СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ІЗ ТВОРІВ «КОБЗАРЯ»
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. («Заповіт») Якби розказати Про якого-небудь одного магната Історію-правду, то перелякать Саме б пекло можна. («Іржавець») Невесело на світі жить, Коли нема кого любить. («Княжна») Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає, Як широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась. («Княжна») Розкажи, як у полі на могилі Вовкулак ночує, А сич в лісі та на стрісі Недолю віщує, Як сон-трава при долині Вночі розцвітає… («Княжна») Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить, Людей і господа любить. («В неволі тяжко, хоча й волі…») Благаю бога, щоб печаль Тебе довіку не збудила, Щоб у палатах не найшла… Щоб бога ти не осудила І матері не прокляла. («Не кидай матері! – казали…») Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отоді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… («Заповіт») І не знаю, де дінуся, Де я пригорнуся. («Три літа») Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини. («Маленькій Мар’яні») Розкажи ж ти нам, Степане, Про свою недолю, Бо й я таки гуляв колись В турецькій неволі. («Дума») Довго-довго стояла Ярина Та дивилась, чи не вирне Знову комашина Із куряви. («Невольник») Та хоч крізь сон подивлюся На ту Україну, Де ходили гайдамаки З святими ножами. («Гайдамаки») Ще на Україні веселі І вольнії пишались села Тойді, як праведно жили Старий козак і діток двоє… («Невольник») Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите. («Іван Підкова») Жита похилились, Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла…(«До Основ’яненка») Виспівує та щебече, Поки місяць зійде, Поки тії русалоньки З Дніпра грітись вийдуть. («Причинна») Утопився б молоденький, Щоб не нудить світом. («Думка» «Тяжко-важко в світі жити») Нема кому розпитати, Чого плачуть очі; Нема кому розказати, Чого серце хоче. («Думка» «Нащо мені чорні брови») Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. («Тарасова ніч») З жонатими, з парубками Пила та гуляла, Поки лихо не спіткало, Поки не та стала… («Утоплена») Кляне мати Той час і годину, Коли на світ породила Нелюбу дитину. («Утоплена») Недавно я поза Уралом Блукав і Господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало. («Марку Вовчку») Учітесь, читайте І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь, Бо хто матір забуває, того бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. («І мертвим, і живим…») Заховаю змію люту Коло свого серця, Щоб вороги не бачили, Як лихо сміється…(«Думи мої, думи мої») Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити. («Тополя») Поки півні не співали, Умийся водою. («Тополя») Коли живий козаченько, То зараз прибуде. («Тополя») Скажи йому, моє серце, Що сміються люде, Скажи йому, що загину, Коли не прибуде. («Тополя») Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили! («Гайдамаки») Якби не він спіткав мене При лихій годині, Давно б досі заховали В снігу на чужині. («Гайдамаки») Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить… («Гайдамаки. Галайда») Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить Або чорнобрива в гаю заспіває… («Гайдамаки. Галайда») Куди, каже, хилить доля, Туди й треба гнуться, – Гнуться мовчки, усміхаться, Щоб люде не знали, Що на серці заховано, Щоб не привітали. («Гайдамаки. Галайда») Їй Ярема розказував, Як жить вони будуть Укупочці, як золото І долю добуде, Як виріжуть гайдамаки Ляхів в Україні, Як він буде панувати, Коли не загине. («Гайдамаки. Титар») Із-за лісу, з-за лиману, Місяць випливає, Червоніє, круглолиций, Горить, а не сяє, Неначе зна, що не треба Людям його світу, Що пожари Україну Нагріють, освітять. («Гайдамаки. Свято в Чигирині») А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. («Гайдамаки. Треті півні») Слухай те ж, щоб дітям потім розказать, Щоб і діти знали, внукам розказали, Як козаки шляхту тяжко покарали За те, що не вміла в добрі панувать. («Гайдамаки. Треті півні») Треба крові, брата крові, Бо заздрю, що в брата Є в коморі і на дворі, І весело в хаті. («Гайдамаки. Гупалівщина») Оті ляхи, що там лежать, І Оксану вкрали. («Гайдамаки. Гупалівщина») А того, того й не знає, Що його Оксана То тім боці за Тікичем В будинку з панами, З тими самими ляхами, Що замордували Її батька. («Гайдамаки. Бенкет у Лисянці») Поки хлоп’ята танцювали, Ярема з Лейбою прокрались Аж у будинок, в самий льох. («Гайдамаки. Бенкет у Лисянці») Ох, якби я знала, Що побачу його ще раз, Що побачу знову… («Гайдамаки») Може, бог за те й карає, Що я полюбила, – Полюбила стан високий І карії очі, Полюбила, як уміла, Як серденько хоче. («Гайдамаки») Галайдою Яремою Себе називає Той, що привіз. («Гайдамаки. Лебедин») Крові мені, крові! Шляхетської крові, бо хочеться пить, Хочеться дивитись, як вона чорніє, Хочеться напитись…(«Гайдамаки. Гонта в Умані») Гонта, горем битий, Несе дітей поховати, Землею накрити, Щоб козацьке мале тіло Собаки не їли. («Гайдамаки. Гонта в Умані») Угадала стара мати, Та не все вгадала, Знать, забула, що колись-то Сама дівувала. («Мар’яна-черниця») Укороти, боже, молодому віку Тому, хто не має талану любить. («Мар’яна-черниця») Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. («І мертвим, і живим…») І темними улицями, де менше горіло, поніс Гонта дітей своїх, щоб ніхто не бачив, де він синів поховає І як Гонта плаче. («Гайдамаки») Давно те минуло, як тими шляхами, Де йшли гайдамаки, – малими ногами Ходив я, та плакав, та людей шукав, Щоб добру навчили. («Гайдамаки») А я поки до своїх вернуся Та доведу вже до краю, Доведу – спочину Та хоч крізь сон подивлюся На ту Україну, Де ходили гайдамаки З святими ножами, – На ті шляхи, що я міряв Малими ногами. («Гайдамаки») Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав, Про Коліївщину, як колись бувало, Як Залізняк, Гонта ляхів карав. («Гайдамаки») Якби-то найшли те, що там схоронили, – Не плакали б діти, мати не журилась. («Розрита могила») А я стою похилившись, Думаю, гадаю, Як то тяжко той насущний Люди заробляють. («Сон») Коли б вже швидше розкопали, Тойді б у рай нас повпускали, Бо так сказав Петрові бог. («Великий льох») Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! («На вічну пам'ять Котляревському») Так воно не знає, Чого наймичка сльозами Його умиває. Не зна Марко, чого вона Так його цілує, Сама не з’їсть, і не доп’є, Його нагодує. Не зна Марко, як в колисці Часом серед ночі Прокинеться, ворухнеться – То вона вже скочить… («Наймичка») Якби йому Богдан оце У руки попався, У москалі заголив би, Щоб знав, як дурити Правительство! («Великий льох») Спи ж, повитий жидовою, Поки сонце встане, Поки тії недолітки Підростуть, гетьмани. («Чигрине, Чигрине…») Кіп із вісім заробила Й Маркові купила Святу шапочку в пещерах У Йвана святого, Щоб голова не боліла В Марка молодого. («Наймичка») Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні, Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. («Мені однаково, чи буду…») ...Тричі наймичку у Київ Катря проводжала Так, як матір, і в четвертий Провела небогу Аж у поле, до могили, І молила бога, Щоб швиденько верталася, Бо без неї в хаті Якось сумно, ніби мати Покинула хату. («Наймичка») Цигане мовчки дивувались, Поки поснули, де хто впав. («Відьма») Виступав щербатий місяць з-за могили І на шатро мов позирав, Аж поки хмари заступили. («Відьма») Бач, і сирота, А всім була навдивовижу. Бувало, вигляне із хижі, Як тая квіточка з роси, Як теє сонечко з-за хмари. («Москалева криниця») Стогнуть, плачуть; один просить, Другий проклинає; Той молиться, сповідає Гріхи перед братом, Уже вбитим. («Гайдамаки. Бенкет у Лисянці»)

ДПА 2019 диктант методичні рекомендації

ДПА-2019 для 9 класу в Україні: обов'язкові предмети, зміни та новини 26.06.2018, 13:54, Новини 20190 Після закінчення дев'ятирічки українським школярам належить перший в їх житті випробування, яке потребує відповідальної і тривалої підготовки. Мова йде про ДПА – підсумкової атестації, яка проходить на загальноукраїнському рівні і є обов'язковою умовою для отримання документів про закінчення середньої школи. Звичайно, даний тип іспиту не так складний, як ЗНО але й він змушує більшу частину учнів нервувати і хвилюватися. По-перше, після здачі ДПА можна зрозуміти, чи готовий школяр до випускних іспитів в 11 класі. По-друге, результати ДПА можуть стати підставою для розподілу учнів у профільні класи старшої школи. А-третє — ці іспити є індикатором роботи вчителів. Саме тому, побоюючись поганих результатів, педагоги змушують дев'ятикласників щодня практикуватися у вирішенні квитків та освоєнні нових тим. Втім, як показує практика, більшість українських дев'ятикласників здають ДПА цілком непогано. Головне – приділити підготовці хоча б кілька годин на тиждень. Щоб відчути себе впевнено, варто уважно ознайомитися з порядком проведення ДПА і отримати уявлення про те, як буде проходити іспит, за яким принципом виставляються оцінки, і які завдання можна зустріти в квитках. Саме ці аспекти екзаменації для дев'ятикласників у 2019 році ми постараємося викласти в цій статті! ДПА-2019 для 9 класу в Україні: обов'язкові предмети, зміни та новини Підготовку до ДПА варто почати задовго до закінчення дев'ятого класу! Яким буде ДПА-2019? Існує думка, що ДПА в 2019 році доведеться здавати так само, як і ЗНО: в централізованому порядку, затвердженими на рівні Міносвіти України завданнями і квитками. В результаті школяр отримає сертифікат, на підставі якого можна потрапити в профільний клас коледжу або гімназії. Також ходять чутки, що без сертифіката загальноукраїнського ДПА з високими відмітками можна буде продовжити навчання в школі з добрим педагогічним складом – нібито учням з низькими балами запропонують вчитися в непрестижних закладах. Поспішаємо порадувати дев'ятикласників і їх батьків – такі нововведення, звичайно, можуть втілитися в життя, але вже точно не в 2019 році. Нові освітні норми стануть можливими лише тоді, коли в дев'ятий клас перейдуть діти, тільки недавно надійшли в школу. Їм доведеться здавати іспити після кожної освітньої сходинки абсолютно по-новому – перехід на другу (5-й клас) і третю (10-й клас) шкільну освітню ступінь буде передувати ЗНО, що відкриває двері в престижні профільні школи. Вже в 10-11-х класах учні почнуть проходити спецпредмети, щоб потім приділяти загальноосвітніх дисциплін як можна менше уваги, зосередившись у Вузі на специалитете. У 2019 році готуватися до ДПА можна, орієнтуючись на такий регламент: атестація після дев'ятого класу проходить на базі навчального закладу, в якому навчаються школярі – їхати в централізовані пункти і писати іспит у незнайомих стінах з комісією не доведеться; ДПА проводитиметься в письмовому вигляді відповідно до вимог, сформульованих Міністерством освіти і науки України. Дане відомство регламентує загальний підхід, формат, освітній стандарт і програму. Що стосується наповнення квитків, шкільна комісія розробляє їх самостійно; період екзаменації і конкретні дати для кожного предмета визначає педрада і керівництво школи. Цю інформацію повинні довести до відома учнів до 05.04.2019; на экзаменацию у вигляді обов'язкового ДПА виносяться українська мова та математика; ще один предмет учні повинні здавати за власним вибором – це може бути українська література, зарубіжна література, іспит з англійської, французької, німецької або іспанської мови, історія України та всесвітня історія, правознавство, географія, атестація з біології, інформатики, хімії або фізики; у навчальному закладі, в якому викладаються мова та література представників національних меншин, вони також можуть бути винесені в якості третьої вибіркового іспиту ДПА; оцінка за ДПА впливає на підсумкову оцінку в атестаті школяра – при заповненні документа про середню шкільну освіту вчителя дивляться на річні оцінки та ДПА, так що в якості вибіркового предмета можна взяти той, який потребує виправлення. ДПА-2019 для 9 класу в Україні: обов'язкові предмети, зміни та новини Не лінуйтеся при підготовці до ДПА, і зможете виправити річні оцінки Кого звільнять від іспитів після 9 класу? Регламент цієї форми атестації припускає, що деякі категорії учнів можуть отримати від неї звільнення. Отже, ДПА не зобов'язані здавати: школярі, які навчаються та проходять лікування в інтернаті, санаторії, профілакторії, реабілітаційному центрі або класі з інклюзивним ухилом. До цієї групи відносяться учні з серйозними порушеннями мови, слуху, зору, з проблемами психічного розвитку або порушеннями функцій руху. Підтвердити статус інваліда слід довідкою з висновками медичної комісії; школярки, які перебувають у відпустці соціального типу (тобто допологову відпустку, а потім відпустку по пологах і догляду за малюком). Підтверджуючим документом є заява від учениці (або її батьків, якщо неповнолітня дівчинка), а також довідка з жіночої консультації; випускники, які беруть участь у змаганнях, змаганнях, зборах, виставках і творчих конкурсах міжнародного рівня. В учня має бути запрошення, в якому прописані ключові дати; учні приймають участь в олімпіаді або науковому конкурсі, який проводиться на міжнародному рівні. Школяр, який задіяний у такому заході, отримує звільнення від атестації олімпіадного предмету; діти, постраждалі від форс-мажорних обставин. Якщо на території було оголошено надзвичайний стан або сталося стихійне лихо, екзаменування скасовується; школярі, які беруть участь у третьому етапі Всеукраїнської Малої академії наук (звільнення від ДПА стосується лише предмета, представленого на конкурсі); випускники з сертифікатом з іноземної мови, виданими відповідно до міжнародних правил. У звичайній школі для звільнення від ДПА з іноземної мови досить сертифіката рівня В1 а школярі, які вивчають мову поглиблено, повинні показати сертифікат рівня В2. Зміст квитків та організація іспиту Тепер дамо коротку характеристику ДПА з тих предметів, які входять в обов'язкову і вибіркову частину атестації в 2019 році. ДПА з української мови ДПА-2019 для 9 класу в Україні: обов'язкові предмети, зміни та новини Українська мова — один з двох обов'язкових предметів при здачі ДПА Іспит з української мови належить здавати кожному школяреві на території України, який не має офіційного звільнення від атестації. ДПА з української мови проходить у письмовій формі – це диктант, який дозволить комісії перевірити, чи може школяр дотримуватися правил орфографії, пунктуації та граматики, а також оформляти роботу згідно критеріям. Давайте докладніше розглянемо регламент даного мовного ДПА: на диктант і самоперевірку відводиться 1 година; для проведення диктанту вибирається текст з 160-170 слів; перед початком диктанту вчитель зачитує текст цілком і пояснює його зміст та особливості правопис складних слів, а також лексичні моменти, які можуть бути незнайомі учням; диктант проводиться з додержанням усіх правил диктування – кожне нове речення читається повністю, потім повторюється з виділенням частин, а в кінці — ще раз зачитується цілком; вчитель зобов'язаний повідомити учням, коли пропозиція йде з нового абзацу; після закінчення диктанту текст ще раз зачитують в повному обсязі, щоб учні могли перевірити себе і виправити можливі помилки. Бали за ДПА виставляються наступним чином: орфографічні та пунктуаційні помилки мають однакову вагу; якщо помилка була допущена декілька разів в одному і тому ж слові, бали віднімаються також, як за одну помилку; якщо учень допускає однотипні помилки в різних словах, то бали віднімаються за кожну з них; якщо учень помилився в написанні слова або знака пунктуації за правилами, що не входять до програми 9-го класу, то помилка не враховується; помилки диктанту слід розрізняти грубі і негрубі (до останніх відносяться правила написання слів-винятків, заміна розділових знаків тощо); помарки і виправлення не вважаються помилками, якщо їх не більше 5 штук; 6 і більше правок означають, що робота отримає на один бал менше. Відсутність помилок і виправлень дозволить школяреві отримати 12 балів, наявність однієї негрубої помилки – 11 балів, однієї грубої помилки – 10 балів, за однією грубою і негрубої помилки – 9 балів, не більше трьох помилок – 8 балів, не більше чотирьох – 7 п'ять-шість помилок – 6 від семи до восьми – 5 дев'ять-десять помилок – 4 одинадцять-дванадцять – 3 тринадцять-чотирнадцять – 2 від п'ятнадцяти помилок і більше – 1 бал. Задовільну оцінку (і право вчитися далі) отримують школярі, які допустили не більше 10 помилок.

 

Як навчити дитину самостійно робити уроки

Іноді допомогти дітям з уроками можна, але не потрібно постійно робити все замість них. Якщо ви не хочете, щоб ваші діти виросли лінивими, неорганізованими і безвідповідальними, то важливо знати, як навчити дитину робити уроки самостійно.

Щоб змінити відношення дитини до домашніх завдань і до навчання загалом, батьки повинні дотримуватись таких порад:

1. Не перехоплюйте відповідальність за навчання дитини

Роль батьків зводиться до того, щоб направляти і підтримувати, при необхідності – допомагати дитині розібратися, але ні в якому разі не робити все замість неї. Покажіть синові або дочці, як збирати портфель, як заповнювати щоденник, в якій послідовності виконувати домашні завдання, і відійдіть в сторону.

Якщо ви перевіряєте завдання і знайшли помилку – запропонуйте дитині самій знайти і виправити її, але не давайте готових завдань. Перевірку поступово можна звести лише до факту виконання вправ: якщо задано 4 вправи, то 4 і повинні бути зроблені. З таким підходом дитина буде допускати помилки, але тільки так і сформується її відповідальність.

2. Навчіть дитину вчитися

Перші домашні завдання можуть викликати у дитини розгубленість: із чого почати? Батькам важливо навчити дитину, як правильно робити уроки. Поясніть, чому потрібно робити їх в певному порядку, проговоріть всю послідовність дій вголос, можна навіть написати і розмістити над письмовим столом невелику пам’ятку. Після цього вашій дитині залишиться лише виконати всі ці дії по кроках.

3. Правильно організуйте робоче місце

Простір, де займається уроками дитина, дуже впливає на її продуктивність. Організуйте робочу зону так, щоб у ній було достатньо освітлення, все необхідне можна було легко дістати. Приберіть усе зайве, щоб не відволікатися. Згрупуйте книги, зошити, матеріали, посібники – так знайти потрібну інформацію буде простіше. Якщо в сім’ї є кілька дітей, зробіть так, щоб вони не заважали школяреві зосередитися під час виконання домашнього завдання.

NORMADERM

Так избавиться от грибка меня научила соседка

Делай перед сном всю неделю и недуг больше не вернется

УЗНАТЬ БОЛЬШЕ→

4. Навчіть дитину відчувати час

Діти часто не відчувають час: не знають, скільки пройшло, а скільки ще залишилося. Вирішити цю проблему можна за допомогою звичайного будильника або пісочного годинника. Для початку спробуйте заміряти разом з дитиною, скільки хвилин у неї займають повсякденні справи: подивитися мультфільм, поїсти, навести лад у кімнаті, зробити домашнє завдання з математики. Ви можете пояснити, що уроки займуть стільки ж часу, як, наприклад, прогулянка з собакою.

Перед початком виконання завдань, заведіть будильник. Це налаштує дитину на роботу і допоможе не затягувати процес, адже чим довше дитина займається уроками, тим нижчою є її продуктивність. Оптимальний час для виконання домашніх завдань у старших класах – не більше 2 годин, а в початкових – не більше 30 хвилин. Далі дітям вже складно зосередитися.

5. Навчіть розставляти пріоритети

Щоб полегшити навчання, навчіть дитину виділяти головне. Наприклад, при виконанні уроків важливо вміти оцінювати:

1) обсяг заданого: що з нього зрозуміло, а що ні;

2) на які завдання піде більше часу, а на які менше;

3) що з уроків дитина зробить сама, а де їй може знадобитися допомога.

Якщо навчити дитину цього, вона буде вільніше орієнтуватися в тому, що можна зробити легко і швидко самостійно, а що можна подивитися в енциклопедії або запитати у тата або мами пізніше. Це виручить дітей на контрольних та іспитах: вони не витратять весь час на виконання лише одного, найскладнішого, завдання, а залишать його на кінець.

6. Мотивуйте

Частіше хваліть дитину за старання, за гарні оцінки, і не сприймайте це як обов’язок. Для дітей початкових класів можна використовувати дошку мотивації. На листку паперу напишіть цілі («застелити ліжко», «зробити домашні завдання», «вигуляти / погодувати собаку», «винести сміття»), поруч – день тижня. За кожне виконане завдання ставте плюсик. В кінці тижня – винагорода, наприклад похід всією сім’єю в кіно або на каток.

Можна також використовувати і такий варіант мотивації: «Ти робиш уроки – і ми всі разом йдемо гуляти / пити чай / дивитися фільм». Частіше показуйте дитині, як вона може практично застосовувати свої знання. Наприклад, вмієш додавати і віднімати – зможеш порахувати здачу в магазині.

7. Навчайте грамотно розмовляти і задавати питання

Всі діти, які йдуть до школи, вміють розмовляти, але далеко не всі вміють правильно доносити інформацію, викладати свої думки. Комусь заважає сором’язливість, а хтось просто не знає, як це правильно зробити. Вчіть дитину чітко висловлювати свою думку і правильно розмовляти з вчителем. Вона не повинна боятися задавати питання, перепитувати стільки раз, скільки потрібно, щоб зрозуміти тему і виконати завдання.

8. Допоможіть дитині подружитися з однокласниками

Для дитини дуже важливі відносини з однокласниками. Від того, як вони складуться, багато в чому залежить її впевненість і успішність. В наш час діти нерідко навчаються далеко від дому, а після уроків їх відразу забирають батьки. Однокласники не встигають близько познайомитися, подружитися – їм просто не вистачає на це часу! Тому батькам варто допомогти знайти дітям друзів у класі: запропонувати разом погуляти, запросити однокласників додому для гри та спілкування.

9. Ваші відносини – на першому місці

Не акцентуйте увагу на успішності дитини, адже це не єдине і не найголовніше в ваших стосунках. Цікавтеся життям сина чи доньки, їх захопленнями, почуттями, спостереженнями, бажаннями, друзями. Будьте не контролером для дитини, а скоріше її «вболівальником»: дізнавайтеся, як справи в школі, слухайте і підтримуйте її. Показуйте дитині, що у вас спільне життя, і що її справи не менш важливі, ніж ваші. Більше часу проводьте разом, накопичуйте загальні яскраві і щасливі спогади.

10. Пам’ятайте, що оцінки не визначають успішність дитини

Страх батьків перед поганими оцінками дитини – це, перш за все, страх за її майбутнє. Але оцінка показує лише те, як школяр засвоїв матеріал. Погані оцінки зовсім не означають, що учень ледачий, безвідповідальний і не зможе в майбутньому успішно працювати. Це говорить лише про те, що у дитини з якихось причин не виникає бажання вчитися або вона не може це робити в силу складності програми. Може, ви вибрали найкращу математичну гімназію в місті, а дитині там занадто важко?

Якщо у сина або дочки ніяк не виходить вчитися тільки на “відмінно” – це не вирок. Серед успішних бізнесменів “трієчників” значно більше, ніж “відмінників”. Вся розгадка в тому, що такі люди легше ставляться до помилок, тому що у них з дитинства виробився стійкий імунітет до них. Їхні низькі оцінки – не результат ліні або низького інтелекту, а доказ того, що в них немає інтересу до шкільної програми. Якщо це ваш випадок – спробуйте зосередити увагу дитини на тих предметах, які їй дійсно до душі.

Знання дитини виростуть якщо не робити з нею уроки

 

  60

Прислухайтеся до цих порад, якщо хочете виховати розумну дитину!

Повторюю: робити уроки з дитиною не треба! Збирати з нею портфель не треба! Запитувати «як там, в школі?» Не треба. Ви й стосунки псуєте і результат тільки негативний. Вам що, з ним більше поговорити немає про що?

У дитини обов’язково має бути особистий вільний час, коли вона НІЧОГО не робить: від 2 до 4 годин на день. Тривожні амбітні батьки дітей організовують. Гуртки, секції, мови … І отримують неврози й все, що до них додається.

У стосунках зі школою та педагогами ви повинні бути на боці своєї дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся довести до відрази до школи та навчання взагалі.

Батьки орієнтовані на оцінки. Це ще з радянських часів. Наприклад, в моєму класі вчилися два чехи та один поляк. Після однієї серйозної контрольної на зборах всі НАШІ батьки запитували про оцінки, і тільки чехи й поляки запитували щось на кшталт: «Як він себе почував? Він хвилювався?» І це правильно.

Важко сказати у кого більше психологічних проблем — у відмінника або у двієчника.

Відмінники, які беруть ретельністю і «висиджують» свої відмінні оцінки — тривожні діти зі зниженою самооцінкою.

• Якщо ваша дитина не в змозі робити уроки сама — у цього завжди є причина. Лінь тут ні до чого. Такої категорії як лінь в психології взагалі не існує. Лінь завжди розкладається на відсутність мотивації та волі.
• Серед причин, за якими дитина не робить уроки сама, може бути що завгодно: підвищений внутрішньочерепний тиск, гіпертонус, психологічні проблеми, СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність). І замість того, щоб витрачати свої вечори на спільне сидіння над підручниками — краще спробувати визначити цю причину і працювати над її усуненням.
• Є батьки, які хочуть виростити відповідальних, самостійних, успішних дітей.

І бувають батьки, мета яких — тотальний контроль над дитиною, а вже якою вона там виросте не так і важливо — головне, щоб не зривалася з повідка.

• Як часто через тривоги з приводу оцінок буквально руйнуються сім’ї, трощать стосунки, батьки та діти виявляються роз’єднані, іноді назавжди.

Психіка у підлітків і без того загострена, а місяці підготовки до ДПА стають по-справжньому чорними часом для сім’ї. Як уникнути всього цього кошмару або хоча б мінімізувати наслідки? Я думаю, зосередитися на любові й вічних цінностях. Подумати про те, що досить скоро, коли всі оцінки та іспити зітруться з пам’яті, буде важливо тільки одне — чи не втратили ви близькість, довіру, розуміння, дружбу зі своєю дитиною …

Адже можна отримати відмінно і втратити дочку. Здати ДПА, вступити синові в інститут, але вже не відновити стосунки.

Лекції про виховання дітей, поради психологів і педагогів з приводу стосунків в родині ефективні й мають сенс тільки в тому випадку, якщо самі батьки психологічно благополучні або хоча б стабільні.

БУДУЧИ нещасними людьми, ви ніяк не зможете так вибудувати стосунки з дитиною, щоб вона була щасливою. А якщо щасливі батьки, то спеціально і робити нічого не треба.
Багато хто вважає, що у них, батьків, все нормально, а проблеми тільки у їхніх дітей. І дивуються, коли в одній сім’ї виростають дві абсолютно різних дитини: одна впевнена в собі, успішна, відмінник бойової та політичної підготовки, а інша — закомплексована невдаха, агресивна, що вічно ниє. Адже це означає, що діти по-різному відчували себе в сім’ї, і комусь із них не вистачило уваги. Хтось був більш чутливим і більше потребував любові, а батьки цього не помітили.

Стежити за тим, щоб дитина була одягнена, взута і нагодована — це турбота, а не виховання. На жаль, багато батьків упевнені, що турботи досить.

ЯК ВИ спілкуватися з дитиною в її дитинстві, так вона буде звертатися з вами у вашій старості.

Коли у вас народжується дитина, ви вважаєте це дивом, ви щасливі, що стали батьками, робите все, щоб дитині було добре, радієте спілкуванню з нею, захоплюєтеся кожною дрібницею … Але ось їй виповнюється 6 або 7 років, і між вами й дитиною постає школа. Ніби в будинок приходить військком і висмикує дитя з сім’ї. Хоча, що власне, відбувається такого страшного? Ну, треба їй ходити в школу, отримувати знання у міру сил, спілкуватися, дорослішати. Навіщо ж дозволяти цьому природному процесу роз’єднувати вас? Школа менше, ніж життя, і її треба вивести за рамки ваших стосунків з дитиною.

Школа повинна навчити не тільки математики та літератури, скільки самого життя. Від школи важливо отримати не стільки теоретичні знання, скільки практичні навички: вміння спілкуватися, будувати стосунки, відповідати за себе — свої слова і вчинки, розв’язувати свої проблеми, домовлятися, розпоряджатися своїм часом … Саме ці навички допомагають впевнено почувати себе в дорослому житті та заробляти собі на життя.

Надмірне ПЕРЕЖИВАННЯ дитини через погані оцінки — це тільки дзеркало реакції дорослих. Якщо батьки спокійно реагують на двійку або невдачі в спорті, ще на якісь збої, якщо батьки посміхаються, говорять: «Мій хороший, не переймайся», то і дитина спокійна, стабільна, обов’язково вирівнюється в навчанні й знаходить справу, де у неї все виходить.

Якщо в початковій школі ваша дитина не справляється з програмою (тут кажуть, уже репетитора найняли в першому класі), якщо вам доводиться подовгу сидіти з дитиною над уроками — проблема не в дитині, а в школі. Гімназії, ліцеї. Ці заклади працюють виключно на амбіціях батьків і дбають не про дітей, а про власний престиж і вартість своїх послуг. Складніше — не означає краще! Дитина не повинна перевтомлюватися, намагатися наздогнати програму, складену педагогами, яким безперервно потрібна допомога батьків, репетиторів, інтернету і т.д. У першому класі на підготовку домашнього завдання повинно йти від 15 до 45 хвилин. Інакше ви все довго не витримаєте.

КАРАТИ ДІТЕЙ МОЖНА та іноді навіть необхідно. Але потрібно чітко розділяти дитину і її вчинок. Наприклад, ви заздалегідь домовилися, що до вашого приходу з роботи вона зробить уроки, поїсть і прибере за собою. І ось ви приходите додому і бачите картину: каструля з супом незаймана, підручники явно не відкривалися, на килимі папірці якісь валяються, а дитя сидить носом в планшеті.

Головне в цей момент не перетворюватися на фурію, не кричати про те, що «у всіх діти як діти» і про те яка вона безсовісна і безвідповідальна. Без найменшої агресії ви підходите до дитини. Посміхаючись, обіймаєте її та говоріть: «Я тебе дуже люблю, але планшета ти більше не отримаєш». Можна ще видати телефон nokia типу ліхтарик. Без будь-якого інтернету. А кричати, ображати, ображатися і не розмовляти — ось цього не треба. Дитина покарана вилученням гаджетів.

КИШЕНЬКОВІ ГРОШІ повинні бути у дитини вже років з 6 – ти. Не великі, але регулярно треба видавати суми, якими вона розпоряджається сама. І дуже важливо, щоб гроші не стали інструментом для маніпуляції. Не треба контролювати, на що дитина їх витрачає, і ставити суму траншей в залежність від її успішності й поведінки.
Не треба за дітей проживати їх життя, вирішувати, що їм робити та що ні, вирішувати за них їхні проблеми, тиснути на них своїми амбіціями, очікуваннями, вказівками. Ви ж постарієте, як вони самі жити будуть?

У всьому світі вчитися в університети йдуть тільки найрозумніші й найбагатші. Решта йде працювати, шукати себе і заробляти на вищу освіту. А у нас що?
ЯКЩО ДИТИНУ ПОСТІЙНО опікати — вона не знає, що таке нести відповідальність за свої вчинки, залишається інфантильною і ласою до будь-якої можливості порушити заборону.

Я проти постійного пильного контролю. Дитина повинна бути впевнена, що в родині її люблять, поважають і їй ДОВІРЯЮТЬ. Ось в цьому випадку вона не зв’яжеться з «поганою компанією» і уникне багатьох спокус, перед якими не можуть встояти однолітки з напруженою ситуацією в родині.

Коли я працював в школі, то в День знань говорив, що вчитися треба хоча б тому, що за роботу головою платять у багато разів більше, ніж за фізичну працю. І що вивчившись, ви зможете працювати та отримувати гроші за те, що самі любите робити.

БАРДАК В КІМНАТІ ПІДЛІТКА відповідає його внутрішньому стану. Так зовні виражається хаос в його душевному світі. Добре ще, якщо він миється … Вимагати «навести порядок» можна тільки, якщо речі дитини валяються за межами її кімнати.

Виховувати — НЕ ОЗНАЧАЄ ПОЯСНЮВАТИ, як треба жити. Це не працює. Діти розвиваються тільки за аналогією. Що можна, а що не можна, як треба і як краще не чинити діти розуміють не зі слів батьків, а виключно з їх вчинків. Простіше кажучи, якщо батько каже, що пити шкідливо, а сам не просихає — існує багато шансів, що син стане алкоголіком. Це найяскравіший приклад, але більш тонкі речі діти вловлюють і переймають не менше чуйно.

Говорити з дітьми треба про життя взагалі, а не про те, як ТРЕБА жити. Якщо ж батько може говорити з дитиною тільки про проблеми — у нього проблема.
Якщо дитина намагається маніпулювати дорослими — у неї просто невроз. І треба шукати його причину. Здорові люди не маніпулюють — вони розв’язують свої проблеми, діючи прямолінійно.

У розмові з дитиною (і не тільки) не критикуйте її, не чіпайте її особистість, не виходьте за рамки аналізу її вчинків. Говоріть не про неї, а про себе. Не «ти — поганий», а «я думаю, ти погано вчинив». Використовуйте формулювання: «Мені не подобається коли ти …», «Мені б хотілося, щоб …»

Трохи менше критики, трохи більше конструктиву і позитиву.

Дитина повинна відчувати, що батьки — це добрі, але сильні люди. Які можуть її захистити, можуть їй в чомусь відмовити, але завжди діють в її інтересах і, головне, дуже її люблять.
Лише вам вирішувати прислухатись до порад чи ні.

Інструктаж з безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул

 

ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

2.1.      Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком осінніх канікул

2.1.1.      Перед початком осінніх канікул слід чітко визначити терміни початку та завершення канікул.

2.1.2.      У разі продовження канікул телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу вихователеві або класному керівникові для визначення нового терміну канікул.

2.1.3.      Ознайомитися з планом проведення канікул у класі, навчальному закладі, брати активну участь у запланованих заходах.

2.1.4.      У разі  неможливості  за  поважних причин або сімейних обставин узяти участь у за­планованих заходах під час канікул або вчасно розпочати навчання після канікул, слід завчасно попередити вихователя або класного керівника, надавши заяву чи медичну довідку, що підтверджує обгрунтованість причини.

2.2.      Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час осінніх канікул

2.2.1.    Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

•   рухатися тротуарами і пішохідними доріжками, дотримуючись правого боку;

•   за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;

•   переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і назем­них, а за їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

•   у місцях із регульованим рухом зважати тільки на сигнали регулювальника чи світлофора;

•   виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються
інші транспортні засоби;

•   чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіч­
чях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;

•   на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на
проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;

•   у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного
або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, потрібно утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

•   категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї
ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;

•   рухатися по дорозі велосипедом можна тільки дітям, які досягли 16 років; мопеди й вело­
сипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; чітко дотримувати правил дорожнього руху;

•   водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом
і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися автомагістралями, коли поряд є велоси­
педна доріжка; рухатися тротуарами і пішохідними доріжками; їздити не тримаючись за кер­мо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;

•   для катання на інших засобах (скейтборд, самокат; ролики та ін.) обирати місце на дитячих
майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;

•   учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які отримані на уроках основ здоров'я, виховних годинах, предметних уроках;

•   перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

•   учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

•   заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (за­
пальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речови­
ни, вогнезаймисту рідину та ін.);

•   користуватися газовою плитою вдома тільки зі спеціалізованим електричним приладом для
вмикання під наглядом дорослих;

•   заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовува­ти горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пі­нопласту, поролону, полівінілу та ін.); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, фе­
єрверки, бенгальські вогні та ін.), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожек­тори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть спричинити загоряння; встановлювати стільці, крісла та ін., конструкції, виконані з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи

•   у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомих чи чужих предметів, зокрема, побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах — це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;

•   не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користу­ватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити до­рослих;не скупчуватися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;

•   під час участі в масових заходах не галасувати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не ство­рювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, дотримувати правил пожежної безпеки;

•   у разі пожежної небезпеки — наявності вогню, іскріння, диму — негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номе­ром 101, назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;

•   при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорос­лих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши свій номер телефону.

2.2.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських мі­сцях, приміщеннях, транспорті та ін. учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння та ін.:

•   під час канікул заборонено перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запо­бігання утеплення дітей;

•   категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар'єрів, напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів і попере­дження травм та загибелі дітей;

« категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;

•   уникати вживання в їжу грибів;

•   заборонено брати до рук, нюхати, куштувати незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;

•   пересуватися обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк;

•   не наближатися на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, що стирчать,т а особливо, якщо від них іде гудіння — такі проводи ще можуть бути підживлені електро­струмом;

•   не наближатися до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами — можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 м;

•   бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгой­дувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;

•   не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;

•   не наближатися до відчинених вікон, не нахилятися на перила, парапети сходинок для за­
побігання падіння дітей із висоти;

•   не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища — там
може бути отруйний газ;

•   не контактувати із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих
на сказ тварин;

•   застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров'я, виховних годинах,
навчальних уроках.

2.2.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, друзів, у замкнутому просторі приміщень із незнайомцями, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

•   не розмовляти й не контактувати із незнайомцями, у жодному разі не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;

•   не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще відповісти, що не знаєте, і швидко йти геть;

•   перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років — до 21 год, до 18-ти років — до 22 год. У темну пору року — із настанням темряви;

•   діти мають право не відчиняти дверей дому навіть представникам правоохоронних ор­ганів. Якщо незнайомець запитує, коли повернуться батьки, слід повідомити, що неза­баром — вони у сусідів, тим часом зателефонувати батькам, а двері незнайомцям не відчиняти;

•   триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або трав­ми; у стосунках із оточуючими слід поводитися толерантно;

•   не заходити в під'їзд, ліфт із незнайомцями; слід одразу кликати на допомогу, якщо незна­йомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між будинками й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти осторонь, щоб потенційний переслідувач прой­шов повз вас;

•   не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважають осіб віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути строком не більше ніж на 10 років; найсуворішим примусовим виховним заходом є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;

•   батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністра­тивному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;

•   всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» 800-500-21-80, національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей — 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

5.    Під час канікул учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфек­ційні та кишкові захворювання, педикульоз та ін.:

•   при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;

•   хворому призначити окреме ліжко, посуд, білизну;

•   приміщення постійно провітрювати;

•   у разі контакту із хворим надягати марлеву маску;

•   хворому слід дотримувати постільного режиму;

•   вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати реко­мендації лікаря;

•   перед їжею мити руки з милом;

•   не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;

•   для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране; не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а та­кож не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати іншим свій одяг;

•   не вживати  самостійно медичних медикаментів чи  препаратів,  не рекомендованих лікарем;

•   якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих поряд немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, а також зателефонувати батькам.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

3.1.            Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

 Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого     перебування.

3.2.            Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами: 101 — пожежна охорона; 102 — міліція; 103 — швидка медична допомога; 104 — газова служба, коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася над­ звичайна ситуація, а також своє прізвище, ім'я, номер свого телефону.

3.3.           За можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.