Вчитель української мови та літератури Сокорчук Лариса В'ячеславівна

середа, 7 квітня 2021 р.

Рекомендаціі МОН щодо ведення зошитів з украінської мови та літератури у 5-9 класах

Ефективність навчання залежить від чіткої та гнучкої організації освітнього процесу на уроці, від уміння вчителя врахувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та індивідуальні особливості учнів. Важливими складовими дидактики навчання є контроль та оцінювання. Від їх організації залежить ефективність управління навчально-виховним процесом і якість підготовки учнів.

Педагоги оцінюють учнів, використовуючи різноманітні методи. Це: тести, усні та письмовіроботи, контрольні роботи, перевірка письмових робіт та ведення зошитів. Надзвичайно важливим є те, щоб перед розробкою інструментів оцінювання кожен педагог чітко визначився зі змістом, структурою, кількістю, методами та вимогами, які висуваються до них.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти зумовили перегляд вимог до виконання письмових робіт та перевірки зошитів.

Методичні рекомендації розроблені на допомогу учителям української мови та літератури, світової (зарубіжної) літератури.

1. Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів

Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів

Правильне, грамотне й охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Зошити учнів 5-11 класів треба підписувати за таким зразком:

-------------------------------------------------------------------------------------------------

Зошит

для робіт з української мови (для контрольних робіт)

(літератури) (з української мови)

учня (учениці) 10-А класу

ЗОШ І-ІІІ ст. №1 міста Бердянськ

Одаріна Данііла

-------------------------------------------------------------------------------------------------

Слід звертати увагу учнів на те, що вони повинні бережливо використовувати зошит:

- не починати новий, доки не списано попередній;

- користуватися обгортками;

- не бруднити сторінок;

- не малювати на берегах;

- не виривати аркушів.

Усі записи в зошитах учні повинні виконувати з дотриманням таких вимог:

• записи виконувати кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками охайно, розбірливим почерком;

• зберігати береги з зовнішнього боку сторінки;

• вказувати дату виконання класної чи домащньоїроботи, тему уроку (слово «тема» не пишеться). Позначати номер вправи, визначати вид роботи (аналітична вправа, словниковий диктант, схема-опора тощо). У записі це має такий вигляд:

Одинадцяте лютого

Класна робота

Прислівник як частина мови

Вправа 234

!У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й лише назва роботи:

Сьоме лютого

Читання мовчки

Чорнобривці

• виклад роботи обов’язково починається на тій же сторінці, на якій написана дата;

• записи на новій сторінці починати виконувати з першого робочого рядка;

• після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять;

• креслення виконувати олівцем (у випадку необхідності – із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписувати (надписувати) ручкою;

• дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка;

• якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навкіс і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає зміні, слід охайно закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не витирати гумкою, замальовувати коректором чи брати в дужки (дужки є пунктуаційним знаком!), і далі написати правильно;

• виправлення (закреслення чи поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем!!!

Загальні вимоги до перевірки письмових робіт

Усі записи, помітки й виправлення в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Оцінка за ведення зошита, зауваження, поради, заохочення (стимулювання) виконуються червоною пастою.

Оцінка за ведення зошита виставляється після останньої роботи поточного місяця. Запис повинен мати такий вигляд:

Зошит – 10 балів

Виявлені помилки чи неправильно вжите слово учитель підкреслює (у слові закреслює скісною рискою), але не виправляє, і ставить помітку на берегах (І – орфографічна помилка, V – пунктуаційна, Л – лексична, Г – граматична, С – стилістична, З – змістова). Виправляти неправильний варіант по написаному не дозволяється.

Види письмових робіт

1. Основними видами класних і домашніхписьмових робіт учнів з української мови є:

• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна-дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);

• словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-8 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);

• навчальні диктанти, твори й перекази;

• самостійні роботи;

• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);

• складання таблиць, схем, написання конспектів(у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:

• відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;

• написання навчальних класних і домашніх творів;

• виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе, створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

• тестування;

• складання планів (простих і складних);

• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів, робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

!!! Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

Кількість і призначення учнівських зошитів

1. Для виконання основних видів класних і домашніх письмових робіт з української мовиучні повинні мати:

* 5-9 класи – по два зошити;

*10-11 класи – по одному зошиту.

2. Для контрольних робіт з української мови в учнів повинен бути один зошит.

3. Для виконання основних видів класних і домашніх письмових робіт з української та світової (зарубіжної) літератури в учнів має бути по одному зошиту.

4. Для контрольних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури використовують по одному зошиту.

5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом).

6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися протягом усього поточного навчального року.

Порядок перевірки письмових робіт

1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:

* у 5-6 класах – двічі на тиждень;

* у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць;

* у 10-11 класах – двічі на місяць.

2. Оцінки за ведення зошитів з української мови, української та світової (зарубіжної) літературивиставляють один раз на місяць окремою колонкою в журналі і враховують як поточну до найближчої тематичної атестації.

3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;

• грамотність (якість виконання робіт);

• охайність;

• уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури (української чи світової (зарубіжної)), учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

5. Ведення зошитів з української мови та літератури й світової (зарубіжної) літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

Орфографічний режим

Орфографічний режим у школі та дотримання норм оцінювання досягнень у навчанні – складова процесу навчання й виховання, важливий засіб забезпечення свідомого опанування учнями програмового матеріалу, запорука оволодіння навичками культури усного й писемного мовлення, виховання охайності тощо.

Під час виставлення оцінки за ведення зошита рекомендовано брати до уваги:

- каліграфію учнів;

- грамотність учнів (якість виконання робіт);

- охайність;

- культуру оформлення робіт;

- наявність робіт над помилками.

Оцінювання

письмових творчих робіт

(творів, переказів)

Оскільки за ці види робіт ставиться одна оцінка, то запис у роботах учнів повинен мати такий вигляд:

З – 2: «10»

МО – 4 – 3 : «7» = 9 балів!

Якщо робота оцінюється , скажімо на 7,5 балів, то її округлюють у бік більшого числа (на користь учня).

Пам’ятка для вчителя

(з вивчення стану ведення учнівськихзошитів)

1. Якість підпису зошитів. Дотримання єдинихвимог.

2. Обсяг роботи (зіставлення зробленого на уроці і вдома).

3. Характер письмових робіт (репродуктивний, творчий).

4. Рівень диференціації навчальної діяльності учнів.

5. Якість виконання практичної частининавчальних програм.

6. Систематичність та якість виконаннядомашніх завдань.

7. Перевірка зошитів учителями (періодичність перевірки відповідно до вимог МОН України, якість перевірки, характер оцінки письмових робіт, дотримання критеріїв оцінювання).

8. Ефективність роботи над помилками(методи виправлення, наявність системироботи над помилками).

9. Культура ведення, каліграфія.

Пам’ятка перевірки ведення зошитів

1.	Дотримання єдиного мовного режиму.
	• Підпис зошита.
	• Зовнішній вигляд зошита.
	• Культура ведення (додержання берегів, назва робіт, дата, чистота графічних зображень).
2.	Зміст робіт, відповідність їх вимогам програми:
	• Різноманітність видів робіт.
	• Рівень складності робіт.
3.	Обсяг і характер робіт:
	Кількість сторінок у класній та у домашній роботі.
	Кількість творчих робіт (класних і домашніх)
	Кількість самостійних робіт (класних і до-машніх)
4.	Система письмових робіт (класних і домашніх):
	• Всього робіт.
	Співвідношення за обсягом між домашніми і класними роботами.
	• Систематичність ведення письмових робіт (на уроках і вдома).
5.	Наявність диференційованого та індивідуального підходів.
6.	Система роботи над помилками, грамотність.
7.	Оцінювання письмових робіт, відповідність оцінок нормам.
8.	Робота вчителя із зошитами (система перевірки, якість перевірки, методи ви-правлення помилок, зразки та записи викладача).
9.	Дозування домашніх завдань, їх диференціація.

Вимоги

щодо визначення рівня якості

перевірки вчителем зошитів учнів

• Дотримання вимог єдиного мовного режиму:

- робота над каліграфією учнів;

- підпис зошита;

- написання стандартних фраз;

- пропуск рядків;

- виправлення помилок;

- системність роботи над помилками;

- дотримання вимог щодо обсягу класних і домашніх робіт(обсяг домашньої роботи – одна третя від класної роботи).

• Культура ведення зошитів, їх зовнішній вигляд, формування в учнів відповідальності за стан ведення зошитів (оцінка за ведення зошитів, зауваження, поради, стимулювання учнів до успіху).

• Регулярність і якість перевірки, об’єктивність оцінювання.

• Здійснення диференційованого, індивідуального підходу до учнів (виконання індивідуальних завдань учнями).

• Співвідношення між репродуктивними й творчими завданнями.

• Дозування домашніх завдань, їх диференціація.

понеділок, 5 квітня 2021 р.

Методика "Щоденні 5 " для формування ключових компетентностей на уроках літератури

Педагогічну технологію «Щоденні 5» (Daily 5) розробили Гейл Боші та Джоан Мозер, дві вчительки початкових класів з міста Сіетл США. «Щоденні 5» – це методична система, яка навчає учнів працювати самостійно, розвиває креативність, уміння мислити нестандартно. Її використовують в таких країнах світу, як Канада, Британія, Америка і Австралія. Вона складається з п’яти діяльностей – «Читання для себе», «Читання для друга», «Слухання», «Роботи зі словами», і «Письма для себе», які діти виконують щодня, під час уроків чи групи подовженого дня. Наприклад, щодня читають по 3-5-7 (пізніше – до 20) хвилин, пишуть, слухають. Кожен вид діяльності сприяє відпрацьовуванню в дитини самостійності, витримки, зосередженості у процесі читання і письма протягом тривалого часу. Завдання, що виконують школярі під час Daily 5, можна обирати, а це підвищує мотивацію, творчість та інтелектуальний розвиток дітей. Першим етапом впровадження Daily 5 – це «Читання для себе» Його вчитель може застосовувати як під час уроку, так і впродовж дня. Важливим моментом під час виконання цього виду роботи є те, що учень самостійно обирає книгу, текст, газету чи журнал для читання. Учитель не повинен нав’язувати свою літературу. Розпочинати цю діяльність потрібно із 5–10 хв в залежності від віку дітей і поступово збільшувати час для читання. Також варто запропонувати школярам самим розробити 5–7 правил діяльності. Правила мають бути записані на дошці або на папері і бути в полі зору школярів.

Учитель допомагає учням обирати книгу, тренувати витривалість, працює індивідуально чи з групою дітей. Після того, як дитина прочитає обраний твір, вона працює з карткою в якій зазначає назву твору, автора, записує про що цей твір, оцінює його та малює головного героя

Картки для учнів Для дітей з вищим рівнем знань можна давати більш складні завдання. ЧИТАННЯ ДЛЯ СЕБЕ Ім’я_______________________________________________ Назва твору________________________________________ Автор______________________________________________ Запиши коротко про твір. Про що він? ____________________________________________________ ____________________________________________________ _________________________________________________ Оціни прочитаний твір На зворотній стороні аркуша намалюй головного героя

ЧИТАННЯ ДЛЯ СЕБЕ Ім’я____________________________________________________ Назва____________________________________________________ Автор____________________________________________________ Що сподобалось найбільше? Чому? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Склади 3 тестових запитання до прочитаного тексту:

Другий етап Daily 5 – це «Читання для когось». Учні в парі читають і разом працюють над усвідомленням прочитаного. Під час виконання цього виду роботи учні об’єднуються в пари за інтересами. Можуть самостійно обрати книгу для роботи чи учитель може запропонувати учням текст для читання. Такий вид діяльності спонукає дітей вчитися співпрацювати, а саме слухати один одного, виконувати завдання в парі, ставити запитання за змістом прочитаного та аналізувати опрацьований твір. Учні можуть читати текст по реченню, по абзацу або по декілька абзаців. «Читання з другом» виконується впродовж 2Третій етап Daily 5 – це «Слухання». Учителі молодших класів знають: діти у початковій школі люблять працювати руками, а інформацію сприймають здебільшого за допомогою зору. Навичок засвоювати нові знання «на слух» у малечі майже немає. Але у 5 класі починається поділ на предмети, і дітям доводиться дуже швидко перелаштовуватися саме на аудіо-сприйняття. Зробити перехід до такого 0 хвилин.

сприйняття легше через діяльність «Слухання». Для такої діяльності вчитель готує спеціальні матеріали для слухання (сюжетні твори, аудіозаписи) та завдання для роботи над усвідомленням почутого після слухання. Так як гаджети мають не всі учні, то вчитель реалізовує прослуховування аудіо файлів за допомогою комп’ютера. Наприклад, сайт, https://pustunchik.ua/ua/audio , https://derevo-kazok.org/audio-tales/ може стати в нагоді вчителю. Після завершення «Слухання», учні розпочинають роботу над виконанням підготовлених учителем завдань, які спрямовані на перевірку прослуханого. Під час «Слухання» учні вчаться тривалий час сприймати інформацію, не відволікаючись, відпрацьовувати витримку, обмінюватися думками щодо прослуханого твору, аналізувати почуте.

Четвертий етап Daily 5 – це «Робота зі словами». Його можна використовувати на уроках мови та читання. Під час цього виду діяльності вчитель добирає слова, які б він хотів опрацювати з учнями. Також використовує і ті слова, які передбачені навчальною програмою. У свою чергу учні можуть запропонувати опрацювати незнайомі слова, які Слухання Я прослухав(ла) твір під назвою __________________________________________________________ Я хотів би бути схожим на одного з героїв твору, а саме ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Мені сподобався саме цей герой твору тому, що ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Я оцінюю прослуханий твір. вони зустріли під час читання художніх творів, розв’язуванні математичних задач, під час роботи з текстами на уроці природознавства. У процесі «Роботи зі словами» учитель забезпечує школярів словниками, у яких учні можуть знайти визначення слів. Найкраще, щоб вони знаходилися у класі. Для пошуку тлумачення слів можна використовувати гаджети, якщо вони є в учнів. Таким чином учні поповнюють активний словник. Це сприяє кращому засвоєнню слів, а також дає змогу закріплювати вивчений матеріал на уроках української мови. Для цієї роботи використовують стіну слів. Це місце у класній кімнаті, куди вчитель розміщує усі слова, які учні вивчають впродовж місяця. Учні можуть у процесі навчання користуватися ними, звертати увагу на їх написання для кращого запам’ятовування. Стіна слів перебуває в полі зору учнів

П’ятий етап Daily 5 – це «Письмо для себе» Під час виконання цього виду роботи учитель може запропонувати учням перелік з десяти або п’ятнадцяти тем. Також школярі за інтересами можуть самостійно обирати теми. Під час виконання цієї діяльності учні займають зручне для письма місце (зазвичай, це їхнє робоче місце) і впродовж відведеного часу працюють. «Письмо для себе» допомагає школярам вчитися висловлювати думки і записувати їх на папері, розвивати зв’язне мовлення. Як і в попередніх щоденних діяльностях, учитель разом із учнями складає правила, яких діти мають дотримуватися під час «Письма для себе». Учні мають змогу обрати таку тему для письма, яку б вони хотіли розкрити та, можливо, поділитися з іншими. Вони працюють як індивідуально, так і в малих групах. Відпрацьовування такої незалежності розвиває потребу в учнів краще писати та читати. За «Письмо для себе» оцінки вчитель не ставить. «Письмо для себе» також передбачає самооцінювання.

Ключова мета щоденних п’ять – навчити учнів самостійності. Переваги системи «Щоденні 5»: 1. Учні щодня практикують читання, письмо та слухання. Отже, збільшується обсяг та час читання. 2. Це структуроване та ефективне читання. Під час нього діти більше працюють самостійно. 3. Учні щодня можуть самостійно обирати. Це сприяє їхній внутрішній мотивації. Використання у щоденній роботі технології «Щоденні 5» (Daily 5) допомагає виробити в учнів уміння працювати самостійно, робити власний вибір, висловлювати думки щодо певного питання чи проблеми, аналізувати й приймати рішення. Вправляння в самостійній діяльності стимулює потребу в оцінці власних сил, у пошуку взаємодії з учителем, учнями за для консультації, підтримки, допомоги. Обов’язковими є щоденні дві діяльності – «Читання для себе» і «Письмо для себе». Отже, «Щоденні 5» допомагають організувати роботу в класі на засадах особистісно–орієнтованої моделі освіти та педагогіки партнерства, яка зазначена в Концепції НУШ. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси. Педагогічна технологія «Щоденні 5» сприяє тому, щоб кожен учень був грамотним, багато та вдумливо читав. В результаті всі діти покращують навички читання та письма, розвивають самостійність та відповідальність.

Ментальні карти та їх застосування

Використання ментальних карт

У мережі можна знайти багато інформації про так звані ментальні карти або карти розуму. Є ще багато різних назв цього виду візуалізації. З'явився він не в освітньому середовищі вперше. Але ця форма знакової подачі інформації за дослідженнями вченим дає багато можливостей для використання і в навчанні. За допомогою інтелект карт можна показати учню структуру інформації, розмістивши її ще і в ієрархічному порядку. Такі види схем починаю використовувати у 7 класі.

Для створення інтелект - карт ( ментальних карт) використовую сервіс https://coggle.it. Інтерфейс на англійській мові, але працювати легко. Достатньо лише зареєструватися. Coggle є безкоштовним онлайн додатком, що підтримує спільну роботу над проектами. У цій програмі можна розробляти зручні красиві ментальні карти. Інтерфейс програми простий, але в той же час має безліч функцій, які роблять процес створення інтелект карти неймовірно простим. Програма підтримує використання зображень, індивідуальні колірні схеми і можливість перегляду історії документа. Зберігання історії змін дозволяє повернутися до попередніх версій створеної карти, якщо в поточній версії ви зайшли в глухий кут. Mind-map, створені в програмі Coggle, можуть експортуватися в форматі PNG або PDF.Деякі опції є платними, але і без них можна створювати хороші діаграми.

Серед програм, що встановлюються на комп'ютері віддаю перевагу iMindMap.Але користуватися ознайомлювальною версією безкоштовно можна лише 7 днів.

XMind - безкоштовна програм по створенню ментальних карт. Досить зареєструватися на сайті, заповнивши невелику форму. Після реєстрації на сайті можна викладати свої карти на однойменному інтернет-ресурс. У безкоштовної версії відсутність конвертації файлів в pdf, текстовий документ, PowerPoint, MindManager, але можна експортувати в форматі PNG.

Сервіс mindmeister.com має багатофункціональний інтерфейс і простий у використанні. Особливістю ресурсу є можливість працювати над проектом спільно з колегами в режимі реального часу.На ній можна вмістити посилання на інші інтернет - ресурси.

Приклад інтерактивної карти "Лінійна функція" ( 7 клас)

Дуже важлива умова в роботі з інтелект - картою: вони повинні постійно використовуватися в роботі на уроці. Тільки тоді вони допоможуть дітям легше вчитися, а вчителеві краще вчити. Інтелект - карта стає алгоритмом міркування і доведення, вся увага спрямована не на запам'ятовування або відтворення інформації, а на суть, роздуми, усвідомлення залежностей і зв'язків.

Автор методу Тоні Бьюзен наголошує на тому, що Інтелект-карта не є лише одним прийомом навчання. На його думку, на основі цього методу можна створити систему навчання, яка озброїть учня найважливішим умінням – умінням самостійно здобувати знання і використовувати їх у своїй діяльності.

З чого почати?

Навчати учнів створювати інтелект карти треба поступово. На початковому етапі необхідно аналізувати вже готові зразки карт. Потім можна складати карти колективно із залученням всіх учнів класу. На наступному етапі можна запропонувати учням створити карти у групах. І лише тоді можна вже давати індивідуальні завдання додому.

Як будувати інтелект- карту

Інтелект карти можна будувати вручну, створювати колажі із заготовлених малюнків, а також використовувати онлайн платформи, або встановлені на комп’ютері спеціальні програмні засоби. Можна також запропонувати учням доробити заготовлений і роздрукований шаблон карти.

Побудова карти для організації діяльності учнів на уроці

Ментальна карта визначає цілі, мету та зміст конкретного уроку. На карті легко побачити, що має бути вивчено на уроці, а що ще належить зробити.

Учень заповнює таку карту протягом всього уроку. Можна запропонувати учням доопрацювати її вдома, додавши до неї малюнки, схеми. А заповнення лівої частини карти дозволяє провести рефлексію.

Пропоную переглянути презентацію до уроку алгебри у 7 класі за темою "Рівняння з двома змінними", під час якого використовується саме такий вид карти.

Робота з матеріалом підручника

На цій карті показано, як можна працювати з матеріалом підручника. Спочатку учень ознайомлюється з текстом в якості виконання випереджувального домашнього завдання і малює ментальну карту теми. У класі відбувається обговорення. Кожен учень називає свої ключові слова, пояснює коротко, чим керувався при розміщені матеріалу на карті. Далі учні здійснюють корекцію карти, ставлять запитання один одному і виявляють труднощі у розумінні теми. Відповідають на запитання вмотивовані учні, вони ж складають план розповіді. Нарешті вчитель пояснює всі проблемні місця.

Критерії оцінювання учнівських робіт

дотримання вимог технології майндмеппінг при виготовленні карти;
зміст (логічність, аргументованість, цікавість, важливість, сучасність) інформації;
науковий рівень роботи; практичне застосування під час вивчення теми;
стислість, ґрунтовність інформації;
відповідність вимогам українського правопису.

Сучасні методи навчання, які можна застосовувати на уроках мови та літератури

Зміни в системі сучасної освіти – процес складний і тривалий. Вітчизняні педагоги, які дуже багато роблять для розбудови нової української школи, потребують підтримки і розуміння. А ще – їм так необхідні знання і поради від практиків.

У цій статті ми продовжуємо розповідати про досвід закордонних педагогів і пропонуємо до вашої уваги огляд сучасних методів навчання, які стануть у пригоді українським педагогам-новаторам.
Основні принципи, на які спираються закордонні педагоги при організації навчального процесу, подібні до українських:
1. Обмежити використання пояснювальних методів.
2. Організувати роботу так, щоб учень міг задовольнити свої потреби у навчанні. Інакше кажучи – зробити процес набуття знань необхідністю для школяра. Тому неабияку увагу приділяємо мотивації.
3. Щоб зробити уроки більш привабливими, використовувати ігрові форми роботи, а також різноманітні «сюрпризи» і «несподіванки» для учнів. Хтось скаже, що учитель – не клоун, а урок – не розвага. Але ж усі погодяться, що в сучасному світі змусити дитину навчатися не так просто. Тому так важливо знайти межу між суворим уроком та розважальною годиною.
4. Працювати в малих групах.
5. Створювати умови для експериментів і спостереження. Для цього, наприклад, закордонні вчителі-мовники активно використовують відео з Ютюбу: дивимось разом ролик з опитуванням, а потім, наприклад, шукаємо мовні огріхи чи найбільш уживані мовні конструкції. ЦІкавим буде завдання для учнів шукати помилки в рекламі – у транспорті, на телебаченні, в інтернеті.
6. Доцільно використовувати простір класу. Залежно від меПерш ніж перейти до розгляду конкретних методів, варто наголосити на тому, що більшість з них усім нам добре знайомі, деякі вже активно використовуються учительством, але, можливо, про деякі ви дізнаєтеся вперше.
  Сучасний світ – це світ розмов і суперечок, тому так важливо навчити дітей спілкуватися і правильно вести дискусію.
  Серед найпопулярніших методів, які стануть у пригоді вчителеві, можна виділити такі:
  - метод круглого столу;
  - метаплан;
  - метод шести капелюхів.
  ти заняття і застосовуваних методів, можемо створювати потрібні зони, по-різному розставляти парти або взагалі прибирати столи.Використовуючи метод круглого столу, можна розглянути з учнями новий правопис. Наприклад, учитель може підготувати інформацію про основний зміст правопису й роздати учням, а потім це обговорити. Такий формат дозволить учням позбутися враження, що їм нав’язують якісь незрозумілі правила. Звісно, провести таку роботу доречно у старшій школі, але сам метод можна застосовувати й з молодшими учнями, обравши відповідну тему.
  Оскільки від польських учителів завжди вимагають багато роздаткового матеріалу, то особливої популярності набув метод «Метаплан», який передбачає графічну ілюстрацію дискусії. Українські вчителі його також використовують здебільшого для розв’язання складних проблем. Зарубіжні ж педагоги зробили цей метод більш практичним. Цікаво застосувати його для роботи над стилістичними, лексичними, граматичними помилками. Яким чином? Наприклад, клас написав твір. Перевіривши роботи, учитель вибирає найбільш частотні помилки, а також ті, на які варто звернути особливу увагу, і записує їх на окремих аркушах, бажано кольорових. На дошці вгорі прикріплює аркуш із помилкою. Унизу дошки має бути аркуш іншого кольору зі словом «Висновок». Між ними – місце для роботи учнів. Школярам необхідно роздати невеликі порожні картки (якщо вони кольорові, то колір має відрізнятись від аркуша з помилкою та висновком). Побачивши аркуш із помилкою, діти на своїх картках пишуть, у чому полягає помилка та пропонують варіанти її усунення, після цього прикріплюють картку на дошку. Учитель читає все, що прикріпили учні. Після цього робимо і записуємо висновок. Ще один позитивний момент - цей метод підходить для різних класів, навіть тих, де є проблеми з дисципліно. Діти водночас і задіяні в дискусії, і відповідають письмово, а це зменшує галас.
7. Метод шести капелюхів. Напевно, українські вчителі також використовують цей метод. Можливо, хтось уже ознайомився з цим методом в Бібліотеці «На Урок». Найчастіше його використовують на заняттях із літератури, але давайте подивимось, як можна запровадити на заняттях з української мови. Для застосування методу шести капелюхів у центрі уроку має бути проблемне питання. Наприклад, урок з лексики. Поставимо запитання: чи варто використовувати в мові пасивну лексику, чи головне – це чіткість і ясність?
  Метод «Фішбоун», або «Риб’ячий скелет», у закордонних школах використовується дуже часто, оскільки є продуктивним як для освітніх, так і бізнес-процесів (не дарма, започаткував його саме економіст – професор менеджменту Ішікава Каору). У такий спосіб можна провести, наприклад, перше заняття після канікул. В усіх класах перші заняття – це достатньо широка, загальна тема, яка часто проходить «повз» дітей, але якщо використати в цей час нестандартний метод, який до цього не використовувався, то сприйняття буде зовсім іншим. Наприклад, 8 клас. Тема: «Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу». Тут доречно замість довгих повчальних розмов про те, як важливо знати і поважати мову, запропонувати їм таку «рибку». Важливо те, що в «риб’ячий скелет» учням буде важко вписати ті стандартні відповіді, які вони давно вже завчили й повторюють із року в рік, щоб отримати хорошу оцінку або щоб від них відчепились. Так, головою риби може бути сама тема заняття. Верхні кісточки можна заповнювати разом, визначаючи основні проблеми, пов’язані із запропонованою темою. А над нижніми кісточками, тобто конкретними прикладами, можна працювати усім класом, або в групах, наводячи конкретні приклади до проблем, записаних згори, і презентувати це потім. Формулювання висновкової частини й заповнення хвоста мають бути колективною роботою.
8. «Процедура У» – це метод ведення дискусії, метою якого є аналіз, оцінка та опис наявного стану справ. Проводять його у кілька етапів: спочатку учні описують те, що існує зараз, потім – виділяють позитивні та негативні риси, а далі – пропонують свої варіанти майбутнього. Наприклад, візьмемо тему, яка є в програмі для 10 класу, – «Благодійність як норма життя. Волонтерство». На попередньому занятті даємо завдання дібрати матеріал на цю тему в інтернеті. При цьому можна поділити клас на кілька груп і дати завдання розглянути особливості доброчинної діяльності в різних країнах або розділити тему на мікротеми: «Допомога дітям», «Турбота про людей з обмеженими можливостями та людей похилого віку», «Благодійна діяльність на користь жертв воєнних дій», «Захист довкілля»; або «Благодійні пожертви», «Допомога власними діями», «Благодійна діяльність відомих людей». На занятті учні не виголошують доповіді, а складають план, виділяючи плюси й мінуси запропонованої теми. Далі відбувається колективне обговорення перспектив розвитку, і визначення шляхів покращення ситуації.
9. Останнім часом усе більшої популярності набувають дидактичні ігри.
  На польських форумах є багато матеріалів, які можна використати на заняттях. Особливо актуальними на початку навчального року є такі ігрові завдання:
  - «Розкажи про канікули, не вживаючи … (дієслова, прикметники, вставні слова тощо)»;
  - «Генератор мемів»: створіть меми, використовуючи складнопідрядні речення;
  - «Плітка» – розкажи про вивчені теми, ніби розповідаєш плітки;
  - «Частини мови в зоопарку». Якби кожна частина мови була твариною, то якою була б кожна з них і чому?
  - «Здоровий спосіб життя тексту». Що входить до ЗОЖ тексту?
  - «Ідеальний сад». Показати фотографії різних садів, обговорити, який кому більше подобається, потім письмово розповісти про свій ідеальний сад;
  - дидактичну гру «Memory» також часто використовують вчителі, але переважно там, де класи невеликі. Поширеною є думка про те, що ця гра придатна лише для вивчення іноземних мов, але її цілком доречно використовувати й на уроках української. Наприклад, можна повторити частини мови (на одному боці написати частину мови – на іншому слово) або фразеологізми (одна частина фразеологізму на одному боці, інша – на другому);
  - «Критерійний покер». Ця гра варта того, щоб розказати про неї трохи детальніше. Учні сідають колом, так, щоб бачити один одного. На столі розкладаємо великий аркуш, можна ватман, розділений на кілька секцій (зазвичай, їх три). Кожна секція відповідає певному критерію. Учні отримують по кілька карток (чим менше дітей у класі, тим більше карток вони можуть отримати). А потім по черзі кладуть картку у відповідну секцію, аргументуючи свій вибір. Якщо всі згодні, то хід переходить до іншого. Особливість цієї гри полягає в тому, що діти можуть блефувати й свідомо класти картку в невідповідну секцію. Інші мають це зрозуміти. Якщо якісь картки протягом гри були покладені неправильно, то вчитель має це виправити. Ефективно застосувати цю гру, повторюючи перед ЗНО правопис розділових знаків, оскільки в тестуванні часто зустрічається завдання: поєднайте речення та причину відокремлення. Виділяємо чотири секції: 1 – розділові знаки при відокремлених членах речення, 2 – розділові знаки в складному реченні, 3 – розділові знаки при вставних словах, звертаннях та прямій мові, 4 – розділові знаки при однорідних членах речення. Діти отримують картки із реченнями. Важливо, щоб знаки пояснювались лише одним правилом і не було неоднозначності. Також цю гру можна використовувати, вивчаючи, наприклад, частини мови, різні форми дієслова, односкладні речення тощо.
Метод «Смайл». Можна намалювати таблицю на дошці або роздати картки. Графи можуть бути різними. Наприклад, «чи тема уроку цікава», «чи нова інформація була зрозуміла», «чи атмосфера в класі була приємна». І діти мають поставити смайлики – радісний, байдужий або сумний. Якщо робота виконується на картках, то можна попросити написати маленький коментар, а саму картку не підписувати. Звісно, для учнів проведення такої роботи біля дошки дуже корисно, бо це вчить їх не просто оцінювати певний процес, але часом і висловлювати критику, коректно та аргументовано.
Метод підсумкової квітки є менш гострим. Тут на пелюстках намальованої квітки учні позначають те, що їм найбільше сподобалось на занятті, не вказуючи на недоліки.
Показовим, але більш складним методом є «Діагностична роза». Цей метод запозичено в географів, а сама робота схожа на те, як будується роза вітрів. Проводити таке опитування часто немає необхідності. Але дуже дієво застосувати його для оцінювання наприкінці чверті, семестру, року або хоча б теми. Треба виділити 4 основні аспекти. Наприклад:
чи тема цікава (або чи цікаві теми ми розглядали впродовж цього семестру);
чи ця тема (теми) потрібна(і) мені кожного дня;
чи я дізнався щось нове, чи я хочу дізнатись більше про це?
На кожне запитання учень відповідає, використовуючи цифри від 0 до 3, де 0 – «ні», 1 – «швидше ні, ніж так», 2 – «швидше так, ніж ні», 3 – «так». Потім учитель складає цифри-відповіді всіх учнів та позначає відповідну точку на осі. Після цього необхідно з’єднати всі чотири точки. Еталонний результат – квадрат.