. Живуть сьогоденням, а не майбутнім. Вони і є причиною психологічного каліцтва сильної людини, яка приймає ці закони.)

8. Дослідження через деталь.

Доведіть думку текстом. ( При доведені риса підкреслюється у таблиці.)

· Еней, щоб море заспокоїлося дає хабара Нептуну.

· Спочатку їжа, потім душа. ( «Все військо добре убирало, аж поза вухами лящало, один перед другим хватав», «лигали, глитали»; «хлистали»)

· Карфаген: їжа, жінки, бенкети, гулянки «до дуру», зрада.

· Дідона, Лавіся, Латин, Турн – проекція на українсько-польське панство, козацьку старшину, офіцерство, що потонуло в розвагах, а від «розумна пані… дуже працьовита», «завзятий цар» залишилися лише прикметники.

· Герої постійно п’яні: «Щодень було у них похмілля, лилась горілка, як вода, щодень бенкети, мов весілля, всі п’яні, хоч посунь куда», «І то ж що божий день гуляють, дуріють, казяться, співають, а завтра знову починають, і так щоденно дні минають.»

· Еней нічим не відрізняється ні від владної еліти, ні від панства ( «Тут не боявся і Юнони, пустився все бенкетувать», «Іще гуляти захотів і, цупко піною напившись, ведмедів привести звелів»)

9. Творче завдання. «Кольористичний портрет Енея».

Через кольори передати сутність героя, вмотивувати вибір.

10. Слово вчителя.

Перша і друга частина поеми яскраво відображає український світ, з його гостинністю, піснями, танцями, звичаями, обрядами. Це те, що складалося віками, передавалося з покоління в покоління, те, що має давній родовід та національне коріння, те, що палили, але не знищили, як незнищенним є дух. А значить є надія на майбутнє. Письменник показує малоросам українську культуру, багатющу і захоплюючу. Але мудрість І. Котляревського у тому, щоб серед розмаїття показати і вади – найстрашніше: заміна духовного матеріальним, гулянки «до дуру» відучують мислити і думати про державні інтереси.

11. Запитання.

- Якщо дивитися на карту, то Карфаген – місто в Африці, а це - збій з курсу. Чим є місто у творі: дотримання сюжету чи щось інше? ( Це показ вибирання другорядного замість головного, про яке нагадується «ненароком».)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Завдання.

Спрогнозуйте долю Енея. Чи легко вдасться йому побудувати Рим?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати ІІ - ІІІ - частину поеми «Енеїда», визначити ключові епізоди.

2. Проаналізувати, яку роль відіграють деталі при зображенні пекла.

ДОРОГОЮ ДО ПЕКЛА, ЩО ВЧИТЬ ВИСОТИ

( За поемою І. П. Котляревського «Енеїда». )

Мета: через сюжетні та позасюжетні деталі твору розглянути особливості еволюції головного героя, чинники, які спричинили до змін, визначити проблеми, порушені у творі та позицію автора; удосконалювати вміння аналізувати і синтезувати факти, робити власні висновки; сприяти вихованню творчої особистості, довести важливість цілеспрямованості та сили волі у формуванні особистості.

Обладнання: портрет письменника, таблиця «Дорога випробувань Енея», карта «Середземномор’я».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда.

- Випробування. Яка їх роль у житті людини?

- Чи випробовує життя Енея?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

( Протягом дослідження будується « Дорога випробувань Енея»:

Троя_____Середземне _____Карфаген____Сицилія ____Кумська ______

море земля

1. Слово вчителя.

І. Котляревський використовує давню українську літературну традицію побудови художнього твору: казкове перевтілення через випробування нікудишнього героя у справжнього.

2. Бесіда.

- Чи відбулось це перевтілення Енея дорогою між Карфагеном і Сицилією? (Ні, але ця дорога не марна, вона дає приклади справжності, сили духу, повернення суті «козацтва»)

- На який образ автор звертає увагу? ( Охрім).

- Яка його роль у творі? ( Це надія самого автора на відродження лицарської суті.)

- Але чи можливе це відродження у душі Енея? ( Так, в Сицилії він згадує про своє коріння ( вперше ) – і справляє поминки по батькові. Шанування батьків – одна із сходинок відродження душі, хай і підсвідомої, бо такою є традиція. )

- Чи змінила Сицилія Енея? ( Ні, знову все повторилося: п’янство, гулянки, кулачні бійки. Знову про місію було забуто.)

- Чим є підпал флоту: чи лише коверзування Анони? ( Це маленьке спалення Трої, це змога пробудитися.)

- Чому ж Еней реагує так: «Злякався, побілів, як сніг…», «Кричав, опарений мов пес»? ( Бо це ще не ватажок здатний приймати розумні рішення. Він боїться, бо безсилий. Від нього нічого не залежить. Флот тушить дощ. )

- Яка думка вказує на не усвідомлення власної місії? ( «Чи тут остатись, чи поплити?»)

3. Творче завдання.

«Мої поради герою».

4. Слово вчителя.

Дотримуючись традицій української сутності, свої поради через сон герою дає і батько - Анхіз. Це він нагадує Енею про його життєву місію:

« Прокиньсь, пробуркайся… проходись… придерж своїх, щоб не впивались… пливи…». А ще просить спуститися до нього в пекло. Так для Енея починається нова дорога – дорога до пекла, яка має його змінити.

5. Запитання.

- Чи усвідомив Еней слова батька? ( Немає віри у своє призначення.)

6. Прокоментуйте.

«Дрижав од страху і трусився», «Їхав щось несміло», «Поплакавши і поридавши, сивушкою почастувавсь… на богів не полагався і батькові не довіряв…», «Не знав троянець ні один, куди, про що і як швендюють…», «поблудивши по морях…» .

· Дослідження слова

«швендяти» – по-дитячому безтурботно пересуватися;

«блудити» - іти і не бачити чи не знати шляху.

7. Слово вчителя.

Ці слова розкривають сутність особистості, яка хоч і популярна, є ватажком, але не має чогось найважливішого, їй все чуже, вона не чує, що варто чути, вона не навчена відчувати і довіряти власному серцю. Протягом всієї дороги їй дискомфортно, бо немає відчуття реалізованості. Вона не знає куди вона йде і чого.

Кумська земля в реальності не існує. Це вигаданий світ межі, тут живе ворожка, яку І. Котляревський називає «Баба-Яга».

· Словникова робота.

Баба-Яга - суто український казковий образ проводиря, що живе на межі двох світів: реального та ірреального.

8. Бесіда.

- Яким є світ Баби-Яги Сивіли? ( Вона частина вже існуючого світу, тому хабарництво для неї природна справа: «Ти знаєш, дурень не бере…». Ці закони придумала не вона, але, щоб жити, вона має їх виконувати. )

- Чи має вона своє призначення, чи усвідомлює його? ( «Людям в нужді помагаю». Тому вона веде Енея до пекла. )

9. Прокоментуйте:

«Утрись і більш не слинь» та «Моторний, смілий молодець». Для чого ця невідповідність характеристик Сивіли? ( Характеризує яким є і яким має бути.)

10. Запитання.

У творі Вергілія пекло згадується побіжно. Чому воно існує в І. Котляревського з переліченням всіх гріхів? ( Пекло – це показ занепаду духовності. Люди грішать, а отже несуть у світ зло. )

· Дослідження слова.

«Пекло» – походить від «пекти, очищувати вогнем».

11. Прийом «А я думаю так».

На які гріхи варто звернути увагу особисто нам?

12. Слово вчителя.

А пекло переповнене, бо у суспільстві панує повний безлад, бо найголовніші закони предків розвіяно, а про відповідальність забуто. Це показ життя після загибелі Козацької держави.

І лише ті, «які правдиву жизнь вели», хто не забув про громадський обов’язок та Батьківщину, опинилися у раю. Це шанс, який має кожна людина, але не всі йдуть цією дорогою, хоч і знають про неї.

Напевне, так було й з Енеєм, тому знову, уже втретє, звучить нагадування про місію, послану богами, з уст ворожки у пеклі: збудувати державу.

13. Запитання.

- Чи випадковою є триєдність? ( Триєдність - одна з ознак української свідомості. Тричі сказане набирає ознак сили. Тепер Еней почув і повірив.)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Творче завдання. «Кольористичний портрет Енея».

Через кольори передати сутність героя, вмотивувати вибір.

2. Запитання.

- Над чим змусив замислитися урок?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати ІV - VІ частини поеми «Енеїда», визначити ключові епізоди.

2. Які закони українського козацтва можна прослідкувати у творі, коли й сама згадка про Запорізьку Січ була недопустима.

«ЛЮБОВ К ОТЧИЗНІ, ДЕ ГЕРОЇТЬ», АБО КОЛИ КРАПКУ СТАВИТИ ЗАРАНО.

( За поемою І. П. Котляревського «Енеїда». )

Обладнання: портрет письменника, таблиця «Дорога випробувань Енея», посібник Б.Яценка « Таємниці давніх письмен», стаття В. Шевчука «Енеїда» І. Котляревського в системі українського бароко».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Слово вчителя.

У 1798 році у Петербурзі, столиці російської імперії, де Україна всього лиш малоросійська провінція виходить друком три частини «Енеїди». Здавалося б, Еней усвідомив своє призначення, тепер він уже зможе заснувати Рим. Можна ставити крапку. Чому ж І. Котляревський пише ще три частини поеми?

2. Прийом «А я думаю так».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

( Протягом дослідження будується « Дорога випробувань Енея»:

Троя___Середземне __Карфаген__Сицилія __Кумська ____ Латинська

море земля земля

1. Бесіда.

- А коли крапку ставити зарано?

- Чи усвідомлює Еней своє призначення?

· Словникова робота. Призначення – те, що необхідно здійснити; завдання, ціль. 2. Те, що визначено наперед, приречено комусь; доля.

- На скільки він змінився після пекла? ( Віра у свої сили допомагає з легкістю долати перешкоди: пропливти острів Цірцеї, де троянці могли пропасти, перетворившись на волів ( підтекст можна знайти у закріпаченні), доплив до Латинської землі, тепер знає, що робити. )

- Чи відбулося переродження? ( Ще нічого не зроблено, але є уже прагнення.)

2. Дослідження через деталь.

« Троянці з хмелю просипались… Пішли, щоб землю озирать, де їм призначено селитись, жить, будуватися, женитись…». У чому відмінність від попереднього життя троянців? ( Будувати і женитися – це дія направлена на майбутнє, а не на сьогодення, як було раніш.)

3. Бесіда.

- Чи випадковою є деталь: за тиждень «вивчили латину»? ( Всі троянці мали сильний розумовий потенціал, але ніколи його не використовували. )

- Але чи легко відмовитися від власних недоліків? ( Ні, тому знову все зводиться до гулянок. )

- Підтримуваний богами Еней все ж не спішить виконувати свою місію, чому? ( Бо він ще не герой, він не відкрив себе повною мірою. )

4. Слово вчителя.

Енею, як і автору, важливо розібратися, яким є його теперішній світ. Бо коли писалася четверта частина, все переплелось: народи, безкінечні війни, потрясіння. «Війна в кровавих ризах тут…».

І невипадково виникає запитання: «Енею! Де тепер душа?»

5. Бесіда.

- Чому проти героя повстав світ: «Весь мир на його напустився»? ( Це ще одна реалія часу: будучи в центрі катаклізмів ( і Україна зокрема ), так чи інакше зачіпалися чиїсь інтереси. Безкінечна й безнадійна боротьба. )

- Чи випадково повчання Еней отримує від очеретяного діда? ( Мудрість йде від землі, і вона в об’єднанні проти ворогів. Це давня українська практика.)

- Чому на відміну від троянців прикладом для наслідування стають саме латини? ( Вони дотримуються законів українського козацтва, їх призначення - у захисті отчизни. Ось він, незнищенний дух козацтва:

« Відкіль та храбрість уродилась», «По городам всяк полк назвався, по шапці всякий розличався… пошили сині всім жупани, на спід же білії каптани, - щоб був козак, а не мугир» ( професійне військо), «оддавали все на рать… своєй отчизни для сторожі», давали присягу.

Для троянців ця земля ще була чужою, а тому не було й усвідомлення: ради чого?! )

- Чому Низ та Евріал, що є уособленням патріотизму у творі, не троянці?

( Троянці лише вчаться вірності присязі, бойовій дружбі, мужності, саможертовності.)

- А коли стають героями? ( Коли усвідомлюють « де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять», « умри на полі, як герой».)

- Чи втрачена душа троянців? Чим займаються вони у вільний час? (Співають пісень про Сагайдачного та Січ. Вони не забули свою мову, звичаї, історію. А значить є шанс на відродження. )

- Які зміни відбуваються з троянцями, коли треба захищати Нову Трою (образ нової Козацької держави), бо її хоче зруйнувати Турн? ( Вони вже справжні оборонці. Гультіпаки, гравці, п’яниці відчули рідну землю, так просипається саможертовна козацька душа.)

- Турн звертається до свого війська: «Ребята!», а як – Еней, чому? (Козацтво! Лицарі! Трояне! Тобто козацтво і трояне це те саме. )

- До кого звернені ці слова: «Любов к отчизні, де героїть, там сила вража не устоїть, там грудь сильніша од гармат…»

( До нащадків. Бо якщо перші три частини – це ствердження існування нації, то наступні три – це показ дороги її збереження: через освіту, будування, любов та захист.)

- Поєдинок Турна та Енея. Для чого він, коли основні підтексти вже визначено? ( Це і є поставлена крапка. Перемогти Турна-загарбника, що «прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий», що бере собі у поміч злого духа, означає перемогти темінь, воскресити державність, зберегти майбутнє свого народу.)

- Прокоментуйте деталь: зброя для Енея, виготовлена Вулканом, була прикрашена образами героїв українського героїчного епосу, чому? ( Ці рідні обереги надавали сили у найвідповідальніші життєві моменти. )

- То для чого автору було вдаватися до давньої традиції в українській літературі: використання мотиву переродження? ( Тепер Еней «не парубок моторний», а герой справжній: відважний мудрий ватажок, князь, провідник. Який «один за всіх не спав, він думав, мислив, умудрявся ( бо сам за всіх і одвічав» ).

6. Слово вчителя.

У поемі ( як і в житті) Еней не збудує Риму, лише Нову Трою ( нову козацьку державу), але все ж виконає свою місію засновника. Біле місто (сильну майбутню державу) збудує Енеєвий син, як напророчив очеретяний дід.

7. Творче завдання. «Кольористичний портрет Енея».

1. Через кольори передати сутність героя, вмотивувати вибір.

2. Порівняти ««Кольористичні портретів Енея» різних періодів.

8. Слово вчителя.

У 1846 році археологи знайшли поблизу міста Креччо в Італії гробницю, де, як гадають, був похований Еней. На надмогильному камені був напис, зроблений етруською. Спроби розшифрувати цю давню мову були марними до тих пір, поки не порівняли її … з староукраїнською.

Зараз учені все більше схиляються до того, що найдавніше населення Італії, зафіксоване історично, - це носії трипільською культури.

Чи знав про це І. Котляревський? Адже він уперше в українській літературі звернувся до образу Енея в час, коли сама Троя ще не була знайдена, але свідомо уподібнив троян до українців.

Напевне, знав, занадто загадковою особистістю був цей митець.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Слово вчителя.

Структура «Енеїди» грандіозна, вишукана та складна, система підтекстів вражаюча. Твір водночас традиційний і новаторський, бо автору вдалося поєднати літературу бароко, українську народну творчість (пісні, героїчний епос, казки) з травестійним класицизмом та початками романтизму. Твір на рубежі давньої і нової літератур.

2. Думка-речення: «Енеїда» І. Котляревського твір про …

( коріння, політичну ситуацію і віру у створення власної держави - сильної і могутньої. Якщо малороси самі цього захочуть, нагадають, що вони українці, і виконають свою місію. )

3. Слово вчителя.

І. Котляревський мав свою місію. Він не йшов так довго, як Еней, йому не потрібно було нагадувати про неї. Все життя він знав її усвідомлено: відродити понищену українську сутність.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати лист до І. Котляревського «Мій лист у вічність», де визначити ті істини, що стали важливими особисто для вас.

2. Прочитати п’єсу «Наталка Полтавка»

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ЧИ ТИ ЗА МЕНЕ ДУШУ ВІДДАСИ? АБО В ЧОМУ ВІЧНА ПРОБЛЕМА ЩАСТЯ

( за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»)

Мета: в процесі опрацювання теми створити таку духовну атмосферу, яка ввела б старшокласників у світ головних героїв, їх мрії і прагнень, звернути увагу на авторські засоби розкриття цього світу; розвивати образно-асоціативне мислення, вміння самостійно робити висновки; виховувати творчу особистість.

Обладнання: п’єса І.Котляревського «Наталка Полтавка», запис пісень «Віють вітри , віють буйні» та « Ой я дівчина Наталка», картки із піснями Наталки, Возного та Петра.

Тип: урок – дослідження.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності

Слово вчителя.

Сьогодні ми помандруємо з вами на Полтавщину. Туди, де тиха Ворскла не раз чарувала своєю красою. Скільки бачила вона бід і радості, зловтіхи і щирості, довіри й обману, горя і щастя. Скільки раз людські почуття виливалися у вічні пісні, що несла вона у далеч разом із вітром.

( Звучить пісня « Віють вітри, віють буйні»).

Можливо, саме цю пісню почув І. Котляревський, коли тихими вечорами писав свою «Наталку Полтавку» , пригадавши щось своє, давнє і болюче.

«Думка-речення». Як ви охарактеризували б п’єсу?

« Наталка Полтавка» – твір про...

(Твір про вибір між почуттями та достатком, вибір, який робить кожен у своєму житті.)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Як, на вашу думку, пов’язується назва теми уроку з твором І.Котляревського?

ІV. Сприймання і засвоєння нового матеріалу.

1. Складання асоціативного ряду до слова щастя.

( Він використовується при аналізі твору.)

2. Колективне дослідження. Хто із героїв прагне бути щасливим ?

( Складання разом з учнями любовного трикутника. )

Наталка

Возний Петро

3. Запитання.

Що є щастя для Наталки, Возного, Петра? ( Підкреслюється різними кольорами в асоціативному ряду).

Як тісно переплелися їх долі, і лише від них, від щирості їхніх душ, залежить щастя. А які вони ті душі ? Що в них більше – щирості чи розрахунку ?

4. Робота у групах.

Кажуть пісня – то душа.

Завдання для груп. Дослідити душу героїв через пісні.

1 група. Дослідити душу Наталки через її пісні ( № 1, 3, 8, 11, 19).

2 група. Дослідити душу Возного через його пісні ( № 2, 6 ) 3група. Дослідити душу Петра через його пісні ( № 13, 15, 16).

( Обговорення у групах 5 хв. )

5. Дослідження через пісні образу Наталки.

( Обґрунтована відповідь першої групи.

Увага звертається на деталі: «билинка», що символізує одинокість, незахищеність; «полетіла б я…» - уособлення себе з пташкою підкреслює духовну висоту, а те, що « крил я не маю» - ті обставини, в яких опинилася дівчина; « чесного роду» - найвища ознака характеристики людини для героїні, багатство для неї стоїть набагато нижчому щаблі; «кого раз полюбить…» - вірність; «вода каламутна» - так передається нещирість почуттів до Возного, вимушеність їхніх стосунків; «спаси мене…» - пошук свого захисника; нелюбов для неї асоціюється зі смертю. Через усі пісні проходить тема нещасливої долі внаслідок жіночої незахищеності.)

6. Бесіда.

- Що для неї є щастя ?

( « Жити люб’язно і дружно, бути вірними до смерті і помогати одно другому».)

- Чи була б вона щаслива з Возним ? Чому ? Щоб вона втратила ?

- Чому Наталка згоджується на одруження з Возним ? Чи можна це було прогнозувати ?

(Виборний: « Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, як вона поважає матір, шанує всіх старших себе»; Терпелиха : «...вона добра у мене дитина»;

Наталка: « Я покоряюсь вашій волі,...перенесу своє горе, забуду Петра і не буду більше плакати».)

- Це були слова до матері, а що ж було на серці допомагає зрозуміти внутрішній монолог, бо з собою можна бути щирою.

7. Завдання.

Якби ви були режисерами, то як би зобразили внутрішній стан дівчини, через які деталі-символи, кольори.

8. Дослідження через текст.

- Вчитель читає монолог Наталки : « Трудно, мамо, викинуть Петра із голови...»

То чи вартими були бажання матері, чи не егоїстично це ? Чи можна її виправдати ?

( « Бідність, сльози і перебори твої положать мене в домовину...»)

- Чому мати не співає жодної пісні? ( Приземлена душа не співає. )

- Вчитель. Мати вибрала Возного. А який він – цей Возний ?

Чиновник, хабарник, зловживач своїм становищем – так критики не раз характеризували цього героя, але спробуймо їм заперечити, бо людина, яка здатна на кохання – уже Людина.

9. Дослідження через пісні образу Возного.

( Обґрунтована відповідь другої групи.

Увага звертається на деталі: «не знал я любові…» - тому, маючи багатство та владу і не знайшовши щастя, саме любов стає найнеобхіднішою для душі; «настал мой час», «ти мой рай» - він просто закохався; пісня Г.Сковороди дає можливість визначити високий рівень його розумових здібностей, він не лише спостерігає за життям, а й аналізує його. «Доля єсть сліпая!» - відкриває суть його невдач. Він здатен бути захисником, здатен подарувати весь світ тій, кого любить, здатен на самопожертву, але він, як і Петро, не борець за своє щастя, бо повністю покладається на долю.

Я вважаю, що образ у якійсь мірі є автобіографічним, це спроба самим І.Котляревським зрозуміти себе. )

- А чи щире кохання Возного ? Доведіть свою думку, використовуючи прийом дискусійної сітки.

10. Робота у групах.

1 група. Кохання Возного щире.

2 група.Кохання Возного нещире.

( Це остання спроба вберегти своє щастя. Тому в очах – не жорстокість, а печаль.)

- Вчитель. Чи ти за мене душу віддаси, чи розміняєш суєтно і дрібно...

Напевне, Возний все ж таки віддав і власну душу, і власне , нехай і миттєве, щастя заради небайдужої йому людини.

Але Наталка вибрала Петра. Він був її ідеалом. А який він, чи здатен віддати власну душу? Як характеризують його пісні ?

11. Дослідження через пісні образу Петра.

( Обґрунтована відповідь третьої групи.

Увага звертається на деталі: «лечу…» - кохання окрилює; «ти обіщалась мене вік любити… для мене жити» - ці егоїстичні нотки викликають відчуття недовіри, сильна особистість не буде мати низьку самооцінку; «згорну я рученьки… та й жив не стану» - чи зможе така людина стати опорою, напевне, ні; « у сусіда хата біла…» - заздрість, замість дій; «один в світі – тілько плачу»; «доле моя злая, чом ти не такая…» - як і Возний, повністю покладається на долю, нічого не робить, щоб її змінить.

Критики зробили Петра ідеальним, бо такий він у тексті, зображений через сприйняття Наталки, матері. Але чи випадково І. Котляревський у піснях повністю перекреслює ідеал? Напевне, ні.

Наталка, на жаль, не чує цих пісень, не аналізує сказані слова, вона любить свій ідеал і не бачить реальну людину. )

- Чи бореться Петро за власне щастя ? Чому?

- А чого чекає від Петра Наталка ?

V. Підсумки уроку.

1. Слово вчителя.

Напевне, споконвіку жінка так хотіла бути слабкою, а час вимагав бути сильною. Уже в нашому столітті Світлана Жолоб напише поезію, яка пронесе відчуття через віки.

«Ти обіцяв любов та оборону. Мій лицарю, одне тебе прошу:

Візьми собі важку мою корону, яку так гордо в будень я ношу.

Візьми вериги клопотів болючих. Коштовності: тривоги, сльози, біль.

Ти похитнувся, мабуть, важко, любий, а я ще й усміхалася тобі.»

Наталка також чекала лицаря, чекала оборони, захисту, а почула зовсім інше: “ Наталко, покорись своїй долі, послухайся матері, полюби пана Возного і забудь мене навіки .”

2. Бесіда.

- Для чого авторові це випробування ? ( Випробування змінюють людей: одних вони загартовують, інших вибивають із колії.)

- Кого вони змінили ?

- Твір починається і закінчується піснею Наталки. Чи випадкова вона у творі ?

( Звучить пісня « Ой я дівчина Наталка» )

3. Моніторинг. Які істини відкрив для вас письменник? Як розв’язати вічну проблему щастя?

- Вчитель. І. Котляревський своїм твором довів : хочеш бути щасливим – будь ним.

VІ. Домашнє завдання. Створіть символічний портрет героя, якого досліджували.

------------------------------------------------------------------------------------

ТеТема уроку: «Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов» (П.Тичина)

(урок компаративного аналізу творів М.Коцюбинського повісті «Тіні забутих предків» та трагедії Шекспіра «Ромео та Джульєтта»)

МЕТА:

навчити робити компаративний аналіз творів української та світової літератури, удосконалити вміння аналізувати твори;

розвивати авторські здібності учнів, логічне мислення; формувати естетичну культуру школярів, культивувати чистоту людських стосунків;

виховувати читацький інтерес.

Очікувані результати.

Учні повинні:

ü навчитися робити компаративний аналіз творів української літератури та світової літератури;

ü удосконалити вміння аналізувати твори, а саме визначати жанр твору, композицію, характеризувати головних героїв;

ü формувати навички групової дослідницько-пошукової роботи;

ü підбирати інформацію з різних джерел та оформлювати у вигляді комп’ютерної презентації;

ü вміти доводити свою точку зору, добираючи потрібні аргументи.

ü виховувати повагу до почуттів, любов до живопису, музики, кіно, художнього слова

Обладнання: портрети письменників, виставка творів М.Коцюбинського та В.Шекспіра, тексти творів, комп’ютер, ілюстрації, музичне оформлення, уривки з фільмів.

Тип уроку: бінарний урок української та світової літератур.

Форми роботи: колективна, групова, індивідуальна.

Методи ти прийоми роботи: слово вчителя; мозкова атака; випереджальне завдання; «створюємо настрій», робота в малих групах, евристична бесіда, творча робота.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

ІІ Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя світової літератури

Добрий день, шановні дослідники, так саме дослідники, тому що ми сьогодні будемо і досліджувати , і порівнювати, і робити висновки – одним словом, будемо робити компаративний аналіз двох творів: повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського та трагедії «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра.

Учитель української літератури

Оголошення теми мети та завдань уроку

- Епіграфом для нашого уроку пропоную такий вислів східного мудреця Абу-ль-фарад «Знання – наскільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь якого джерела».

Але перед тим, як ми перейдемо до теми нашого уроку, пропоную прослухати поезію Василя Симоненка «Вона прийшла непрохана й неждана»

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?

Учитель світової літератури

2. «Мозкова атака»

· Про що ми будемо говорити сьогодні? (Про кохання)

· Чому тема кохання завжди хвилювала людей?

Учитель української літератури

3. «Створюємо настрій»

Сьогодні на уроці хочемо ми знайти

У вас те, що іншим непомітно:

Відвагу – в скромних,

Доброту - в черствих,

В лінивих – працелюбність,

Жагу до знань у всіх-

І непомітно струни так торкнути,

Щоб звуки всі злились в один оркестр,

Назва якому – успішний урок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Для того, щоб зробити компаративний аналіз творів ми повинні пригадати їх зміст. Пропоную подивитися презентації, які приготували учні, що отримали випереджальне завдання.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя світової літератури

Ну що ж, я думаю, що ви пригадали зміст творів, продовжуємо здобувати знання.

Отже, компаративізм(від лат.-порівняльний) –порівняльно – історичне літературознавство, яке досліджує розбіжності й відмінності, зв’язки та впливи літератур різних країн світу.

Метод компаративного аналізу запропонований німецьким філологом Теодором Бенфеєм, має у своїй основі теорію «запозичень». Його прибічники вивчають певні сюжети, образи та ін.., відстежуючи їх у літературах різних народів і епох.

Відкрийте зошити. Запишіть визначення компаративного аналізу – це порівняння творів, які належать до однієї або різних літературних епох, та знаходження у творах відповідностей та відмінностей.

Учитель української літератури

2. Робота у малих групах

Є така китайська мудрість: «Скажи мені , і я забуду, покажи мені, і я запам’ятаю, дай можливість діяти, і я навчуся!». Ось зараз саме ви будете діяти, але діяти будете у малих групах.

1 група Порівняти сюжетні колізії повісті та трагедії.

2 група Дослідити композицію, жанр твору та мову, якою написані обидва твори.

3 групаПорівняння головних героїв (Івана та Марічки, Ромео та Джульєтти).

V. Презентація результатів роботи учнів

Еврестична бесіда

1. Що ж спільного у цих творах?

2. Що ж відмінного у цих творах?

Підсумок учителя

Що ж ми з’ясували, що саме головне, що об’єднує ці твори це непідробне кохання, яке на жаль закінчується трагічно. Кохання перебільшує. В цьому його сила - і його слабкість, джерело його ілюзій і розчарувань, так говорив Реньє.

Учитель світової літератури

3. Що ж включає в себе компаративний аналіз?

VІ. Повідомлення учнів (домашнє завдання)

· Ромео і Джульєтта в різних жанрах мистецтва

· Повідомлення про фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.

Перегляд уривків із кінофільмів

Учитель української літератури

VIІ.Творча робота

А зараз я пропоную вам представити себе письменниками і поміркувати, яку б кінцівку творів створили ви ?

Відповіді учнів

Скажіть, будь ласка, як називається те ,що ви зараз створили? (склали фанфік)

Учитель світової літератури

VІІІ. Рефлексія.

· Що сподобалося під час уроку?

· Чого навчились на уроці?

· Що найбільше запам’яталось?

Учитель української літератури

IХ. Домашнє завдання: взяти інтерв’ю у батьків на тему
« Справжнє кохання, яке воно», написати есе «Любов…» (за вибором)

Бінарний урок. 6 клас

Творчість Лесі Українки (поезії «Як дитиною, бувало», «Мрії», «Тиша морська») через призму математики

( ділення звичайних дробів )

Мета:

Закріпити знання алгоритму виконання дії ділення звичайних дробів,

мішаних чисел та натурального числа на дріб; сприяти активізації

розумової діяльності;

розвивати обчислювальні навички та мову учнів;
виховувати старанність, бажання працювати творчо, свідоме ставлення до навчання;
закріпити знання учнів про життєвий та творчий шлях Лесі Українки;
удосконалювати навички виразного читання напам’ять;
прищеплювати любов до літератури;
виховувати почуття співпереживання, прагнення бути мужнім, впевненим, цілеспрямованим, волелюбним, як і Леся Українка;
Здійснимо віртуальні подорожі волинськими лісами та кримськими берегами Чорного моря.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: бінарний урок

Наочність та обладнання: презентація ходу інтегрованого уроку,яка демонструється протягом уроку на телевізорі(на стіні); картки із завданнями, листки оцінювання, картки із логічною вправою, сприйняття на слух творів(пісень) Лесі Українки , читання творів ,зашифрований текст, творча робота з акровіршами. виставка учнівських малюнків до творів Лесі Українки та теми ділення звичайних дробів, портрет Лесі Українки, виставка творів письменниці.

Епіграф

Не достатньо мати лише добрий розум,

головне – це добре застосовувати його.

Р. Декарт

Під портретом Лесі Українки слова:

«Я маю в серці те, що не вмирає»

Хід уроку:

Вчитель української мови

Під відео «Віртуальна подорож Волинськими лісами»

Тема нашого сьогоднішнього уроку «Творчість Лесі Українки (поезії «Як дитиною, бувало», «Мрії», «Тиша морська») через призму математики

( ділення звичайних дробів )

Наш урок сьогодні буде незвичайним, бо повторюючи і закріплюючи відомості про життя та творчість великої української письменниці Лесі Українки ви будете виконувати математичні дії .Як людина і митець Леся була дитям Волині. Саме там народилася, У Луцьку написала свій перший вірш. Леся говорила: «Ми ,діти,усе життя уважали себе колодяженсько-полісько- волинськими.»

Вчитель математики.

Будь – яка робота виконується легше, якщо гарний настрій. Тому перед початком роботи посміхніться, і починаємо працювати.

Вчитель української

Усміхнися всім навколо:

небу, сонцю, квітам,людям.

І тоді обов’язково

День тобі – веселим буде!

ОЧІКУВАННЯ(віночок очікувань:окремо математика,л-ра)

ОЦІНЮВАННЯ(само оцінювання)

3.Актуалізація опорних знань учнів

Вч. укрл-ри

У нашім класі на дошці

З портрета дивиться на нас

Відома поетеса.

Це гордість нашої землі.

Нескорена, незламна Леся.

А зараз слово надається бібліографам, які

нагадають нам основні факти з життя та творчості Лесі Українки

(На дошці — хронологічна таблиця, за якою бібліографи будує свої розповіді.)

На екрані мультимедійна презентація ПРО ЛЕСЮ

Велика українська поетеса Леся Українка народилася в місті Новограді - Волинському _______лютого --------- в родині відомої письменниці Олени Пчілки та юриста Петра Антоновича Косача. Справжнє її ім`я Лариса Петрівна Косач.У зв`язку з переведенням Петра Косача по службі, родина мешкала в Луцьку та Ковелі, а з 1882 року постійним її місцем проживання с. Колодяжне. Саме на Волині минуло дитинство Лесі. Мати доглядаючи, за дітьми ( а їх було ______) намагалась дати їм національне виховання. У їхній сім`ї шанували народні звичаї. Діти змалку ходили в національному одязі. Леся Українка була всього на 1 ½ року молодша за свого брата Михайла – Мишу… Миша навчився дуже рано читати, а що Леся навчалася разом з ним, то в ______ роки вона вже зовсім справно читала. А на початку ______-го року життя вчилася писати навмисне для того, щоб написати першого в житті листа до своїх любих дядька та дядини Драгоманових…Крім читання і забав, робили вони літом і "поважну” роботу, бо завжди мали свій квітник і город, що самі обробляли та доглядали. Леся зовсім маленькою, в ___років, навчилася шити й вишивати, а як їй подарували тоді нитнички й гольника, то вона шанувала й пильнувала їх більше, ніж усіх забавах. І тоді вже задумувала вишити батькові сорочку…

Хоч до читання й до роботи Леся бралася поважно та пильно й забави в неї були змістовні та розумні, але була вона малою дуже весела й любила співати й танцювати…Дуже любила Леся музику і була до неї вельми здатна, здатна навіть до композиторства, та, на нещастя не могла вчитися всього одну зиму, бо в неї почала боліти ліва рука і не давала грати.

19 січня Леся в Луцьку пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже померзли ноги. Скоро по тому… вона заслабла… Вважали, що то в Лесі гострий ревматизм… Однак од тої пори треба датувати початок Лесиної хвороби .

Через недугу Леся вже ніколи більше не вчилася систематично з учителями, ніколи не була в жодній школі, однак вже була врешті високоосвіченою людиною, гарно грала, між іншим, часто грала власні композиції – імпровізації, яких вона, нажаль, не вміла записати. Вона мала чудові здібності, оволоділа ____мовами, історією, літературою.Рано виявився й поетичний талант. Її вірш "Надія” датується 1880 роком, рідні ж згадують, що стала писати ще раніше. Починає друкувати поезії під псевдонімом Леся Українка. Майбутній поетесі було лише _9_ років. Його їй підказав дядько відомий всім Михайло Дрогоманов, що мав на неї великий вплив.У 1903 році вона брала участь у відкритті пам`ятника Івану Котляревському. У цей час Леся активно працює, як драматург. Письменниця вимушена була виїжджати на лікування в Крим, Єгипет, Грузію. Доводилося долати матеріальну скруту, але Леся, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, на власні кошти організувала дум.

У 1912 році вона закликає громадськість відзначити річницю творчої діяльності

І. Л. Франка .Та залишалися останні місяці життя геніальної письменниці. _____ серпня 19______ року в Сурамі зупинилося серце Лесі Українки. Її тіло було перевезене до Києва поховане на байковому кладовищі, поряд з могилами батька і брата.

Учитель літератури. І так, ви згадали основні моменти з життя та творчості Лесі Українки –доньки Прометея,але в хронологічній таблиці десь загубилися дати. Нам треба протягом уроку відновити.

Учитель математики. А зараз ви розв’яжете деякі задачі , відповіді на них будуть пов’язані з життям та творчістю Лесі Українки. Стежте за хронологічною таблицею

на дошці.

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ

Вч.математики. ЗАДАЧА

Виділіть цілу і дробову частини дробу EMBED Equation.3. Чому дорівнює ціла частина дробу? (25) Вкажіть чисельник (2) і знаменник (1871) отриманого дробу.

(Відповідь 25 лютого 1871 р)

ВЧ. Укр.. мови.

Що ми отримали за поєднання чисел?

Відповіді учнів .Велика українська поетеса Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року

Вчитель математики. А тепер поєднаємо математику з літературою. Творчим домашнім завданням було скласти акровірш. (Учні зачитують складені акровірші). Самооцінка.

Проект «Теорія літератури»(Що таке акровірш)

Ми всі чудові математики.

Розв’язувати різні вправи вміємо.

І на запитання вчителя

Як найскоріше відповідь даємо.

Люблю ж бо вчити математику.

Ерудитом прагну стати.

Складати акровірші також навчуся

Якщо буду плідно працювати.

Ми веселі й жартівливі.

Ранком робимо зарядку.

І ніколи не нудьгуємо

Якщо щось і не в порядку.

Вчитель української л-ри

Образ Лесі Українки входить у наше життя з першими піснями й віршами,полонить серце своєю любов’ю до народу,мужністю і величчю,своєю незламною силою. Домашнім завданням було вивчити вірші Лесі Українки.

А зараз послухаємо напам’ять поезію «Як дитиною,бувало..»

- Що таке епіграма?

епіграма ‒ невеликий вірш, що висміює когось

Слухання поезії «Як дитиною бувало»(40секунд)+ пісня у виконанні козачого хору(музика Віктора Захарченка)-2хв.30сек

Вч.укр.мови.

«Як дитиною бувало» ‒ образ мужньої, сильної духом дівчинки.

Бесіда

‒ На які частини можна умовно поділити поезію?

(1 фізичний біль дитини;

2‒ незламний дух)

Лірична героїня − забуває гордість

боїться образити сміхом

схильна до прощення

− В яких словах вміщено головну думку поезії?

Головна думка: „ Щоб не плакать, я сміюсь, плачу я, щоб не сміятись”

(протиставлення думок, зміна поглядів ліричної героїні)

− Як називається твір письменника, який, по суті, розкриває біографію самого автора? (автобіографічний)

‒ Яка ж вона Леся Українка? Сильна,незламна,стійка,мужня.

родина

дворянська

Інтелігентна,освічена

перебування

Україна Полісся

Крим Єгипет Грузія

Учитель літератури. Мріяла стати художником, бо гарно малювала, музикантом, бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчинка, що в серці вже поселилася Муза, що її поезії судилося стати в майбутньому окрасою української літератури.

«Мрія». (Учні читають напам’ять вірш).

«Мрії» ‒ роздуми над поезією. Неповторний світ дитинства

‒ Про що мріє дитина в дитинстві?

Що таке мрії?

«Асоціативне гроно»

дивне

принци, королівни

МРІЇ казка (неповторність дитинства)

завжди перемагати

‒ Якого кольору бувають мрії? Малюнки,міні-твори

‒ Які її мрії?

‒ Які автобіографічні риси поетеси відображені в поезії?

‒ Хто сильніший ‒ переможець чи переможений? Чому? На чиєму боці ви?

Випишіть художні засоби

епітети

любі роки, надзвичайний, дивний вік, горді переможці

метафори

душа бажала, укриті таємницею, розум очарували, погляд спускався

Вчитель української літератури

Після вечері сім’я збиралася в батьківському кабінеті. Це була невелика, зі смаком опоряджена кімната ‒ улюблене місце дітей і дорослих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів портрет Шевченка Але Ольга Петрівна була не лише надзвичайно вимогливим учителем доньки, а й безмежно люблячою матір'ю. Вона була поруч зі своєю геніальною дочкою в найсвітліші і в найтяжчі моменті її життя. А останніх було дуже багато..

Лист Лесі із її щоденника: «Я любила писати вночі, коли вся земля відпочивала після неспокійного дня, коли наодинці зі мною була ніч і ті зорі, що дивились через віконце у мою кімнату. Кожна хвилина нічної волинської тиші, коли до мене летючою зіркою спадала Муза, була в моєму житті променем щастя».

Вч.математики. Скільки років було маленькій Лесі,яка одного разу на Водохрещення вона пішла святити воду? Це була застуда,в майбутньому –хвороба на все життя.

Дати відповідь ви зможете тоді,коли

4. Знайдіть площу прямокутника, сторони якого дорівнюють м і м.

(Відповідь 6)

Вч.укр.л-ри.

Згадує мати Лесі ‒ Олена Пчілка(інсценування) Моя донька, Лесенька, з дитинства була хворобливою дитиною. Коли їй було 6 років , Це було саме на Водохреща В 1881 року Леся в Луцьку пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже померзли ноги. Скоро по тому… вона заслабла… Вважали, що то в Лесі гострий ревматизм… Однак од тої пори треба датувати початок Лесиної, як сама жартуючи називала ( мала настільки сильну волю, що могла жартувати і з таких речей ), "тридцятилітньої війни” з туберкульозу, бо то був не гостриї ревматизм, а початок туберкульозу кістки в нозі, що на деякий час пригас, а потім розгорівся знову.) Ми з чоловіком навіть не здогадувалися, що в майбутньому це буде хвороба на все життя. Леся страждала від страшних болів, мовчки переносила операції. До школи, звісно, ходити не могла. Тому навчалася вдома з нашою допомогою.

Учитель математики.

Наступне завдання таке. У кожного на парті завдання знайти відповідь виразу та периметру шестикутника.

2. Обчисліть значення виразу +

(Відповідь 10)

1. Знайдіть периметр шестикутника, кожна сторона якого дорівнює см.

Відповідь 9

Вч.української мови.

Як ви поєднаєте дані числа з творчістю Л.Українки?

Родина була великою. Ось так згадує Лесю її сестра ‒ Ольга(інсценування)

Леся була молодшою від мене, але з дитинства була бойовим дівчиськом, верховодила навіть у хлоп’ячому гурті. Вона мала чудові здібності, оволоділа , оволоділа 10 мовами, історією, літературою.

Пам’ятаю, як ми з батьком збиралися у великій кімнаті, Леся грала на фортепіано, сама навіть писала музику. А коли заарештували нашу тітку Єлю, Леся написала свій перший вірш «Надія». А мама запропонувала їй обрати псевдонім ‒ Леся Українка. Майбутній поетесі було лише 9 років.

ФІЗКУЛЬТУРНА ВІКТОРИНА.

Якщо ви вважаєте, що в житті необхідні знання про дроби - підніміть вгору руки.
Якщо ви вважаєте, що Леся Українка –це псевдонім Лариси Косач - кліпніть очима та присядьте.
Якщо ви вважаєте, що урок математики розвиває логіку вашого мислення, то покрутіть головою вправо і вліво.
Якщо ви вважаєте, що поезію «Мрія», «Як дитиною бувало»написала Леся Українка ‒ похлопайте в долоні.
Якщо ви вважаєте, що хороша дисципліна на уроці - запорука вашого успіху та знань, то зі жміть і розіжміть пальці ваших рук.
Якщо на вашу думку, ви дисципліновані і уважні на уроці ,то зробіть кругові рухи головою вліво-вправо.
Якщо ви вважаєте, що, щоб бути здоровими, потрібно займатися спортом, то зробіть вдих і видих.

Вч.укр.л-ри

Чи була звичайною дитиною Леся в дитинстві?Що їй вдалося навчитися раніше,чим одноліткам?

Вч.матем. А зараз ви отримаєте завдання .

5.Із прямокутного листа картону розміром м на м при всіх його кутах вирізали

рівні квадрати м. Чому дорівнює площа частини листа, що залишилася? (Вдповідь , 4р, 5р, 6р)

Відповіді:у 4р-навчилася читати,у 5-писати,у 6-шити вишивати.

Вч. Математики

Математично-літературна ігротека

Порівняйте вірші. Веселий вірш та поезію Лесі Українки(на презентації)

ВЕСЕЛИЙ ВІРШ

2 15 42

42 15

37 08 5

20 20 20

38 46

0 4 20

7 08 33

20 20 20

В час гарячий полудневий

Виглядаю у віконці:

Ясне небо,ясне море,

Ясні хмарки,ясне сонце.

Певно,се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певно,тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!

Леся Українка «Тиша морська»

Вч.л-ри (на презентації)

Віднови рядок за приголосними

ТШМРСЬК ( Тиша морська)

КДТНБВЛ (Як дитиною, бувало)

ЩБНПЛКТЬСМЛСЬ (Щоб не плакать, я сміялась)

Завдання на картках

Вчитель української

"3 — зайвий"(«Як дитиною ,бувало..»)

лихо, бувало, сиділо

признавалась, сміялась, топталась

драма, епіграма, телеграма

промовляли люто, зброя сміху, зірватись має епіграма

Римування(на картках)

-Добери риму з поезій («Тиша морська»)

сонце — (віконце)

хвилі — (білі)

перлиста — (золотиста)

каміння – (проміння)

Вч.укр-літ Я бачу, що ви любите читати вірші, а значить, поезія торкається вашої душі. То ж в чому сила поетичного слова Лесі Українки?

Учні складають асоціативний кущ «Я маю в серці те, що не вмирає».

Довідка (Волелюбність, справедливість, людяність, доброта, мужність, сміливість, любов до природи, любов до рідного краю, любов до мами, до рідної оселі).

Леся Українка(інсценування)

Моя мати постійно супроводжувала мене різними мальовничими місцями України. Я зустрічалася з відомими людьми — цікавими. Через важку хворобу мені довелося побувати на лікуванні в Єгипті, Криму, Грузії. Я бачила чудові місця, насолоджувалася теплим сонечком, писала свої твори про українців, про відомих героїв інших країн. Мені здавалося, що все це — моя душа, моє життя. Мені не було боляче, наснагу і підтримку я відчувала завжди.

Ні! Я жива!

Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!

Демонстрація слайдів про Крим, Чорне море, Ялту

Вч. укр..л-ри .

Леся Українка , як ви знаєте, хворіла, тому лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Таким благодатним краєм є Крим. Саме там, у Євпаторії, видатна поетеса проводила багато часу. Спостерігала за чарівною природою і викладала свої незабутні враження в поетичні рядки. Так Леся Українка пише цикл поезій "Кримські спогади", які присвячує братові.

Аудіокнига «Тиша морська»(шум моря) Напамять

Назва поезії

Паспорт поезії "Тиша морська"

Історія написання

Перебування у Криму, цикл віршів "Кримські спогади"

Тема

опис краси моря в період затишшя; прагнення протистояти морським життєвим бурям

Художні образи

лірична героїня - вразлива, має поетичну душу,

романтична чутлива до краси світу рішуча, смілива, волелюбна

Художні засоби

епітети — час полудневий, ясне небо, ясне сонце, злотиста блакить, світла країна (яскраво характеризують явища та предмети)

метафори — не колишуться вітрила, колихає море, золото спадає (малюють романтичну картину морського пейзажу)

повтори — ясне, ледве-ледве (привернення уваги)

ласкаво-зменшувальні слова — хвилечка, човенце, весельце, віконце(надання задушевності)

Головна думка (ідея)

треба долати всілякі життєві труднощі, бути оптимістом

Вч.укр.л-ри Ми сьогодні захоплюємося цією талановитою жінкою, яка все життя долала свій фізичний біль.

Дpугої такої, як Леся, не було, не має і не буде на світі. Леся - неповтоpна.

Відpоджується деpжава Укpаїна, а pазом з нею і її наpод. Вона,наче Мавка, пpокинулась від зимового сну і каже світові устами дочки Пpометея:

Hі! Я жива! Я буду вічно жити!

Учень

Видатні поети ніколи не залишають нас.

Вони відходять у безсмертя.

Не стерлась райдужна сторінка,

Безсмертна Леся Українка

Була і є повік жива.

Вч. математики.

А зараз розв’яжіть усно задачу.

1)Розв’яжіть рівняння а)

Відповідь(1)

Б) Щоб дізнатися наступне число,потрібно 4000спочатку зменшити у 2 р.,а потім на 87 (Відповідь 1913)

Вчитель української літератури.

Саме 1 серпня 1913 року в Сурамі зупинилося серце Лесі Українки. Її тіло було перевезене до Києва поховане на байковому кладовищі, поряд з могилами батька і брата.

Учитель літератури. А зараз (якщо залишиться час) ми підсумуємо вивчене на уроці. Потрібні знавці як математики, так і української літератури.

Чарівна шкатулка. (Діти по черзі витягують питання і дають відповіді

1. Хто був порадницею у дитинстві для Лесі Українки? (мати ,батько,дядько)

2. Знайди 2/5 — від числа 10. (4)

3. Яке море згадує лірична героїня?(Чорне ,в Криму)

4. Знайди число, 3/4 якого дорівнюють 3. (4.)

5. Назвати географічні назви,які зустрічалися протягом уроку:держави,міста(Сурамі,Ялта,Крим,Україна,Грузія, Єгипет,Волинь,Євпаторія , Полісся)

6. Поділи 200 на половину. (400.)

7. У якому вірші Леся Українка пригадує своє дитинство?? («Як дитиною бувало».)

8. Чому дорівнюють півтори третіх від 100? (50.)

9. Пpo що мріяла Леся? (завжди перемагати)

10. Як треба сказати: 2/3 + 3/5 дорівнює 1 7/15 чи дорівнюють 1 2/5. (Не дорівнює.)

11.Поезія "Тиша морська" навіює ліричній героїні...

12.У своїх творах Леся Українка використовує такі автобіографічні моменти:..

III. Підсумок уроку.

Учителі підбивають підсумок уроку, цікавлячись у учнів, чи сподобався їм урок, що вони винесли з нього.

Очікування. Чи здійснилися ваші очікування?

Оцінювання

III. Домашнє завдання: 1) Написати листа Лесі Українки ,підг. До УПЧ

5клас Синтаксис і пунктуація

5 клас Розвиток мовлення

ТЕМА. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»

МЕТА:розвивальна: розвивати стійкі читацькі інтереси п’ятикласників, їх творчі здібності, уміння аналізувати й порівнювати поведінку героїв, робити висновки;

навчальна: використовуючи матеріали повісті, формувати навички практичного застосування набутих знань із літератури, мови, історії України, народознавства, географії у повсякденному житті; активізувати пізнавальну діяльність учнів;

виховна: сприяти вихованню національної свідомості, патріотичних почуттів, поваги до героїчного минулого нашого народу.

ОБЛАДНАННЯ: зошити, портрет письменниці, текст оповідання

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

І. Оргчастина

Учитель.

Доброго дня, діти ! Рада вас бачити. На нассьогодні чекає напружена робота . А налаштуватисяна неї нам допоможе аутотренінг.

Створення емоційного настрою. Аутотренінг для учнів («Самоналаштування» )

- Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте про себе за мною :

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці!

Я думаю, замислююсь.

Я – особистість творча!

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому занятті!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку

Учитель.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з життям та творчістю нової для Вас письменниці Зірки Мензатюк, будемо працювати над її повістю «Таємниця козацької шаблі». У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Незавжди те, над чим варто задуматися, привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися в ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо.

Мета

Перед нами стоїть завдання дослідити, що ж ми змогли винести для себе з прочитаної повісті, яку користь отримали від спілкування з книгою.

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Розповідь про життя та творчість письменниці

Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 рокув селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Писати почала, коли вчилася у другому класі. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п'ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні — чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Олекса та й закопав, а вона викопала і видає за свої.
Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Вступ, насправді, виявився нелегким, але їй допомогли численні публікації творів у газетах, здобуте перше місце на обласній олімпіаді з української мови і літератури та ще рекомендація Спілки письменників, яку вона дістала як авторка-початківець.
Закінчивши у 1977 р. університет з червоним дипломом, вона працювала кореспондентом газети «Радянська Україна». Робота була цікавою і відповідальною, проте скоро письменниця стала відчувати, що пише не про те, не так, як хоче, тому відмовилася від кар'єри, залишила газету і присвятила себе творчості для дітей.
З 1995 р. Зірка Мензатюк — член Національної Спілки письменників України; з 1997 р. веде в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника»; з 2004 р. — автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» Національного радіо.
Казки письменниці почали друкувати в журналах «Барвінок», «Соняшник», «Малятко», у закордонному журналі «Веселка», який виходив у США і Словаччині.
У 1990 році видавництво «Веселка» випустило її першу книжку казок «Тисяча парасольок». Невдовзі в тому ж видавництві вийшла друга книжка «Арніка» (1993) — казка про найчарівніше зілля Карпат. У видавництві «Лелека» побачила світ книжка «Мільйон мільйонів сестричок» (1999).
У 2002 р. як спеціальний випуск журналу «Соняшник» вийшла друком книга про найвідоміші церкви та монастирі України, адресована дітям, «Наші церкви: історія, дива, легенди», де у цікавій, доступній формі письменниця оповідає про різні стилі церковної архітектури, будову іконостаса, про чудові ікони України, найвизначніших українських святих, вміщує легенди і перекази, багато з яких на той час публікувалися вперше.

Не могла письменниця не написати і казок про Київ — нашу столицю — казкове місто, про яке складали казки ще за княжих часів. Всі ми їх знаємо: казку про киянина з Подолу Кирила Кожум'яку, про чарівницю Добраду та ін. І от у 2006 р. «Видавництво Старого Лева»надрукувало книгу під назвою «Київські казки». Цього ж року у видавництві побачили світ ще два видання письменниці — «Таємниця козацької шаблі» і «Казочки-куцохвостики», яке здобуло титул «Книжка року-2006» у номінації «Дитяче свято» і 3-тю премію київського ярмарку «Книжковий світ-2006» у номінації «Краща дитяча книга».
У 2007 р. у видавництві «Букрек» вийшла книга «Катрусині скарби», в якій письменниця знайомить юного читача з традиційним народним мистецтвом України. Цього ж року у видавництві «Грані-Т» побачила світ збірка казкових історій «Як до жабок говорити» про пригоди хлопчика-мрійника Іванка, якого називали чарівним не за те, що він умів робити чудеса всілякі, а тому, що вірив у них. Разом з ним можна навчитися говорити до жабок, равликів, ластівок та інших істот, зрозуміти, чому долиною цвіте бузьків вогонь, ведмежа цибуля та заяча конюшина.

У своїх казках Зірка пише про вічні цінності українського народу. У 2008 р. у видавництві «Школа» побачила світ її книжка «Макове князювання», в яку включено казки про наші свята, адже саме в них приховано багато казкового, чарівного! От хоча б перетворення звичайного яєчка в красуню-писанку, що несе на собі чарівні знаки. Про неї письменниця розповіла в казці «Писанка». Або звичай справляти на Великдень обновки, про який нам нагадує вірш Тараса Шевченка «На Великдень, на соломі». Чому їх справляли? Що вони значили? Про це — казка «Молоданчик». А хіба не варті казок свято Івана Купала, коли зілля набирається найбільшої сили, або повна краси й поезії Зелена неділя, в якій можна віднайти загублену гармонію життя, і Різдво, і Спаса та Маковія, і чимало інших свят. Вони прикрашали її дитинство, без них життя втратило б свої найяскравіші барви, тому бережімо їх!
Зірка Мензатюк — лауреат міжнародного літературного конкурсу у США, літературної премії імені Лесі Українки, Наталі Забіли.

« Мікрофон».

- Чи любите ви мандрувати?

- Яким способом ви подорожуєте?

- Чи була у вашому житті подорож, яка запам’яталася вам особливо?

- Куди ви мрієте здійснити подорож у майбутньому?

Учитель: полюбляє подорожувати і Зірка Мензатюк. «Причому, то мають бути «дикі» мандри з наметом, наплічником — по місцях, які не затоптали туристи. Казанок на багатті, лисиця, яка вночі цупить нашу ковбасу, проблеми з грозою чи вітрюганом, що серед ночі зриває намет — оце мені саме всмак», — говорить письменниця.

1 . Робота з текстом.

Учні по черзі переказують повість.

Кільком учням було раніше дано завдання прочитати по 2 розділи і поставити до них питання, на які повинні відповісти їх однокласники.

2. Літературний диктант « Так чи ні».

Завдання: визначте, які з наступних тверджень є правдивими, а які помилковими.

1. У Богдановій квартирі вподобав собі з'являтися один привид, дуже патріотично настроєний (так).

2. Загадкова реліквія загублена на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України (так).

3. Привид намагався розповісти про острови Баунті й золотого божка (ні).

4. Битва війська Богдана Хмельницького з поляками була в червні 1651 року (так).

5. Наталка в колодязі знайшла монету та самоцвіти (ні).

6. У Берестечко люди з'їдуться в дев'яту п'ятницю після Великодня (так).

7. Наталка загубилася в Берестечку й у неї викрали гроші (ні).

8. Наталка дізналася, що чимало шабель знищено, тому що з них робили найкращі ножі, щоб колоти свиней (так).

9. Батьків Наталки заарештували за крадіжку картини в Олеському замку (ні).

10. Король Ян Казимир зібрав, кого лише міг, стягнув до Берестечка пів-Європи, аби тільки здолати повсталу Україну (так).

11. Король зрадів, коли козаків перемогли (ні).

12. Пісня про Хмельницького допомогла розгадати загадку (ні).

Оцінювання: за кожну правильну відповідь 1 бал ( взаємоперевірка ).

Учитель: ви чудово зрозуміли текст, а може хтось пригадає, як звучала загадка в повісті (учні відповідають: не горіх, а тверде; не пани, а в узорах жупани; стрілець їх сватав, та й голову склав).

- Які знання знадобились героям, щоб відгадати цю загадку?

- А ви полюбляєте розгадувати загадки? Тоді наступнє завдання для вас.

3. «Розгадайка».

Завдання: розгадайте 7 загадок, а відповіді запишіть у стовпчик і прочитайте закодоване слово.

Цих загадок рівно сім,
Пропонуємо всім
Їх сумлінно розгадати
Та у стовпчик записати.
З перших літер скласти слово,
Якщо впорались - чудово!

1. Коли все в тебе гарно, Коли день пройшов не марно, Наче квітка розквітаєш, На обличчі її маєш. Посміхаються вуста. Що це? Відповідь проста.	2. У ньому сторінок багато, Там і будні, там і свята. Він події позначає, Історичні дати знає, Та рахує залюбки Тижні, місяці, роки.
3. Ось стоїть біленька хата - Там твої матуся й тато, Твої сестри та брати І, звичайно, там є ти. Ще бабусі, дідусі, Зібралися геть усі! Бути в кожного повинна Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!	4. Рідну мову я вивчаю, З літер уже слова складаю. Помічниця ось моя - Букви в ній від А до Я Стали лагідно в рядки. Що це, знають малюки?
5. І вареники в сметані, І крученики духмяні, Сало, терте з часником, Борщ червоний з буряком. Одним словом як назвати, Щоб гостей почастувати?	6. Вони смачненькі та чорненькі, У ґрунт попали навесні, Тепер із них у полі зріють Яскраві соняхи рясні. А згодом буде і олія Прозора, жовта, запашна. Їх можна з друзями лузати. Про що ця загадка, хто зна?
7. Цей фахівець нам розказав Про долі націй та держав, Де наші пращури жили, Які в них звичаї були? Які одежа, посуд, хата, Та ще цікавого багато. Розкопки буде він вести, Щоб нам минуле довести.	Відповіді на 7 загадок: У смішка К алендар Р одина А бетка Ї жа Н асіння А археолог

Учитель: ви розгадали сім загадок. На уроках літератури ви дізналися про магію чисел, зокрема, цифри сім.

- Як ви вважаєте, де в повісті зустрічається ця загадкова цифра сім?

( Очікувана відповідь: у повісті згадується сім історичних пам'яток України: Тараканівський форт під Дубно, замок у Дубні, замок-палац у Підгірці, Олеський замок, фортеця у Кам'янці-Подільському, Хотинська фортеця та Козацькі Могили у Берестечку).

IV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Робота в групах.

- Характеристика образів Наталки та Антипа.

І група – дібрати риси характеру, властиві Наталці – не менше 6 – і записати їх у таблицю.

ІІ група - дібрати риси характеру, властиві Антипу, – не менше 6 – і записати їх у таблицю.

Наталка

Антип

сміливість		хитрість
довірливість		підступність
уміння дружити		самовпевненість
патріотизм		безжальність
розвинута фантазія		відсутність патріотизму
любов до пригод		нахабство
наполегливість		насмішкуватість

ІІІ група – проаналізувати поведінку героїв і зробити висновок, які вчинки гідні поваги, а які заслуговують на осуд. Дати усно відповідь на питання:

− Хто з героїв вас приваблює більше? З ким із них ви б хотіли дружити? Чому?

− Які риси хотіли б виховати в собі?

− А якби Наталка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати?

Учитель

Час роботи вичерпано. Давайте заслухаємо виступи груп.

2. Ґроно «Шабля» ( складання на дошці)

- Які асоціації викликає у вас слово «шабля»? Запишіть їх.

козаки

музей

мужність

битва

шабля

( орієнтовна схема)

мужність

битва

шабля

реліквія

скарб

кров

музей

Учитель: герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

− Як одним словом ми можемо назвати таких людей?

− Хто у повісті є патріотами? Чому?

3. «Незакінчене речення».

Учитель: продовжити речення «Патріот – це той, хто...»

− А хто протистоїть патріотам? Чому?

− Хто зможе продовжити речення: «Я – патріот України, тому що...»?

V . Підбиття підсумку уроку

1. Експрес-інтерв’ю «Коло думок»

(Учні роблять підсумок уроку, доповнюючи речення, що відображають враження від цього уроку).

- Зацікавився життям…

- Зробив для себе висновок…

- Буду читати сучасну…

- Буду розвивати…

- Зможу аналізувати…

- Навчився досліджувати…

VІ. Актуалізація домашньої навчальної роботи

І група: скласти сенкан, до слова «Шабля»;

ІІ група: підготувати рекламу книги ;

ІІІ група: написати відгук на прочитану книгу

2 коментарі:

Cipriana Costas31 жовтня 2021 р. о 13:49
Життя зі мною було нелегким після того, як мій шлюб розпався, коли мій чоловік вирішив розлучитися, але я дякую Богу за те, що він використав Д-ра Вейла, який схожий на Бога на Землі, щоб відновити мій розірваний шлюб за допомогою його потужного заклинання. Я страждав від депресії протягом 6 місяців, але сьогодні я дуже щасливий, що познайомився з Д-ром ВОЄЛОМ, оскільки його заклинання дійсно змусили мене повірити, що заклинання дійсно є і вони діють. Я зневажала всі інструкції, які дав мені Д-Р WALE, тому що він пообіцяв мені, що зробить мене щасливою і гордою, і насправді все це сталося, і мій чоловік повернувся до мене, стоячи на колінах, благаючи мене про прощення за кілька днів після того, як я зв'язався з ним, і тепер ми знову пов'язані на все життя. Я можу сміливо сказати всім, що заклинання DR WALE дійсно найкращі та найпотужніші. Я вічно вдячний йому до кінця часів. Отже, ви можете зв’язатися з ним по електронній пошті через: WhatsApp/Viber: +2347054019402 або електронну пошту: drwalespellhome@gmail.com
ВідповістиВидалити
Відповіді
Anonymous9 листопада 2021 р. о 05:01
Есть человек, которому я доверяю, и он творит чудеса с помощью заклинаний, его зовут DR WALE. девять лет назад он спас мой брак своим заклинанием. Мой муж подал на развод, и это было очень неловко, позорно и душераздирающе. Я начала искать помощи в Интернете, когда увидела разные свидетельства, в которых люди ценили DR WALE за помощь в восстановлении их отношений, поэтому я связалась с ним через WhatsApp: +2347054019402 для помогите, и он ответил и пообещал помочь мне восстановить мой брак с его заклинанием. Я сделала, как он меня велел, и через несколько дней мой муж вернулся, умоляя меня на коленях простить его и принять его обратно. Он отменил развод. Прошло девять лет, а мы все еще счастливы в браке. Я буду продолжать ценить доктора Уэйла, потому что он Бог на Земле. Он тоже может вам помочь. Свяжитесь с ним через WhatsApp: +2347054019402 ИЛИ по электронной почте: drwalespellhome@gmail.com
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Вчитель української мови та літератури Сокорчук Лариса В'ячеславівна

Сторінки

Сторінки

Уроки

Тема. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями.

- Кого вони змінили ?

- Твір починається і закінчується піснею Наталки. Чи випадкова вона у творі ?

2 коментарі: