Анотація
педагогічного досвіду Сокорчук Лариси В'ячеславівни,
вчителя української мови та літератури
Межирічківської філії Голованівського ліцею імені Т.Г.Шевченка
Навчання в сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття всіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності та творчості. Вважаю, що розвиток творчих здібностей має бути невід'ємною умовою змісту всіх навчальних предметів школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та розвиток їхніх творчих можливостей.
Свою діяльність спрямовую на виявлення творчого потенціалу учнів, які прийшли з молодших класів, з тим, щоб і надалі розвивати в них уяву, фантазію, мислення і творчий підхід до вивчення української мови та літератури.
Проблему формування творчих здібностей та критичного мислення учнів вирішує шляхом використання інноваційних методів та прийомів, спираючись на засади дидактики, яка наголошує на ідеї цілісності процесу навчання, тобто єдності його мети, змісту, засобів, методів і прийомів. Для досягнення основної мети використовую технологію особистісно зорієнтованого навчання, яка забезпечує розвиток дитини як неповторної, унікальної індивідуальності.
Одним із важливих аспектів навчання вбачаю створення умов для поступового переходу від дій у співробітництві з учнями до їх самостійної діяльності. І як результат такого навчання - здобуття учнями досвіду творчої праці.
Для того, щоб розвинути творчу особистість, вважаю необхідним розв’язання низкизавдань:
- організація навчальної взаємодії з учнями на основі діалогу та полілогу;
- орієнтація на самостійну пошуково – творчу працю учнів, набуття досвіду роботи з різними джерелами інформації;
- оволодіння учнями дослідницькими уміннями;
-оволодіння школярами способами пізнавальної діяльності, самоконтролю та самооцінювання своєї діяльності;
-комплексне застосування інноваційних технологій.
На кожному уроці ставлю за мету запроваджувати елементи нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів; необхідний емоційний фон доброзичливості, взаєморозуміння, співпраці: це уважне, привітне ставлення до учнів, залучення до планування занять, створення ситуацій взаємного навчання, позитивна оцінка досягнень, діалогічне спілкування; врахування інтересів і цінностей дитини, стимулювання її ініціативи, заохочення всіх її творчих проявів.
Структуру уроку розробляю з урахуванням вимог даної технології та індивідуальних особливостей, здібностей та нахилів учнів класу.
На І етапі уроку (мотиваційному) для позитивного налаштування учнів на працю часто використовую психологічні тренінги. Наприклад, під звуки класичної музики учні мовчки читають написаний на дошці текст: «Я – учень. Я – особистість творча. Я не боюсь висловити свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Бо я хочу знати». Створюється ситуація довіри, і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.
Ознайомлюю учнів із місцем конкретного уроку в темі, його структурою, видами діяльності на уроці, які будуть оцінюватися. Для оцінювання навчальної діяльності учнів використовую прийом «Скарбничка». На початку уроку кожен учень отримує картку, в яку вписує своє прізвище та самостійно заповнює протягом уроку, виставляючи собі бали. Використання на уроці такого прийому має такі переваги: робить процес оцінювання прозорим, заохочує учнів працювати впродовж цілого уроку, розвиває в них уміння самостійно оцінювати себе, дає змогу накопичувати оцінки, заохочує працювати самостійно.
«Скарбничка»
| |||
Прізвище та ім’я
| |||
1
|
Прийом «Мікрофон»
|
1
| |
2
|
Прес-конференція
|
7
| |
3
|
Дискусія
|
2
| |
4
|
Творче моделювання
|
2
| |
Всього
|
12
| ||
На ІІ етапі уроку спільно з учнями виробляємо мету і проектуємо завдання, залучаю учнів до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка унаочнення). Використовую на цьому етапі уроку таблички «Знати» і «Вміти», учні записують завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і вміння, які формуються. Наприклад, під час вивчення теми «Узагальнення знань про іменник» учні записують на дошці:
Повинні ЗНАТИ: ознаки, назви, рід, число, правопис.
Повинні ВМІТИ: знаходити, змінювати, аналізувати, доводити, узагальнювати.
Чітко й переконливо інформую учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на уроці.
Під час опрацювання навчального матеріалу намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці. Тому часто при поясненні нового матеріалу використовую такі прийоми, як: «Впіймай помилку» (пояснюючи навчальний матеріал, зумисне припускаюся помилки), «Прес-конференція»(пояснюючи матеріал неповністю розкриваю тему, а пропоную школярам самостійно розкрити її до кінця шляхом використання підручників, довідково-інформаційної літератури). Подібні завдання сприяють розвитку творчих здібностей, можливостей учнів, бо вони не тільки ґрунтуються на матеріалі конкретних спостережень учнів над текстом, але і будять фантазію, активізують мислення.
Важливою проблемою є те, що учні часто розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього, вважаю, треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання таких форм і методів роботи на уроці: лінгвістичні ігри, «займи позицію», «інтерв'ю», асоціації, проблемні питання, рольові ігри, інсценування різних за жанром творів. Так, на уроці української літератури в 7 класі під час вивчення повісті «Захар Беркут» Івана Франка пропоную учням «зайняти позицію»: твір «Захар Беркут» - історична повість про минулі часи. Нині часто успішними стають люди, які йдуть на компроміс із власним сумлінням, уміють пристосовуватися, зраджують свої принципи задля матеріального збагачення. То яким треба бути в сучасному житті? Дати відповідь на проблемне питання: чому Тугара Вовка не можна віднести в жоден табір, який протистояв один одному? Завдання такого типу формують активну життєву позицію учнів, розвивають комунікативні вміння. Інсценування на уроках байок, гумористичних, драматичних оповідань – безкінечна можливість творити у всіх видах мистецтва, бо крім необхідності вивчити і виразно розказати, можна зробити декорації, костюми, дібрати музичний фон. Це створює ситуацію успіху для всіх учнів, допомагає повірити в себе. Ефективним вважаюприйом «інтерв'ю», учні виступають у ролі письменника, який розповідає про своє життя та відповідає на запитання учнів; у ролі прототипу літературного героя; у ролі самого героя твору.
Для розвитку вміння зіставляти, порівнювати, знаходити спільне та відмінне мені допомагають графічні методики "Діаграми Вена", "Круги Ейлера", які я часто застосовую на уроках пояснюючи поняття з теорії літератури, характеризуючи образи героїв. Наприклад, вивчаючи казку-притчу «Говорюща риба» Е. Андієвської, пропоную учням порівняти притчу і казку. Що відмінного і спільного вони мають?
Творчі та пізнавальні здібності учнів стимулюю також за допомогою активізації їх фантазії, уяви. Пропоную уявити картини природи, героя, місце подій та словесно їх змалювати, дібрати асоціації. Практикую написання різних видів творчих робіт: твори-роздуми, твори-диспути, твори-перевтілення, складання текстів за поданим початком і т.д.
На рефлексивно-оцінювальному етапі доречним вважаю використання прийомів «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм». Використання цих прийомів спонукає учнів проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів.
Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну, творчу активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін:урок-подорож, урок-літературна вітальня, урок-дослідження, урок-пошук істини. Переконана, що творчий підхід вчителя до викладання української мови та літератури допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню мовних явищ, художніх творів.
Результативність досвіду
Отже, методи й прийоми розвитку творчих здібностей учнів та критичного мислення дійсно мають великий потенціал, реалізацію яких можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних життєвих умінь учнів.
У результаті навчання за технологією особистісно зорієнтованого навчання учні:
Ø поліпшують навчальні результати;
Ø усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем;
Ø набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх, позбуваються страху перед аудиторією;
Ø набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах;
Ø не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу;
Ø краще ставляться до навчання та школи в цілому.
Тема досвіду: Формування в учнів навичок критичного мислення та творчих
здібностей шляхом особистісно-зорієнтованого навчання та інноваційних технологій
Актуальність і перспективність досвіду:
ü Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
ü Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
ü Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
ü Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
ü Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
ü Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
Мета досвіду:
ü Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей та формування критичного мислення здобувачів освіти на уроках української мови та літератури;
ü Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;
ü Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.
Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня.
Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.
У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.
У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитворчщособистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.
Саме тому я зупинилась на вирішенні науково –методичної проблеми проблеми «Формування в учнів навичок критичного мислення та творчих здібностей шляхом особистісно- зорієнтованого навчання та застосування інноваційних технологій».
Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :
• Проектне навчання;
• Інтерактивна технологія;
• Особистісно зорієнтоване навчання.
Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.
Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.
Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.
Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).
ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.
Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.
Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:
1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.
2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.
3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.
4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.
5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.
Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.
Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".
Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.
Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок -схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.
Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.
Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.
Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:
ü визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
ü провести достатню попередню підготовку;
ü забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
ü дати учням інструктивні матеріали.
Як зразок, пропоную фрагмент уроку у 8 класі.
Тема: "Звертання"
Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.
1 група – графічний самодиктант
Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
Пусти
мене, старий діду, на вулицю погулять…
|
|
"Матінко
моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!"
|
|
Язиче,
язиче, лихо тебе кличе.
|
|
Ой
дівчино, шумить гай…
|
|
Цвіти,
розвивайся, Україно!
|
|
Ану,
діти, до роботи.
|
Неправильно
|
Правильно
|
||
Петенька,
йди сюди!
|
Петрику
(Петрусю ), підійди сюди!
|
||
Ой
ти, мій котик!
|
Ой
ти, мій котику!
|
||
Андрюшка,
відкрий очі –вже
|
Андрійку,
розплющ очі - вже ранок!
|
||
ранок!
|
|||
Анічка,
поділи грушу пополам!
|
Ганнусю,
поділи грушку навпіл!
|
||
Ох
ти ж, моя куколка!
|
Ох
ти ж , моя лялечко!
|
||
Дєвочкu,
осторожно!
|
Дівчатка,
обережно!
|
||
Пробач
мене, дедушка, умоляю!
|
Пробач
мені, дідусю, благаю!
|
||
Шофер
, притормозіть, будь
|
Пане
водій, пригальмуйте, будь
|
||
ласка!
|
ласка!
|
||
Вибачаюсь
тьотя, яка слідую-
|
Вибаче
|
те
|
|
ча
зупинка?
|
будь
ласка), тітонько, яка наступ-
|
||
на
зупинка?
|
|||
Будьте
добрі, дядя, подвинь-
|
Будь
ласка (прошу Вас), будьте до-
|
||
тесь!
|
брі,
посуньтеся!
|
||
Пацан,
до якої години працює
|
Агов,
юначе, до котрої години пра-
|
||
общественний
транспорт?
|
цює
громадський транспорт?
|
||
Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".
Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)
Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.
Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках( докладніше досвід роботи та рекомендації подано у статті "Організаційний момент на уроці української мови та літератури:теорія, практика, інновації").
Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС","Мнемотур","Дерево рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан (сенкен, синквейн) ( докладніше досвід роботи з цією стратегією та рекомендації щодо використання сенканів на різних етапах уроку подано у статті"Сенкан на уроці української мови та літератури" ).
На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення учнів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.
Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.
Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.
Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).
В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова”, творча група створила проект „Хто ти? ”. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів.
Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.
Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:
- Слухайте, друзі, що ви робите?
Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”
Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”
А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”
Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.
Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у олімпіадах і конкурсах. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .
Педагогічне кредо. Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Сіяти розумне, добре, вічне…
Опис досвіду роботи
.
Робота вчителя – цікава та багатогранна. Це пошук власного нового стилю, реалізація нових педагогічних можливостей в умовах впровадження Державного стандарту.
Вимоги сучасності до якості знань учнів, орієнтація навчального процесу на вироблення у молодої людини вміння на основі здобутих знань самостійно аналізувати процеси, явища в житті спонукають нас, учителів, шукати такі форми і методи роботи, які допомогли б будувати навчальний процес на основі активної пізнавальної діяльності школярів. Таким чином, особливого значення у педагогічній діяльності надаю реалізації принципу активності учня на уроці. Тому декілька років поспіль працюю над проблемою « Формування в учнів критичного мислення та творчих здібностей шляхом особистісно- зорієнтованого навчання та застосування інноваційних технологій».
В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.
У своїй роботі велику увагу приділяю особистісно орієнтованому навчанню, головним принципом якого є визнання, усвідомлення індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності як людини, його розвитку не як колективного суб’єкта , але, насамперед, як індивіда з неповторним суб’єктивним досвідом, сукупністю психічних, культурологічних рис. При цьому метою уроків ставлю відкриття неповторного „Я” кожної дитини, створення умов для її самореалізації.
Одну з основних функцій учителя у стимулюванні дій учнів для досягнення поставленої мети вбачаю у створенні умов для включення вихованців до пізнавальної діяльності, у забезпеченні емоційної підтримки дітей під час роботи, створення ситуації успіху для кожного з них, у забезпеченні загального позитивного емоційного фону.
У своїй роботі використовую наступні способи активізації пізнавальної діяльності учнів:
Для успішного розв’язання таких завдань використовую нетрадиційні форми організації навчально-виховної діяльності учнів. Адже, незвичне, нове збуджує прагнення до пізнання, активізує розумову діяльність, викликає захоплення.Практикую різні форми нетрадиційних уроків: урок-мандрівка, урок-зустріч з поезією, урок-діалог, урок-автограф, урок- дискусія, урок-брейн-ринг та інші. На таких уроках учень є центральною фігурою: як дослідник, як оповідач, як ініціатор дискусії, як активний учасник групи, як консультант.
З метою активізації пізнавальної діяльності на уроках української мови та літератури використовую інноваційні технології кооперативного навчання (робота в парах, робота в малих групах) і технології колективного групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, навчаючи-учусь, дерево рішень); технології ситуативного моделювання (ділові ігри, рольові ігри); технології опрацювання дискусійних питань (займи позицію, неперервна шкала думок, дискусія, дебати).
Велику увагу приділяю мотивації навчання, яка фіксує увагу учнів на проблемі та викликає інтерес до теми уроку, активізуючи наступну пізнавальну діяльність. Для цього використовую методи та прийоми: "Уявімо ситуацію", "Проблемне питання", "Відстрочена відгадка", «Робота з епіграфом уроку»"Розгадування шифрограм" тощо.
Так, на уроці української літератури у 10 класіна тему "Повість М. Коцюбинського "Тіні забутих предків." Поетичне змалювання кохання Івана та Марічки (Карпатських Ромео та Джульєтти)" розмірковуємо над тим, чи існує проблема нерозуміння почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і які шляхи її розв’язання бачать учні. Протягом уроку діти збирають аргументи щодо власної позиції з цього питання, висловлюють думки та відстоюють їх, сприймають та оцінюють світ, розмірковують не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями.
Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках використовую різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання , письмо, говоріння , читання.
Розвиваю вміння коректно вести навчальний діалог. Практикую різні за характером діалогічні висловлювання: діалог-обмін думками , діалог –розпитування , діалог-спонукання , діалог етикетного характеру.
Ефективним засобом формування комунікативної компетентності вважаю ситуативні завдання, які використовую у певній послідовності з урахуванням теми , змісту , етапу уроку, підготовленості класу. Так, наприклад, на уроці за темою «Усна відповідь на лінгвістичну тему» пропоную учням наступну ситуацію: «Уявіть, що ваші батьки зацікавилися, для чого вам вчити словосполучення?». Дайте усну відповідь на поставлене запитання.
На уроках рідної мови використовую текстовий матеріал з елементами новизни , який відповідає віковим особливостей дітей , є цікавим для них , викликає пізнавальну активність. Навчаю знаходити свої помилки та помилки товаришів , самостійно аналізувати їх , аргументувати свої міркування.
Уроки літератури є плодотворним ґрунтом для формування умінь вести бесіду, вирішувати проблемні завдання. У кожному творі є художня деталь , яка збудить уяву читачів , змусить задуматись , провести аналогії з сучасним життям.
Так , наприклад, вивчаючи твір Бориса Грінченка «Каторжна», пропоную написати листа Докії чи її батьку, мачусі, дати їм цінні поради. Діти залюбки виконують такі творчі завдання.
На уроках української літератури пропоную учням уявити себе журналістами, взяти інтерв’ю у батьків на теми, пов’язані з вивченням того чи іншого художнього твору. Наприклад, як би вчинили ваші батьки, уявляючи себе на місці матері й батька героїні поеми Т. Шевченка «Катерина».
Корисним засобом формування комунікативної компетентності є дискусія, у процесі якої діти розмірковують , вчаться аргументовано доводити свою думку, шукають істину. Наприклад , обговорюючи новелу В.Винниченка «Момент», запитую в учнів: «Чи може щастя бути миттєвим?». Такі завдання мають виховний вплив на школярів, бо так їм доводиться задумуватися над багатьма питаннями, які хвилюють людину.
Залучення вихованців до активного пізнання формує високодуховну особистість, її життєву компетентність.
Дієвим засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, вважаю, є творчі завдання. Вони дають можливість розвивати творчі здібності, пошукові , дослідницькі, розвивають пізнавальний інтерес до предмета, формують глибокі міцні знання. Пропоную такі творчі завдання: скласти кросворд,придумати вправи з ключем, підібрати світлини та ілюстрації, написати рецензію, підготувати буклет (інформаційний, рекламний), створити буктрейлер та інші.
Для формування творчої компетентності учнів застосовую методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів є:
метод емпатії (перевтілення): учні мають можливість осягнути почуття іншої людини (Уявіть, що ви… .);
метод придумування (Напишіть власне закінчення твору, який щойно прочитали);
метод евристичних питань за змістом твору.
Пропоную учням на уроках української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів :
дописати віршовані рядки;
дібрати якнайбільше означень до поданого слова (наприклад: день – похмурий, незабутній, …) чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словами (наприклад: вітер дме, завиває, співає …);
«зазирни у словник » (вводжу у мову незнайомі слова, значення яких учні розкривають самі);
реклама прочитаної книжки;
словесне малювання (кольорами зобразити настрій героя твору);
написати твір за початком.
Формуванню творчої компетентності сприяє використання елементів рольової гри під час аналізулітературного твору, наприклад, рольове читання, розігрування діалогу між героями твору. Такі завдання допомагають розвивати творчі здібності школярів і спонукають їх глибше усвідомити зміст твору.
Проводжу й дослідницьку роботу . На урокиукраїнської мови та літератури учні готують інформаційні хвилинки: «Цікава граматика», «У країні Морфології», «З історії слів», «Літературні новини», «Чи знаєте ви…?». До уроків літератури виконують завдання: дослідити художні засоби твору, історію написання, заповнити «Паспорт твору» та інші.
Як засіб розвитку рефлексії, практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським: «Чого навчає цей твір?», «Як би ви вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні випадки в наш час?». Так формуються комунікативні та мотиваційні компетентності.
Дбаючи про розвиток критичного мислення дітей, пропоную завдання проблемно–пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень; ставлю запитання, які спонукають до роздумів про філософію життя, до активного співробітництва учителя з учнем, формують уміння вирішувати проблеми, виховують особистісні якості.
Наприклад, деякі з них :
Поміркуйте і скажіть, чи може зовнішній портрет людини охарактеризувати її внутрішній світ? ( Життєвий та творчий шлях Л. Українки , 8 клас)
Чи псує людину добробут, власність, багатство? (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я »,10 клас)
Як ви вважаєте, чи може людина в сучасному світі стати « пропащою силою» ? ( П. Мирний « Хіба ревуть воли, як ясла повні»,10 клас)
Під час уроків української мови пропоную учням завдання, які формують певне ставлення та конкретні навички , потрібні для позитивної поведінки, збереження та саморозвитку здоров’я, що є особливістю соціальної компетентності. Наприклад, навчальний діалог « Поговоримо про небезпеку» . Або, скориставшись словами з довідки, сформулюй правила надання першої невідкладної допомоги ураженому електричним струмом : електрика, гумовий килимок, провід, дерев’яна дощечка, відключити, відвести. До якої групи слів за вживанням ти звертався?
Пропоную дітям текст, на основі якого потрібно написати поради щодо загартовування, використовуючи дієслова наказового способу.
Одним із найголовніших завдань викладання української мови та літератури є підвищення культурної компетентності учнів і виховання любові до рідного слова, поваги до історії народу, його звичаїв, традицій.
На уроках використовую різноманітний матеріал краєзнавчого та літературознавчого характеру. Добираю тексти про видатних людей, про досягнення культури, про соборність України, її історичне минуле. Наприклад, для вибіркового переказу наукового стилю у 9 класі пропоную учням текст про значимість декоративно-ужиткового мистецтва в Україні. Або, для написання семестрового диктанту,обираю текст « Запорозькі козаки». Використовую у викладанні свого предмета різні твори мистецтва : музику ( для емоційного сприйняття уроку ), живопис ( для написання творчих робіт ), кіномистецтво.
Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є використання міжпредметних зв’язків. Різноманітні й багатогранні зв’язки з історією, географією, світовою літературою, мистецтвом, музикою сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови та літератури.
Використання міжпредметних зв’язків на урокахукраїнської мови у вигляді дидактичного матеріалу практично має безмежні можливості. Практикую проведення тематичних уроків української мови. Наприклад: « У світі тварин. Пунктуаційний практикум: розділові знаки при однорідних членах речення» (8 клас), «Мальовничий Київ. Систематизація знань про складне речення» (11клас) та інші.
Для формування культурної компетентності практикую інтегровані уроки. Наприклад, для учнів 11-го класу проводжу інтегрований урок з української мови та літератури «Урок – роздум про складне речення та складність життя ( Тема. Складне речення. Основні пунктограми у складному реченні)» на матеріалі життя та творчості Григорія Сковороди. Для учнів 9-го класу - урок «Складне речення. Живопис. «Гайдамаки» Т.Шевченка». Інтеграція сприяє розвитку вміння бачити синтез мови, літератури, живопису, пісні, музики; удосконалює навички синтаксично аналізувати речення-афоризми, виразно читати твори Кобзаря, Г. Сковороди, виховує художній та естетичний смак.
Таким чином мотивую роль рідного слова у житті учнів, сприяю розвитку їх духовності, культури, формую принципи толерантності.
Ефективним для формування життєвої компетентності вважаю метод проектів, який орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів, формує пізнавальну активність учнів. Практикую підготовку міні-проектів на уроках, де вивчаються значні теми (оглядові): "Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття" (10 клас), "Становлення давньої літератури" (9 клас) та інші.
Типи проектів різні:
•творчі (ілюстрації до творів, власні вірші);
•ігрові ( наприклад, реклама книги);
•інформаційні (наприклад, "Хто такий Г. Сковорода");
•дослідницькі (наприклад, "Відкриваю М. Коцюбинського". Імпресіоністична поетика новели "Інтермеzzо").
Яскравим проектом, організованим мною, цього року стала робота на тему «Ти наше диво калинове, кохана українська мово…», діти підібрали найголовніші, на їхню думку, та найцікавіші відомості про українську мову та оформили зібраний матеріал у вигляді виставкових експозицій. Виконані роботи доречно прикрасили кабінет української мови та літератури.
Однією з умов завершення роботи над проектом є створення презентації, зокрема комп’ютерної (у програмі Power Point), ефективним є складання опорних схем, таблиць.
Особистість, яка володіє технологіями та інформацією, має інший стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникає, до організації своєї діяльності.
Використання ІКТ на уроках української мови та літератури дозволяє формувати та розвивати в учнів компетентності: інформаційної, комунікативної, полікультурної, саморозвитку та самоосвіти. Під час проведення уроків використовую презентації, відеоролики тощо, які на уроках словесності сприяють активізації уваги учнів.
Одним із методів роботи, що сприяє розвитку пізнавальної активності учнів є гра. За словами В. Сухомлинського, гра завжди є величезним вікном, через яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень та понять про довколишнє середовище. Саме ігри надають можливість ефективної організації взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їхнього спілкування з елементами змагання, безпосередності, інтересу. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвиваються увага, потяг до знань.
Використовую такі види ігор:
На уроках української мови використовують такі, наприклад, дидактичні ігри:
До теми «Прикметник».
Орфографічний бар’єр.
Від поданих географічних назв утворити прикметники.
Сиваш, Гадяч, Рига, Люксембург, Чехія, Чикаго, Кременчук.
Словотвірний бар’єр.
Від наведених пар слів утворити складні прикметники.
Широкий, поле; машина, будувати; шістнадцять, поверх; синій, око; мова, стилістика;
Лексичний бар’єр.
З’ясуйте лексичне значення поданих прикметників.
Картатий, довготелесий, крислатий, звитяжний.
Морфологічний бар’єр.
Провідміняти прикметники.
Колючий, свіже, Василів, широколиций.
Синтаксичний бар’єр.
Визначити синтаксичні функції прикметників у тексті.
Її можна ламати, губити, сушити, забивати, на ній можна ходити і вона може бути дірявою (голова).
Їх можна гріти, умити, опустити, скласти. Вони можуть бути золоті (руки).
Ним можна крутити, його можна дерти, на ньому можна щось зарубати (ніс).
Їх можна розвісити, опустити, нашорошити (вуха).
Прочитавши текст учні повинні сформулювати до нього шість журналістських запитань: що ? де ? коли ? як ? чому ? навіщо ?
Велику увагу приділяю домашньому завданню. При цьому, обдумуючи напередодні уроку його зміст та обсяг, керуюсь такими правилами:
1.Не переобтяжувати школярів.
2.Не дублювати жодного завдання, виконаного під час уроку.
3.Одне (або єдине) із завдань має бути творчого характеру.
4.Завдання має бути цікавим і корисним.
5.Перевірку здійснюю через систему вправ, завдань (часто — дискусійного характеру).
Наприклад, після знайомства з біографією письменника пропоную знайти факти з життя і творчості письменника, про які не згадувалося на уроці. Під час знайомства зі змістом твору учні не лише виписують цитати до образів, визначають проблеми, а й будують схеми, складають систему запитань і завдань, тести, обираючи певний напрямок (образ, жанр, композиція, проблематика, ідейна спрямованість твору). На наступному уроцірезультати «досліджень» презентуються, обговорюються та оцінюються.
Домашні завдання поділяю на «обов`язкове»і «за бажанням». Виконуючи завдання «за бажанням», учні проявляють свої індивідуальні здібності, висловлюють своє ставлення до проблем, порушених у творі. Так, наприклад, пропоную учням написати лист письменнику, дописати епілог до твору,враховуючи жанр і стиль письменника, намалюватиілюстрацію до твору, описати дощ прозовою чи віршовою мовою та інше.
Вважаю, що для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позаурочна робота. З метою підвищення інтересу учнів до предметів українська мова і література, формування прагнення вивчати їх, розвитку пізнавальної активності учнів, виховання поваги і любові до рідного слова систематично організовую роботу учнів щодо випуску стінної предметної газети, приймаю активну участь в організації та проведенні тижнів педмайстерностів вчителів української мови та літератури, щорічно організовую різні за формою позакласні заходи до Дня української писемності, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських днів та до роковин від дня народження видатних українських митців слова.
2023/24 навчального року у рамках тижня організувала та провела наступні заходи:
1. Тематична виставка «Мова – духовне багатство народу», на якій серед інших експонатів були представлені стінгазети, виготовленні учнями, що мали можливість висловити свої почуття до мови саме в такий спосіб;
2. Святковий квест «Велична, щедра і прекрасна мова», присвячений Дню української писемності та мови. Під час заходу учні в урочистій атмосфері пригадали історію виникнення цього свята, вшанували пам’ять про Нестора-Літописця та вирушили на пошук скарбу – послання з минулого зі свідченням надзвичайно вагомої ролі мови для існування української нації та й будь-якого народу загалом. Завзято, весело змагаючись під час виконання різноманітних завдань пошуку, учні разом із гостями заходу пригорнулись ще раз до невичерпного скарбу – мови нашого народу, її надзвичайно багатого, різнобарвного словникового складу , зразків усної народної творчості – приказок, скоромовок, загадок, пісень.
3. Творча майстерня. Виготовлення декупажнихробіт на тему «Ти наше диво калинове, кохана українська мово…» . Це був заключний етап роботи творчої групи над проектом на тему «Мова наша калинова», де учні акцентували увагу своїх однокласників на найголовніших, на їхню думку, найцікавіших відомостях про українську мову та оформили зібраний матеріал у вигляді виставкових експозицій, виконаних у техніці «декупаж».
На позаурочних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. Прагну, щоб організовані мною форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей, усвідомлення традицій нашого народу.
Крім того, систематично проводжу консультації, індивідуальні заняття з ліцеїстами.
Щороку готую обдарованих учнів до участі в олімпіаді. Цього року у І етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури взяли участь такі здобувачі освіти: Олійник Катерина, Андрухович Артем, Мазуренко Валерія.
Неодноразово організовувала участь учнів у Всеукраїнській грі «Соняшник».
З метою підвищення професійного рівня беру участь у засіданнях методичного об’єднання , педагогічних читаннях, засіданнях круглого столу, на які неодноразово готувала виступи.
2023-24 навчального року підготувала:
- виступ на педраді «Новий Закон України «Про освіту». Культурні компетентності
круглий стіл «Компетентності – обговорення, тлумачення, звикання до нових підходів»;
методичний бюлетень «Вікові особливості учнів старших класів. Урахування їх у навчально-виховній роботі».
Постійно займаюся самоосвітою, читаючи фахові періодичні видання та методичну літературу. Самостійно розробляю тестові, різнорівневі завдання з української мови і літератури для поурочної перевірки знань учнів та тематичного оцінювання. Виготовляю дидактичний матеріал до уроків, картки індивідуальної перевірки знань.
Саме робота на уроках української мови та літератури, позаурочна робота допомагає педагогу в повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудовий актор, другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвертий — сценарист... Скільки дітей — стільки й талантів. Важливо помітити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непересічної, неповторної, яскравої.
А винагородою за розуміння і підтримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з випускниками. Якщо ти відчуваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього — ти відбувся як учитель.
Немає коментарів:
Дописати коментар